(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
20/23
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Серпень , 2015/№ 32

Розрахунок ренти за надра не гірничовидобувним підприємством

Підприємство видобуває підземну прісну воду із свердловин глибиною, більшою за 20 м, виключно для використання у виробництві продукції. Як розрахувати рентну плату за надра, а саме визначити розмір бази оподаткування, коли підприємство використовує воду лише для господарських потреб?

Суб’єкти господарювання —не гірничі підприємства, які видобувають корисні копалини (у тому числі підземну прісну воду із свердловин глибиною, більшою за 20 метрів), сплачують рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин (далі — рента за надра), порядок нарахування та сплати якої встановлено у  ст. 252 ПКУ.

При цьому нараховувати податкові зобов’язання з ренти за надра слід за правилами, які застосовують гірничовидобувні підприємства. Тому вас не має бентежити те, що у  ст. 252 ПКУ постійно згадують саме гірничовидобувні підприємства.

Водночас звичайні підприємства не можуть у повній мірі використовувати ці правила. Річ у тому, що вони просто не мають всіх вихідних даних для повноцінного розрахунку ренти за надра. Тому доводиться імпровізувати. Як саме, розглянемо далі.

Щоб розрахувати розмір ренти за надра звичайному підприємству, слід скористатися формулою ( п. 252.18 ПКУ):

ПЗн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,

де Vф — обсяг (кількість) видобутої води у податковому (звітному) періоді (у куб. м). Дізнатися кількість видобутої води можна за даними лічильників. Якщо ж лічильників немає, то за технологічними даними (пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо);

Вкк — вартість одиниці видобутої води. Цей показник визначають за більшою з таких величин:

• за фактичними цінами ( п.п. 252.7.1 ПКУ);

• за розрахунковою вартістю ( п.п. 252.7.2 ПКУ).

І от тут виникає перша проблема. Звичайні підприємства видобуту воду використовують зазвичай для власних потреб, а не для реалізації. Тому у більшості з них не буде даних про фактичну ціну реалізації. Отже, не буде з чим порівнювати вартість видобутих корисних копалин, оцінених за розрахунковою вартістю (витрати на видобування). Тому таким підприємствам потрібно брати лише ті дані (розрахункову вартість), що є, і використовувати їх для розрахунку. З цим погоджуються і контролери (підкатегорія 130.03 ЗІР ДФСУ).

При цьому щоб визначити розрахункову вартість одиниці видобутої корисної копалини (прісної води), необхідно витрати на видобування таких корисних копалин (води) збільшити на коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства і тільки після цього розділити цю суму на кількість видобутої сировини.

І от тут виникає друга проблема: де звичайному підприємству взяти коефіцієнт рентабельності. Гірничі підприємства такий коефіцієнт беруть із матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр. При цьому таку оцінку вони мають проводити регулярно. Якщо цього вчасно не зробити, то коефіцієнт рентабельності буде дорівнювати 3-кратному розміру облікової ставки НБУ (як його розрахувати, коли ставка НБУ змінюється, читайте у «БТ», 2015, № 20, с. 8).

Звичайні підприємства таких оцінок проводити не повинні. Вихід винайшли податківці. Вони у підкатегорії 130.01 ЗІР ДФСУ запропонували у 2015 році застосовувати коефіцієнт 0,22 (22 %), оскільки саме такий коефіцієнт пропонувала використовувати Державна комісія України по запасах корисних копалин у листі від 02.02.15 р. № 46/07 всім гірничим підприємствам, у яких ще не проведена геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин. І хоча цей коефіцієнт розроблений для гірничовидобувних підприємств, та за відсутності альтернатив підійде і він;

Свнз — ставка ренти за надра у відсотках. При видобуванні підземних вод вона становить 5 % ( п. 252.20 ПКУ);

Кпп — коригуючий коефіцієнт, зафіксований у  п. 252.22 ПКУ. При видобуванні підземних вод такий коефіцієнт можна приймати за 1.

Підставивши вихідні дані у формулу, ви зможете без проблем визначити розмір ренти за надра за відповідний період.

надра, рентна плата, гірничовидобувне підприємство додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті