(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
  • № 36
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/22
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Жовтень , 2014/№ 43

«Трудові» строки позовної давності: «цивільний» строк не пропонувати!

Лист Мінсоцполітики України від 06.10.14 р. № 3050/0/06/14

У вас виник трудовий спір з працівником? Одне з нагальних запитань: у які строки потрібно звернутися до суду?

На думку одразу спадає загальновідомий строк позовної давності — 3 роки. Цей строк установлено ЦКУ. Проте ви знаєте, що сфери цивільних і трудових відносин дуже часто розходяться, як у морі кораблі. Саме тому потрібно врахувати норми ст. 9 ЦКУ, згідно з якою положення ЦКУ поширюються на трудові відносини, тільки якщо останні не врегульовано іншими законодавчими актами.

А строки звернення до суду при виникненні трудових спорів якраз урегульовано ст. 233 КЗпП (див. таблицю). Отже, застосовувати тут 3-річний строк не можна.

 

Підстава для звернення до суду

Строк позовної давності

Загальний строк для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору

3 місяці з дня, коли він дізнався (повинен був дізнатися) про порушення свого права*

Працівник звертається до суду у справі про звільнення

1 місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або видачі трудової книжки

Працівник може звернутися до суду, якщо роботодавець порушив законодавство про оплату праці

Немає обмеження для подання позову про стягнення належної працівнику зарплати**

Власник або уповноважений ним орган може звернутися до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, завданої підприємству, установі, організації

1 рік з дня виявлення завданої працівником шкоди

* Цей строк діє, наприклад, при стягненні з роботодавця середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні. На думку Конституційного Суду України (КСУ), строк позовної давності в такому разі починає відлік з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, який затримав виплату всіх сум, належних при звільненні, фактично з ним розрахувався (рішення від 22.02.12 р. № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012). ** КСУ в рішенні від 15.10.13 р. № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 («БТ», 2013, № 43, с. 8) зазначає:

• не має значення, нарахував роботодавець такі виплати чи ні. Інакше кажучи, предметом позову можуть бути й суми, які роботодавець не нарахував, порушивши тим самим положення трудового (колективного) договору;

• під належною працівнику зарплатою слід розуміти всі виплати, на які він має право за трудовим договором і згідно з держгарантіями, установленими законодавством, зокрема й за час простою не з вини працівника.

 

Важливий момент! Стаття 259 ЦКУ дозволяє збільшувати загальний «цивільний» строк позовної давності (3 роки) за угодою сторін, тобто прописати таку умову в договорі. Але до трудового договору таку умову вносити не можна. Так, наприклад, форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінсоцполітики України від 08.06.01 р. № 260.

І хоча Мінсоцполітики одразу ж знімає з себе відповідальність, нагадавши, що його листи носять рекомендаційний, а не обов’язковий характер, на практиці роботодавці все одно не зазначають у трудовому договорі строк позовної давності.

строки позовної давності додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті