Механізм сплати податку на прибуток (ПНП) через авансові внески орієнтований на платників, які стабільно працюють. У випадку, коли підприємство перестає отримувати прибуток, наприклад вирішило згорнути діяльність і закритись, цей механізм дає збій. Підприємство вже не отримує прибуток, а «прибуткові» аванси продовжує сплачувати. ПКУ про такі «дрібнички» не згадує і конкретний момент, з якого підприємство, що ліквідується, може припинити сплату авансів, не визначає.
Цей пробіл у законодавстві свого часу взялися заповнити фахівці Міндоходів у листі від 22.04.13 р. № 1291/6/99-99-19-03-02-15* та в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, затвердженій наказом Міндоходів від 22.11.13 р. № 698** (запитання 4).
* Коментар до цього листа ви можете знайти у «БТ», 2013, № 27, с. 5.
** Основні висновки цієї консультації ми наводили у «БТ», 2013, № 49, с. 17.
Рекомендації контролерів такі:
— сплачувати аванси потрібно до місяця, в якому подано ліквідаційний баланс;
— аванси, сплачені з початку року, потрібно врахувати в останній декларації з податку на прибуток;
— суму надміру сплачених авансів повертають правонаступникам юрособи (п. 98.9 ПКУ).
У листі, що коментується, контролери повторили ці висновки. На жаль, вони не уточнили, який саме заключний баланс мають на увазі, адже таких балансів два:
— проміжний ліквідбаланс складають після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами. У ньому вказують відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду (ч. 8 ст. 11 ЦКУ);
— просто ліквідбаланс, його складають після завершення розрахунків з кредиторами. Саме цей баланс подають контролерам (ч. 10 ст. 11 ЦКУ).
Очевидно, ідеться про другий баланс, адже остання декларація з ПНП теоретично може бути прибутковою. Чому бюджет має чекати, поки йому надійде податок за такою декларацією, якщо його можна отримати авансом?
У зворотній ситуації (вона більш поширена) платник має право отримати переплату (кошти, які були сплачені до бюджету авансом).
Увага! Фіскали розкрили таємницю щодо відображення сум нарахованого ПНП у картках особових рахунків платника залежно від того, яке це значення — додатне чи від’ємне:
Якщо платник, який ліквідується, отримав від’ємне значення у ряд. 14 останньої декларації з ПНП, то щоб отримати свої «кревні», він має вимагати переплату не з ПНП, а саме з надмірно сплачених авансів.
Хороша новина і для платників, котрі не закриваються, а продовжують працювати.
Переплата з ПНП відразу осідає на бюджетному рахунку, на якому обліковують аванси. Отже, тепер не потрібно щомісяця писати заяву про зарахування переплати із ПНП, котра вилізла у ряд. 14, у рахунок щомісячних авансів***. Зарахування такої переплати повинне проходити автоматично.
*** Зверніть увагу: таку заяву контролери вимагали подавати у листі Міндоходів від 24.04.14 р. № 6599/6/99-99-19-03-02-15 // «БТ», 2014, № 21, с. 5.
Звісно, такі «реверанси» фіскалів не додадуть грошей платникам ПНП, але одним папірцем (а може, і декількома, залежно від того, на скільки місяців вистачить переплати) буде менше. І на тому спасибі.
