З приходом 2015 року додаток Д8 втратив свої позиції як «рятівне коло» для покупця.
Усе розпочалося з того, що з 01.01.15 р. подання додатка Д8 уже не є підставою для формування податкового кредиту (ПК) у разі відмови продавця надати податкову накладну (ПН) або порушення порядку її заповнення/реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Таку можливість виключили з п. 201.10 ПКУ.
Востаннє скористатися таким правом покупці мали можливість у ПДВ-декларації за грудень (IV квартал) 2014 року.
Закон № 643* ще більше підкоригував п. 201.10 ПКУ:
• підправив перелік причин для подання додатка Д8. У результаті з’явилася можливість подати скаргу на покупця, якщо він порушує порядок реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. Адже з 01.01.15 р. реєструє РК в ЄРПН не лише продавець, а й покупець;
• збільшив період, протягом якого можна подати скаргу. Тепер це можна зробити або відразу з ПДВ-декларацією за звітний період, в якому з’явилася причина для таких дій, або протягом 365 календарних днів, наступних за граничним строком подання такої ПДВ-декларації.
Однак усе-таки, незважаючи на такі нововведення, єдине, що залишилося незмінним, — так це наслідки подання додатка Д8. Як і раніше, надходження такої заяви формально є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
При цьому зверніть увагу: незважаючи на те, що з 29.07.15 р. продавець також може подати скаргу на покупця, покарання у вигляді податкової перевірки передбачено лише для постачальника ( абзац вісімнадцятий п. 201.10 ПКУ). Схоже, законодавці просто забули підкоригувати цю норму.
І не забувайте про останню умову для подання додатка Д8 — до такої заяви необхідно додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що посвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Однак подання заяви Д8 не є гарантією того, що порушника перевірять.
По-перше, така скарга є для контролерів лише підставою для перевірки (по суті це податкова інформація), тому вони можуть нею скористатися, але не зобов’язані проводити перевірку.
По-друге, порядок проведення таких перевірок регламентовано п.п. 78.1.9 ПКУ. А там передбачено, що перевірка проводиться тільки в разі ненадання порушником пояснень і підтвердних документів на письмовий запит контролюючого органу. Таким чином, усі дані про порушення контролери можуть отримати і без перевірки, а покарати винного зможуть під час чергової планової перевірки.
Крім того, Законом № 71** у 2015 і 2016 роках установлений мораторій на перевірки підприємств з обсягом доходу до 20 млн грн. Детальніше про перевірки в період мораторію ви можете прочитати у «БТ», 2015, № 38, с. 19.
Хоча порушник може уникнути перевірки, подана скарга все ж може призвести до його покарання.
