(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 34
  • № 33
  • № 32
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 28
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/22
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Вересень , 2014/№ 35

Обов’язковий продаж валюти «під нуль»: як вести облік

Ще одна спроба загасити «валютну пожежу» — запровадження обов’язкового 100 % продажу інвалюти. У зв’язку з таким поворотом з’явилися «облікові» запитання. Адже тепер на рахунок експортера валюта взагалі не надходить. Про те, як вести бухгалтерський та податковий облік у такій ситуації, ми якраз і розповімо у статті.

Що змінилося

Згідно з п. 2 постанови № 515 з 21.08.14 р. запроваджено вимогу про обов’язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті:

1) з-за кордону в інтересах:

• юридичних осіб, котрі не є уповноваженими банками;

• фізичних осіб — підприємців;

• іноземних представництв (окрім офіційних представництв);

2) з-за кордону на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи;

3) на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ.

Важливо! Валюта за цими операціями продавалася й раніше, новина ж полягає в тому, що тепер обов’язково продається 100 % валюти, а не 50 %.

Не підлягають обов’язковому продажу надходження в іноземній валюті:

• на користь держави або під держгарантії;

• за кредитами, позиками, що залучаються відповідно до міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, або від міжнародних фінорганізацій, членом яких є Україна, або від міжнародних фінорганізацій, за договорами з якими Україна зобов’язується забезпечувати правовий режим, що надається іншим міжнародним фінорганізаціям;

• за проектами (програмами) міжнародної техдопомоги, що пройшли держреєстрацію;

• на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів в інвалюті, відкриті в уповноважених банках;

• за операціями розміщення депозитів банками-нерезидентами на рахунках в уповноважених банках;

• на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами, що підлягають подальшому перерахуванню власникам коштів. Обов’язковий продаж надходжень в інвалюті в цьому випадку забезпечують уповноважені банки, що обслуговують власників цих коштів (комітентів, довірителів, суб’єктів, яких представляє агент);

• за операціями обміну інвалюти на рахунках резидентів, відкритих за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ;

• що надійшли як помилковий переказ.

Увага: вимога про обов’язковий продаж поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора та в російських рублях.

 

Як вийти із ситуації

У зв’язку із запровадженням 100 % продажу валюти підприємства-експортери, в яких є ще імпортні операції, опиняються в непростій ситуації. Адже курс інвалюти сьогодні зростає. У результаті експортери продаватимуть валюту за нижчим курсом, а купувати для перерахування за кордон за імпортним контрактом — за вищим.

Нюанс: якщо в експортера є рахунок за кордоном, відкритий на підставі індивідуальної ліцензії НБУ, то можна домовитися з покупцем-нерезидентом про перерахування на такий рахунок інвалюти не 1-ї групи Класифікатора та не російських рублів. Потім таку валюту можна конвертувати в інвалюту 1-ї групи Класифікатора. Цю валюту можна перерахувати за імпортним контрактом. У такому випадку валюта обов’язковому продажу не підлягатиме.

Власне кажучи, так можна зробити і стосовно валюти, яка наді­йшла на поточній рахунок в Україні, тобто отримати від покупця-нерезидента інвалюту не 1-ї групи Класифікатора та не в російських руб­лях — вона продажу не підлягає. А потім обміняти таку валюту з метою перерахування за імпортним контрактом на валюту 1-ї групи Класифікатора або на російські рублі. Чинне законодавство цього не забороняє.

Так, згідно з п. 26 розд. I Положення № 281 суб’єкти ринку (банки) здійснюють операції з обміну іноземної валюти в межах однієї групи Класифікатора. Проте це обмеження не поширюється на операції, що здійснюються суб’єктами ринку за власними операціями в межах валютної позиції та/або за дорученням клієнтів:

• на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках для забезпечення виконання договорів за імпортом;

• на міжнародних валютних ринках з купівлі іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора.

Утім, придбати таку валюту в наших банках дуже непросто, тому можливість проведення цієї операції слід обговорити з обслуговуючим банком.

 

Бухгалтерський облік

Отже, практично всі надходження в інвалюті тепер підлягають обов’язковому продажу і на поточний рахунок підприємства надходять лише гривні. У зв’язку з цим виникає запитання щодо необхідності відображення в балансі підприємства розподільного рахунка банку. У цілому існують аргументи як на користь відображення коштів на розподільному рахунку в обліку підприємства, так і проти цього.

Аргументи «проти»: розподільні рахунки належать до рахунків банку, а не клієнта (ст. 7 Закону № 2346, п. 1.8 Інструкції № 492), тому підстав для їх відображення в балансі немає.

Аргументи «за»: валюта, що продається банком з розподільного рахунка, належить саме клієнту і результати такої операції впливають на його облік. У цьому випадку має місце операція в іноземній валюті — господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті (п. 4 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»).

А згідно з п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображають у валюті звітності шляхом перерахунку суми в інвалюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції за безготівковими розрахунками в інвалюті відображати у валюті звітності в сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового та митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

Отже, у разі продажу валюти з розподільного рахунка зазначені норми можна дотримати, тільки якщо датою здійснення операції буде визнано дату надходження валюти на розподільний рахунок та активи у вигляді валютної виручки будуть визнані в балансі на дату надходження валюти на розподільний рахунок.

Рекомендуємо: в умовах обов’язкового 100 % продажу інвалюти відображати в балансі розподільний рахунок банку і відповідно показувати рух коштів на ньому.

Розрахунок фінрезультатів від продажу валюти в бухобліку схематично можна відобразити так:

ДохМВРУ - КНБУ х Од > 0 → доходи

ДохМВРУ - КНБУ х Од < 0 → витрати,

де ДохМВРУ — сума гривень, отримана від продажу валюти на МВРУ (за курсом МВРУ);

КНБУ — курс НБУ на початок дня дати продажу інвалюти (це «нічний» курс, що діє до того моменту, коли у другій половині дня буде встановлено новий курс).

 

Податковий облік

Податок на прибуток. Податківці не перший рік приписують не показувати в обліку з податку на прибуток надходження валюти на розподільний рахунок (див. роз’яснення в категорії 102.13 ЗІР ДФСУ).

Але і в податковому обліку виконати встановлені вимоги можна тільки в разі відображення операцій на розподільному рахунку. Адже згідно з п.п. 153.1.1 ПКУ доходи, отримані/нараховані платником податків в інвалюті у зв’язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, перераховують:

• у частині їх вартості, яку не була сплачено в попередніх звітних податкових періодах, у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, що діє на дату визнання таких доходів (за «нічним» курсом, що діє в першій половині дня (див. лист Міндоходів України від 08.05.14 р. № 8180/6/99-99-19-03-02-16 // «БТ», 2014, № 22, с. 5, також див. «БТ», 2014, № 33, с. 6);

• у частині раніше отриманої оплати — за курсом, що діє на дату її отримання (за «нічним» курсом, що діє в першій половині дня згідно з листом Міндоходів України від 08.05.14 р. № 8180/6/99-99-19-03-02-16 // «БТ», 2014, № 22, с. 5, також див. «БТ», 2014, № 33, с. 6).

У будь-якому з цих варіантів слід орієнтуватися на дату отримання інвалюти. Відмінність полягає в тому, що в «передоплатному» варіанті доходи фіксують за курсом НБУ на дату отримання інвалюти і в подальшому не перераховують. А в «післяоплатному» варіанті до дати отримання інвалюти нараховують курсові різниці (п.п. 153.1.3 ПКУ).

І оскільки в умовах обов’язкового продажу інвалюта надходить лише на розподільний рахунок, то виконати зазначені норми можна тільки за умови відображення операцій на розподільному рахунку в податковому обліку.

Такий порядок дозволяє дотриматись і норм п.п. 153.1.4 ПКУ, згідно з якими у випадку здійснення операцій з продажу інвалюти до складу доходів або витрат платника податків відповідно включається додатна або від’ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти.

Результати від продажу інвалюти в податковому обліку розраховують за тими самими правилами, що й у бухгалтерському обліку (п.п. 153.1.4 ПКУ, відповідь на запитання 3 в УПК № 574).

Єдиний податок (ЄП). Стосовно ЄП податківці не уточнюють, чи потрібно відображати в обліку надходження на розподільний рахунок.

Відповідно до п. 292.5 ПКУ дохід, виражений в інвалюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до інвалюти, установленим НБУ на дату отримання такого доходу. Зробити це можливо, тільки якщо показати в обліку надходження інвалюти на розподільному рахунку.

На думку податківців, додатні курсові різниці від перерахунку інвалюти та заборгованості в інвалюті потрібно включати в доходи, а от від’ємні — в обліку не показувати (див. консультації в категорії 108.04 ЗІР ДФСУ*).

* Хоча ці консультації розміщені з позначкою «діяла до 19.08.14 р.», вважаємо, що принципово в цьому питанні нічого не змінилося.

Під час продажу валюти податківці раніше приписували відображати результати в такому порядку (див. консультацію в категорії 108.04 ЗІР ДФСУ*). Дохід, отриманий від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг), виражений в інвалюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до інвалюти, установленим НБУ на дату отримання такого доходу. При цьому:

• сума додатної різниці від продажу такої інвалюти враховується при обчисленні доходу;

• сума від’ємної різниці від продажу валюти не зменшує базу обкладення ЄП.

Звичайно, такий порядок є дискримінаційним, оскільки сьогодні підприємства, як правило, отримують саме від’ємну різницю під час продажу інвалюти. Але довести можливість обліку від’ємних сум теж проблематично. →

Приклад 1. Підприємство 11.08.14 р. відвантажило товар на експорт на суму $10000. Курс НБУ на першу половину дня 11.08.14 р. склав 12,606756 грн. за $1. 21.08.14 р. від нерезидента надійшла оплата на розподільний рахунок (курс НБУ на першу половину дня 21.08.14 р. склав 13,223077 грн. за $1). 100 % валюти було продано на МВРУ за курсом 12,9496 грн. за $1.

 

Таблиця 1. Відображення в обліку експортних операцій з післяоплатою

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

11.08.14

Передано покупцеві право власності на товар

362

702

$10000

126067,56

126067,56
(ряд. 02 декларації)

21.08.14

Надійшла на розподільний рахунок експортна виручка

334

362

$10000

132230,77

21.08.14

Відображено курсові різниці від перерахунку дебіторської заборгованості (13,223077 -12,606756) х $10000

362

714

6163,21

6163,21

(ряд. 03.19 додатка ІД)

22.08.14

Відображено витрати від продажу валюти (від’ємну різницю між комерційним курсом продажу валюти (МВРУ) та курсом НБУ на дату продажу (12,9496 -13,223077) х $10000

942

334

2734,77

2734,77

(ряд. 06.4.43 додатка ІВ)

22.08.14

Списано на витрати вартість послуг банку

92

334

647,48

647,48

(ряд. 06.1 декларації)

22.08.14

Надійшли кошти від продажу валюти

311

334

128848,52

 

Приклад 2. Підприємство отримало 21.08.14 р. від нерезидента передоплату за експортним контрактом на суму $10000 на розподільний рахунок (курс НБУ на першу половину дня 21.08.14 р. склав 13,223077 грн. за $1). 100 % валюти було продано на МВРУ за курсом 12,9496 грн. за $1. Товари були відвантажені 22.08.14 р.

 

Таблиця 2. Відображення в обліку експортних операцій з передоплатою

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

21.08.14

Надійшла на розподільний рахунок передоплата за експортним контрактом

334

681

$10000

132230,77

21.08.14

Відображено витрати від продажу валюти (від’ємну різницю між комерційним курсом продажу валюти (МВРУ) та курсом НБУ на дату продажу (12,9496 -13,223077) х $10000

942

334

2734,77

2734,77

(ряд. 06.4.43 додатка ІВ)

21.08.14

Списано на витрати вартість послуг банку

92

334

647,48

647,48

(ряд. 06.1 декларації)

22.08.14

Надійшли кошти від продажу валюти

311

334

128848,52

22.08.14

Передано покупцеві право власності на товар

362

702

$10000

132230,77

132230,77 (ряд. 02 декларації)

22.08.14

Відображено взаємозалік заборгованостей

681

362

$10000

132230,77

 

На завершення розмови нагадаємо, що питання відображення операцій з іноземною валютою розглядалися у статті «Валютне»: розрахунок курсових різниць на новий лад і збір до ПФУ» // «БТ», 2014, № 16, с. 20, коментарі «Мінфін у курсі…: «знайомі» поправки до «валютного» П(С)БО 21 і не лише» // «БТ», 2014, № 33, с. 5.

 

Висновки

  • Із 21.08.14 р. запроваджено обов’язковий 100 % продаж надходжень в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора та в російських рублях практично за всіма договорами.

  • У таких умовах ми рекомендуємо відображати в балансі розподільний рахунок банку та показувати рух коштів на ньому в бухгалтерському та податковому обліку.

  • На думку податківців, в обліку єдиноподатника відображаються тільки додатні курсові різниці, а від’ємні — не показуються. Те саме стосується різниць, що виникають під час продажу валюти.

Документи статті

Закон № 2346 — Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.01 р. № 2346-III.

Постанова № 515 — постанова Правління НБУ від 20.08.14 р. № 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України».

Положення № 281 — Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.05 р. № 281.

Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492.

Класифікатор — Класифікатор іноземних валют і банківських металів, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34.

УПК № 574  Узагальнююча податкова консультація щодо визначення курсових різниць від перерахунку операцій в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 574.

валюта, обов’язковий продаж додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті