Як ви знаєте, ст. 184 КЗпП установлює низку трудових гарантій для жінок*. Зокрема, вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 (6) років, одиноких матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, не можна звільнити з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Виняток — повна ліквідація підприємства. У такому разі працівницю потрібно обов’язково працевлаштувати. Роботодавець також зобов’язаний підшукати нову роботу, якщо звільняє робітницю після закінчення строкового трудового договору.
Увага! Ці гарантії поширюються і на жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 3 років.
Саме на останній випадок працевлаштування екс-працівниці (минув строк трудового договору) звертає увагу Мінсоцполітики в листі, що коментується.
Отже, на період «простою» працівниці (тобто, поки вона не працює після звільнення) за нею зберігається середня зарплата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Мінсоцполітики також нагадує про адміністративну і кримінальну відповідальність роботодавця за порушення вимог законодавства про працю: штраф від 510 до 1700 грн. для підприємців і посадових осіб підприємств (ч. 1 ст. 41 КпАП), а також штраф від 580 до 1700 грн. або позбавленням права обіймати певні посади/займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців (ч. 2 ст. 172 ККУ).
Порада: з роботодавця знімається обов’язок працевлаштування, якщо працівник необґрунтовано (без поважних причин) відмовився від запропонованої роботи. Тому спроби працевлаштувати і необґрунтовану відмову зафіксуйте письмово.
* Вам буде корисна Тема тижня «Праця жінок» («БТ», 2013, № 23, с. 35).