Усі вже ознайомилися з обов’язковим продажем надходжень в інвалюті.
Термін дії відповідних постанов Правління НБУ від 12.05.14 р. № 270 і № 271 закінчився 20 серпня 2014 року. Але ми не мали сумнівів, що НБУ продовжить його ще раз – нацвалюта «втрачає у вазі» рекордними темпами.
Так і сталося: обов’язковий продаж інвалюти залишиться з нами ще три місяці. Однак простого продовження банкірам здалося замало. Обов’язковому продажу тепер підлягають усі 100 % інвалюти (раніше – 50 %), що надійшла на користь юридичних осіб, підприємців, іноземних представництв.
Як і раніше, продають надходження в інвалюті 1-ї групи Класифікатора інвалют від 04.02.98 р. № 378 і російські рублі. Як і раніше, діє низка винятків – надходження, які не потрібно продавати: зокрема, надходження за проектами міжнародної технічної допомоги; надходження на користь резидентів посередників за договорами комісії, доручення, консигнації чи агентськими договорам, що підлягають подальшому перерахуванню (інвалюту продають банки, які обслуговують власників валюти); помилкові перекази.
Актуальним залишається облікове питання. За яким курсом потрібно оприбутковувати валюту: використовувати курс, що діє на день зарахування валюти на розподільний рахунок або на поточний (після продажу)? Ми вважаємо, що орієнтиром, як і раніше, має бути курс на день зарахування інвалюти на розподільний рахунок (усі подробиці у статті на с. 19 сьогоднішнього номера).
Ще один важливий момент. Також НБУ, за традицією, продовжив скорочений термін для проведення ЗЕД-розрахунків – 90 календарних днів.
(Постанова Правління НБУ від 20.08.14 р. № 515, чинна з 21.08.14 р. по 21.11.14 р.)
