Ситуація така: наш працівник після лікарняного надав висновок лікарсько-консультаційної комісії, згідно з яким йому показана легка праця на певний час.
Надати таке «легке» робоче місце працівникові роботодавець зобов’язаний згідно зі ст. 170 КЗпП. Але добре, якщо «легка» робота є. А що робити, якщо її немає?
Як вихід можна відправити працівника у відпустку. Але тільки у щорічну оплачувану або додаткову (якщо на такі відпустки у працівника є право). На думку Мінсоцполітики, підстав для надання працівникові в такому випадку відпустки «за свій рахунок» у законодавстві немає. І дійсно, у ст. 25 Закону про відпустки (вихід у відпустку «за свій рахунок» без урахування згоди роботодавця) ви не знайдете такої підстави. Однак існує ще відпустка «за свій рахунок» за згодою сторін за сімейними обставинами або з інших причин тривалістю не більше 15 календарних днів на рік (ст. 26 Закону про відпустки). Але пам’ятайте: змусити працівника відпочивати не можна. Це має бути саме його ініціатива.
Якщо дійти згоди не виходить і працівник відмовляється виходити на колишню «важку» роботу, то знайте: звільнити його за прогул не можна. Це можливо, тільки якщо має місце прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП). Поважними потрібно визнати такі причини, що виключають провину працівника*. А в ситуації, що розглядається, провини працівника немає — роботодавець не виконав вимогу ст. 170 КЗпП. Тому маємо простій не з вини працівника. Тож і виходить: працівник «відсидиться» вдома, а цей час йому потрібно оплатити з розрахунку не нижче 2/3 встановленого йому окладу (ст. 113 КЗпП). Також дивіться с. 9.
* Не можна звільнити за прогул працівника, який не вийшов на роботу в зоні АТО (лист Мінсоцполітики від 08.07.14 р. № 7302/3/14-14/13 // «БТ», 2014, № 29, с. 7).
