Коли лікарняний не підлягає оплаті
Працівник перебував на лікарняному з 30 березня по 7 квітня 2015 року. Заробітна плата, нарахована за фактично відпрацьовані дні березня, становила 950,00 грн. Оскільки на момент нарахування заробітної плати за березень 2015 року не була відома загальна сума доходу, ЄСВ нарахували на фактичну суму заробітної плати. У квітні працівник надав лікарняний лист, однак виявилося, що він оплаті не підлягає. Чи потрібно в такому разі дотримуватись вимоги щодо сплати ЄСВ з мінзарплати, якщо працівник працевлаштований за основним місцем роботи?
У такій ситуації в місяці надання лікарняного (квітень 2015 року) підприємству необхідно донарахувати та сплатити до бюджету суму ЄСВ за березень 2015 року. Суму доплати визначають шляхом множення ставки ЄСВ, установленої підприємству згідно з класом профризику виробництва, на різницю між мінімальною заробітною платою (далі — МЗП), що діє в березні 2015 року (1218 грн.), і сумою зарплати за фактично відпрацьовані дні в березні 2015 року (далі — різниця).
Допомогу за 2014 рік нараховано у 2015 році
У березні 2015 року працівнику нараховані лікарняні за період з 29 грудня 2014 року по 27 лютого 2015 року. Працівник працевлаштований за основним місцем роботи. Чи потрібно застосовувати вимогу щодо ЄСВ з МЗП до суми грудневих лікарняних, якщо з урахуванням цієї суми дохід грудня 2014 року менше МЗП?
Ні, не потрібно. Стосовно доходів за 2014 рік вимога про сплату ЄСВ з МЗП не працює. Застосовуйте її лише під час нарахування ЄСВ на доходи, нараховані у 2015 році за періоди 2015 року.
Лікарняний + «свій рахунок» = 33,2 %
Працівник з 2 по 17 березня перебував на лікарняному, а з 18 по 31 березня 2015 року — у відпустці без збереження заробітної плати. Сума лікарняних не перевищує МЗП. За якою ставкою нараховувати ЄСВ на різницю?
Якщо до бази справляння ЄСВ за відповідний місяць входять лише лікарняні, на різницю нараховуйте ЄСВ за ставкою, установленою для лікарняних.
Якщо, крім лікарняних, працівнику нараховувалися зарплатні виплати, наприклад, премія за підсумками роботи минулого місяця, на різницю нараховуйте ЄСВ за ставкою, установленою підприємству згідно з класом профризику виробництва (тобто зарплатну ставку).
АТО і МЗП
Працівник, який проживає в зоні АТО, відпрацював частину місяця та зник (не виходить на зв’язок). Причину невиходу на роботу з’ясувати не вдається. Чи потрібно в цьому випадку застосовувати вимогу щодо ЄСВ з МЗП?
Оскільки працівник не повідомив підприємство про причину своєї відсутності на роботі, останнє зобов’язане застосувати вимогу щодо ЄСВ з МЗП, якщо в місяці, не відпрацьованому повністю, сума заробітної плати менше МЗП.
Якщо згодом працівник надасть документ, що підтверджує його хворобу, то підприємству необхідно буде відкоригувати суму нарахованого ЄСВ, ураховуючи суму лікарняних.
Перерва в роботі
Працівник був звільнений 6 березня 2015 року, а потім знову прийнятий на роботу 30 березня 2015 року на те саме підприємство. Чи потрібно в цьому випадку виконувати вимогу щодо ЄСВ з МЗП у місяці звільнення з наступним прийняттям?
У наведеній ситуації з МЗП необхідно порівняти загальну суму доходу, тобто дохід, нарахований за період праці до звільнення, слід скласти з доходом, нарахованим за період роботи після прийняття на роботу. Якщо його сума менше МЗП, застосовується вимога щодо ЄСВ з МЗП.
Замість зарплати нараховуємо лікарняні
Працівнику в лютому 2015 року нарахована зарплата за всі дні за графіком роботи. Однак у березні 2015 року він надав листок непрацездатності, який посвідчує його хворобу з 23 по 27 лютого 2015 року. У зв’язку з цим зарплату за 5 днів лютого сторнували та нарахували оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності. Як бути з вимогою шодо ЄСВ з МЗП?
З метою дотримання вимоги щодо сплати ЄСВ з МЗП суму сторнованої зарплати за дні лютого, на які припадає хвороба працівника, відносьте до доходу за лютий 2015 року, тобто з лютневою МЗП (1218 грн.) порівнюєте суму доходу у вигляді зарплати за лютий (з урахуванням коригування) і лікарняні за лютий. Якщо загальна сума доходу менше МЗП, то необхідно донарахувати ЄСВ на різницю в березні 2015 року.
Зміна статусу «основний працівник ↔ сумісник»
Як виконати вимогу щодо сплати ЄСВ з МЗП, якщо працівник в одному місяці був:
• звільнений з основного місця роботи (з місця роботи за сумісництвом), а потім прийнятий на роботу за сумісництвом (на основне місце роботи);
• переведений з основного місця роботи (з місця роботи за сумісництвом) на роботу за сумісництвом (на основне місце роботи), тобто без припинення трудових відносин?
У місяці зміни статусу роботи «основна робота ↔ сумісництво» , як з припиненням трудових відносин, так і при переведенні, вимогу щодо ЄСВ з МЗП виконувати не потрібно. Це пояснюється тим, що вимога щодо ЄСВ з МЗП не працює, по-перше, стосовно доходів сумісника, по-друге, щодо доходів основного працівника за місяць, який був відпрацьований не повністю у зв’язку з прийняттям (звільненням) або переведенням з основного місця (на основне місце) роботи.
Працівник отримав статус інваліда
Після тривалої хвороби 6 березня 2015 року працівнику підприємства встановлена інвалідність (надав довідку з акта огляду в МСЕК). До роботи він став 11 березня 2015 року. Загальна сума лікарняних, нарахованих за період до встановлення інвалідності, і зарплати менше МЗП. Чи потрібно виконувати вимогу щодо ЄСВ з МЗП?
Вимога щодо ЄСВ з МЗП не працює для доходів працівників-інвалідів, працевлаштованих на підприємствах, в установах та організаціях. Тому ЄСВ за ставкою 8,41 % нараховуйте на фактичну суму зарплати за період після встановлення інвалідності.
Сума лікарняних, нарахованих працівнику до встановлення інвалідності, — це дохід лише за частину місяця, тому порівнювати його з місячним розміром МЗП ми не можемо. Таким чином, ЄСВ за ставкою 33,2 % нараховуйте на фактичну суму лікарняних.
