(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 36
  • № 35
  • № 34
  • № 33
  • № 32
  • № 31
  • № 30
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/31
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Вересень , 2014/№ 37

Прогресивні ПДВ-коригування: безнадійна кредиторка та повернення авансів/товарів

Лист Міндоходів України від 23.06.14 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15

Податківці в листі, що коментується, розглянули дві ситуації, пов’язані з коригуванням податкових зобов’язань (ПЗ). Оскільки вони не пов’язані між собою, то й розглядати їх будемо окремо.

 

«Подарований» аванс

Ситуація, відразу зауважимо, не з казки, а цілком реальна. Постачальник отримав передоплату. Відповідно за правилом першої події відобразив ПЗ з ПДВ. Однак так і не відвантажив товари (не виконав роботи, не надав послуги). Час спливає… Строк позовної давності закінчився*: передоплата «покривається пилом», товари (роботи, послуги) так і не поставлені. Кредиторська заборгованість перетворилася на безнадійну, і настав час її списувати**.

* Вам стане у пригоді матеріал «Позовна давність з усіма нюансами: судовий лікнеп» // «БТ», 2013, № 44, с. 32.

** Докладніше про безнадійну заборгованість читайте у статті «Безнадія» в розрахунках» // «БТ», 2014, № 16, с. 39.

Запитання: чи можна відкоригувати ПЗ з ПДВ при списанні безнадійної кредиторки за отриманим авансом?

Оце диво! Податківці сказали «так».

Це винятковий випадок, коли фіскали знайшли законодавчу підставу для коригування ПЗ з ПДВ там, де її ще потрібно пошукати.

Судіть самі. Пункт 192.1 ПКУ дозволяє постачальнику зменшити ПЗ, а покупцеві — податковий кредит (ПК), зокрема, якщо постачальник повертає суму передоплати товарів/послуг.

Відсторнувати суму нарахованого ПЗ у разі визнання його кредиторської заборгованості за отриманими авансами безнадійною ПКУ постачальнику не дозволяє. Але, як то кажуть, і не забороняє. Логіка в такому сторнуванні є: постачання товарів (робіт, послуг) так і не відбулося, тому перестав існувати об’єкт обкладення ПДВ (отримані кошти вже не є платою за товари/послуги). А немає об’єкта оподаткування — немає і ПЗ з ПДВ.

Але не поспішайте радіти. У консультації з категорії 101.05 ЗІР ДФСУ податківці, як і раніше, говорять «ні». Мовляв, оскільки продавець не повернув передоплату при списанні безнадійної кредиторської заборгованості за фактично не поставлені протягом строку позовної давності товари (роботи, послуги), він не має підстав для коригування суми ПЗ з ПДВ.

Сподіваємося, податківці просто ще не встигли відреагувати на зміну позиції та швидко цю консультацію «знешкодять». Тому перш ніж застосовувати лояльний підхід із листа, що коментується, ми б рекомендували отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання.

Далі. Якщо ви все-таки наважились на коригування, то зробити це можна через ряд. 8.1 декларації з ПДВ. Для цього складіть звичайний Розрахунок коригування до податкової накладної (РК). Підставою буде зміна суми компенсації за оплачені товари. Адже сума отриманого авансу стає безповоротною фінансовою допомогою після закінчення строку позовної давності. У гр. 2 РК можна вказати причину коригування: «отриманий аванс визнано безповоротною фіндопомогою».

І давайте ще подивимося на цю ситуацію очима покупця. У момент перерахування передоплати за товари (роботи, послуги) він правомірно відобразив ПК з ПДВ на підставі отриманої від продавця податкової накладної (ПН).

А тепер строк позовної давності закінчився, а у покупця — ні грошей, ні товару. На жаль, на нього чекає ще один неприємний «бонус»: оскільки постачання товарів (робіт, послуг) так і не відбулося, при списанні безнадійної дебіторської заборгованості покупець має відкоригувати раніше відображений ПК з ПДВ.

