З чого все розпочинається
Існує всього один випадок, коли ПКУ зобов’язує суб’єкта господарювання зареєструватися платником ПДВ — коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищить 1 млн грн. (без урахування ПДВ) ( п. 181.1 ПКУ ).
Винятком є лише особи — платники ЄП груп 1 — 3. Однак про них ми поговоримо трохи пізніше.
А зараз маємо лише попередити: хоча випадок у ПКУ прописаний один — розслаблятися не варто. Адже якщо суб’єкт господарювання відповідає критеріям, установленим п. 180.1 ПКУ, то така особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ незалежно від досягнення нею обсягів оподатковуваних операцій в 1 млн грн. До них належать, наприклад:
• особи, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи;
• особи — управителі майна, які ведуть окремий податковий облік ПДВ за господарськими операціями, пов’язаними з використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, крім управителів майна, визначених у п. 5 п. 180.1 ПКУ (інститути спільного інвестування, фонди банківського управління тощо).
Ну а якщо ви не берете участь у спільній діяльності і не управляєте чужим майном, то вам доведеться постійно стежити за тим, перевищили ви граничний обсяг чи ні.
А для цього вам спочатку потрібно буде правильно його розрахувати, ураховуючи при цьому такі особливості:
1. Для визначення реєстраційного обсягу беремо виключно ті операції, які відповідають визначенням «постачання товарів» і «постачання послуг» згідно з пп. 14.1.191 і 14.1.185 ПКУ.
2. До переліку оподатковуваних операцій, що визначаються для цілей з’ясування необхідності ПДВ-реєстрації, уключаються операції, які обкладаються як за основною ставкою ПДВ 20 %, так і за ставками 7 %, 0 % та звільнені від обкладення ПДВ (підкатегорія 101.01.02 ЗІР ДФСУ).
3. Загальну суму від здійснення постачань товарів/послуг обчислюємо без урахування ПДВ.
Тобто якщо ви раніше були платником ПДВ, то суму ПДВ потрібно «виключити» із загальної суми операцій з поставки товарів/послуг за останні 12 місяців.
4. При визначенні граничної межі обов’язкової ПДВ-реєстрації враховуємо суму за фактично здійсненими постачаннями товарів/послуг. Ці дані ви можете вказати виходячи з даних бухобліку, склавши кредитові обороти за рахунком 70 «Дохід». Однак будьте уважні: не потрібно обіковувати операції, які не є об’єктом обкладення ПДВ.
Підставами для обов’язкової реєстрації не можуть бути:
• ваш прогноз отримати граничний обсяг доходу в поточному місяці;
• укладення договору на постачання товарів/послуг на суму, що перевищує 1 млн грн., до моменту відвантаження таких товарів.
5. Якщо в періоді, за який ви визначаєте граничний обсяг, відбувалися повернення раніше поставлених товарів/послуг або ви самі повертали суми передоплати за такі товари/послуги, то обсяги таких повернень потрібно відняти від загального обсягу поставок товарів /послуг, що визначається для цілей ПДВ-реєстрації (підкатегорія 101.01.02 ЗІР ДФСУ).
6. Якщо протягом останніх 12 календарних місяців особа вже була платником ПДВ, у зв’язку з чим їй довелося провести умовне постачання, то при визначенні реєстраційного обсягу їй не потрібно враховувати обсяги такого постачання товарів та необоротних активів (підкатегорія 101.01.01 ЗІР ДФСУ).
Що стосується періоду у 12 останніх календарних місяців, то він зовсім не означає 12 календарних місяців попереднього року. Так, якщо вам потрібно визначитися з ПДВ-реєстрацією на початку грудня 2015 року, то таким періодом для вас стане грудень 2014 року — листопад 2015 року.
Увага! Можливо, що в цей період підприємство саме перебувало на спрощеній системі. Що ж, знайте — для визначення граничного обсягу цей факт не має значення. Ви дієте так, як пропонує п. 181.1 ПКУ , — берете обсяг оподатковуваних поставок за останні 12 календарних місяців, навіть якщо в цей період підприємство було платником ЄП.
Що ж, якщо враховуючи всі наведені вище нюанси, ви визначили загальну суму від здійснених оподатковуваних постачань і вона перевищила 1 млн грн., то що робити далі? Скажемо відразу — негайно йти до податкової з бажанням стати платником ПДВ не потрібно. Для такого переходу передбачений спеціальний порядок дій. Про нього саме і йтиметься далі.
Проходимо ПДВ-реєстрацію
Що ж, перетнувши межу в 1 млн грн., починаємо готуватися до ПДВ-реєстрації.
Етап 1. Подаємо Заяву (її форму ви знайдете в додатку 1 до Положення № 1130) до контролюючого органу за своїм місцем знаходження (місцем проживання).
Але! Не відразу як тільки ви досягли граничного обсягу. У разі обов’язкової реєстрації Заяву потрібно подати до податкової не пізніше 10-го числа календарного місяця*, наступного за місяцем, в якому вперше досягнуто встановленого обсягу оподатковуваних операцій ( п. 183.2 ПКУ).
* У разі якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день ( п. 183.6 ПКУ).
Тобто якщо перевищення обсягу відбулося в листопаді, то останнім днем подання Заяви буде 10 грудня.
Важливо! Норми ПКУ не обмежують право особи подати Заяву відразу ж після досягнення граничного обсягу (лист ДПАУ від 21.06.11 р. № 17212/7/16-1417). Але перш ніж так вчиняти, ви повинні оцінити, що вам дасть такий поспіх.
Так не потрібно поспішати подавати таку Заяву до кінця місяця, в якому ви перетнули мільйонну межу. Адже теоретично до кінця місяця обсяг поставок може зменшитися за рахунок повернень. Як ми вже згадували вище, їх потрібно відняти від обсягу поставок.
Крім того, слід врахувати, що разом з отриманням заповітного статусу ви повною мірою приймете на себе і обов’язки, що покладаються на платника ПДВ (нарахування ПЗ, складання ПН, реєстрація їх в ЄРПН, а отже, і поповнення ПДВ-рахунка тощо). Тому заздалегідь усе гарненько зважте.
На додачу нагадаємо, що існують два способи подання Заяви ( п. 183.7 ПКУ):
• особисто — самою фізособою або безпосередньо керівником чи представником юридичної особи — платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень);
• засобами електронного зв’язку в електронній формі (форма J13101) з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП підзвітних осіб — для платників податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів.
Етап 2. Якщо претензій з боку контролерів до вас не виникне (не буде підстав для відмови у ПДВ-реєстрації), вас унесуть до Реєстру платників ПДВ (далі — Реєстр) протягом 3 робочих днів після надходження Заяви.
Ось саме з цього дня (із дня внесення запису до Реєстру) ви стаєте платником ПДВ ( п. 183.9 ПКУ). Разом з таким статусом ви також отримаєте індивідуальний податковий номер, який потрібен буде вам для сплати ПДВ і складання ПН ( п. 183.18 ПКУ).
Для того щоб переконатися, що ви потрапили до Реєстру, достатньо:
• отримати Витяг з Реєстру (за формою № 2-ВР). Для цього подайте відповідний запит (за формою № 1-ЗВР) до своєї податкової. Його можна подати і в електронному вигляді (форма J13017). Результат ви отримаєте протягом 2 робочих днів ( п. 183.11 ПКУ). До речі, у ньому ви знайдете і реквізити ПДВ-рахунка;
• звернутися до відповідного розділу сайта ДФСУ ( п. 183.13 ПКУ).
А якщо Заяву не подати або подати із запізненням?
Скажемо відразу: так вчиняти — собі дорожче. Адже якщо ви зобов’язані були стати платником ПДВ у певний момент, але ним не стали, то відповідно ви і не нараховували ПДВ при здійсненні оподатковуваних постачань товарів/послуг у цей період.
А це означає, що ви повинні надолужити прогаяне — понести відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ ( п. 183.10 ПКУ). Простіше кажучи, нарахувати та сплатити ПЗ щодо таких постачань.
Важливо! Обов’язок з нарахування та сплати ПЗ виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви. Тобто з 11-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнутий граничний обсяг (лист ДФСУ від 06.11.15 р. № 23807/6/99-99-19-03-02-15 // «БТ», 2015, № 48, с. 11), а не з дати, коли ви вперше перевищили реєстраційну межу.
Як це зробити? Звичайно, якщо ви ще не в лавах платників ПДВ, то подати ПДВ-декларацію та задекларувати суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, ви все одно не зможете. У цьому випадку ви маєте два виходи:
1. Самостійно сплатити нараховану суму ПДВ. При цьому штрафи за неподання ПДВ-декларації до вас застосувати не зможуть (запитання 2 УПК № 588).
2. Чекати на перевірку. Тільки ДФСУ за результатами документальної перевірки має право визначити суму ПЗ з ПДВ без урахування сум податку, нарахованих при придбанні товарів/послуг. А також застосувати до вас штраф у розмірі 25 % (50 % — у разі повторного порушення) суми такого зобов’язання (запитання 3 УПК № 588; категорія 101.06 ЗІР ДФСУ).
Але це ще не все. Разом з нарахуванням ПЗ ви втратите право на формування ПК та отримання бюджетного відшкодування за операціями, здійсненими вами до моменту реєстрації.
Тому краще з цим не жартувати.
Платники — «винятки із правил»
А тепер повернемося до платників ЄП груп 1 — 3. Так, ПКУ зазначає: поки підприємство перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, вимоги п. 181.1 ПКУ на нього не поширюються.
Інакше кажучи, якщо підприємство зареєструвалося платником ЄП групи 3 зі ставкою 4 % (не передбачає сплату ПДВ), а потім перевищило гранично допустимий дохід у розмірі 1 млн грн., то воно не зобов’язане реєструватися платником ПДВ. Воно може й надалі працювати в обраному режимі.
Але попереджаємо: як тільки таке підприємство перейде на загальну систему оподаткування, воно зобов’язане буде пройти ПДВ-реєстрацію в описаному вище порядку ( п. 183.4 ПКУ), оскільки автоматично підпадає під дію п. 181.1 ПКУ .
Увага! Тут є одна особливість. І пов’язана вона зі строком подання Заяви. Колишній платник ЄП подає її не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснений перехід на сплату інших податків і зборів ( п. 183.4 ПКУ).
Датою переходу зазначеної особи на загальну систему оподаткування буде дата її реєстрації як платника ПДВ, тобто з першого числа календарного місяця, в якому здійснений перехід на сплату інших податків і зборів ( п. 183.9 ПКУ).
Зверніть увагу: це не єдиний спосіб для того, щоб єдиноподатник міг стати платником ПДВ. Якщо такий суб’єкт усе ж вирішить змінити свій ПДВ-статус, йому достатньо перейти до ЄП-групи, що передбачає сплату ПДВ (група 3 зі ставкою 2 %) починаючи з кварталу, який настає за кварталом, в якому обсяги поставок послуг платникам ПДВ перевищили 1 млн грн. Подробиці таких переходів ви знайдете на с. 31 цього номера.
Документи та скорочення статті
УПК № 588 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань, пов’язаних з обов’язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.12 р. № 588.
Заява — Реєстраційна заява платника податку на додану вартість (форма № 1-ПДВ).
ЄП — єдиний податок.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ПН — податкова накладна.
ПЗ — податкові зобов’язання.