На нашу думку, таке коригування потрібно здійснювати шляхом нарахування ПЗ з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ (на дату списання дебіторської заборгованості).

У такому випадку покупець виписує сам собі паперову ПН з типом причини 08 «Постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість»). Базою оподаткування є вартість оплачених товарів (робіт, послуг) виходячи із суми перерахованого авансу без ПДВ (п. 189.1 ПКУ). У декларації з ПДВ ці операції відображають в ряд. 1.

Міндоходівці також вважають, що покупець має зменшити ПК. Але, на їх думку, потрібно сторнувати ПК через рядок 16.1 декларації на підставі бухгалтерської довідки, а не через нарахування ПЗ з ПДВ (консультації з категорій 101.16 і 101.23 ЗІР ДФСУ).

Будьте уважні! Не плутайте цю ситуацію зі зворотним випадком, коли покупець отримав товари (роботи, послуги), але не оплатив їх протягом строку позовної давності. На нашу думку, при списанні такої безнадійної кредиторки покупець не повинен коригувати ПК (або нараховувати ПЗ). Хоча податківці за звичкою думають інакше (див. коментар до ллиста Міндоходів від 25.06.14 р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15 у /font>«БТ», 2014, № 34, с. 8).

 

Повернули аванс/товар

Постачальник повертає передоплату та/або покупець — товар. У такому випадку вже працюють усі прописні істини з п. 192.1 ПКУ. А це означає, що постачальник має виписати РК, а покупець при отриманні РК — засвідчити факт такого отримання, а саме проставити на примірнику РК продавця дату отримання розрахунку та засвідчити її підписом.

Податківці відзначають: постачальник виписує РК у день повернення передоплати або товарів. Важливо! ТТут не має значення, здійснювалася така операція в тому самому звітному періоді, в якому відбулося постачання товарів (отримання передоплати) і було виписано ПН, або в іншому періоді.

Загальні правила складання РК та специфіку в окремих випадках (у тому числі й при поверненні товарів/передоплати) ви знайдете у Шпаргалці бухгалтера «Розрахунок коригування до ПН: «фаршируємо» без помилок» // «БТ», 2014, № 17, с. 17. Заповнити табличну частину РК при поверненні товарів потрібно таким чином:

 

 

Можна згідно з додатковою угодою до договору постачання зарахувати оплату за повернений товар у рахунок оплати іншого товару. У такому разі, на думку податківців, давно озвучену в консультаціях із категорій 101.05 і 101.07 ЗIР ДФСУ і тепер підтверджену в листі, що коментується, постачальник на дату повернення (хоча, на наш погляд, правильніше — на дату підписання додаткової угоди) повинен:

• виписати РК до ПН, в якому зменшити ПЗ щодо повернутого товару. Як це зробити, ви вже дізналися з наведеного вище прикладу;

• оформити окрему ПН на інший товар за звичайними правилами (адже раніше перераховані кошти тепер стають передоплатою за інший товар).

Тоді в декларації з ПДВ постачальник відобразить ПЗ у ряд. 1 декларації з ПДВ та одночасно зменшить їх у ряд. 8, розшифрувавши коригування в додатку Д1.

А покупець, у свою чергу, повинен буде:

• у ряд. 10 декларації з ПДВ відобразити збільшення ПК щодо «нового» товару;

• у ряд. 16 — зменшити ПК щодо «старого» товару, розшифрувавши коригування в додатку Д1.

Нагадаємо. Якщо змінюється номенклатура товарів у ПН, виписаній на попередню оплату (немає повернення ні товару, ні авансу), то постачальник може скласти один РК (категорія 101.07 ЗIР ДФСУ). В такому РК зі знаком «-» потрібно зазначити дані з первісно виписаної ПН і в ньому ж можна відобразити відомості про поставлений новий товар. Тоді виписувати ПН на новий товар не потрібно.

Докладніше про дії постачальника та покупця під час повернення товарів/авансів, зміни ціни читайте у «БТ», 2014, № 30, с. 12; № 31, с. 15.

ПДВ-коригування, безнадійна кредиторка, повернення додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті