Відразу зазначимо: визнавати доходом суму ПФД не потрібно. Проблеми можуть виникнути тільки у платників єдиного податку (ЄП). Зараз пояснимо чому.
Спочатку нагадаємо, що з 01.01.15 р.:
1. З ПКУ зникли норми (ст. 143 — 161 ПКУ), які встановлювали правила обкладення податком на прибуток (ПНП) ПФД залежно від строку повернення позики та статусу позикодавця.
Натомість нових особливостей для оподаткування ПФД в оновленому розд. ІІІ ПКУ не прописали, як і в перехідних розділах ПКУ.
2. Об’єкт обкладення ПНП визначають за бухобліковими правилами з коригуванням річного фінрезультату на різниці, прописані у ст. 138 — 141 ПКУ.
Тому, для того, щоб з’ясувати, чи виникає у вашому випадку дохід, потрібно звернутися до П(С)БО, а якщо точніше, до П(С)БО 15 «Доходи».
Так, згідно з п. 5 цього документа дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
У випадку з ПФД (навіть якщо вона не повернена після закінчення строку договору) не відбувається ні те ні інше. Таким чином, дохід за такою операцією не визнають.
Виняток стосується тільки платників ЄП, які не повернули ПФД до закінчення 12 календарних місяців із дня її отримання. Дотримуючись вимог п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, вони зобов’язані включити неповернену суму ПФД до ЄП-доходу. При цьому при подальшому поверненні такої суми відкоригувати дохід уже не вдасться.
Така сама ситуація і з витратами. При наданні/поверненні ПФД витрат не буде ( п. 5 і п.п. 9.3 П(С)БО 16 «Витрати»). Причому незалежно від статусу позикодавця та строку повернення позики. Нараховувати умовні проценти також не потрібно.
Більше того, оскільки договір про ПФД не передбачає нарахування та сплату процентів за користування такими коштами ( п.п. 14.1.257 ПКУ), немає підстав проводити коригування фінрезультату на різниці, що виникають при здійсненні фінансових операцій (зазначених у п. 140.1 ПКУ).
Але! Таке спрощення має один негативний ефект для тих платників податків, які поставили собі до доходу несвоєчасно повернену фіндопомогу за підсумками 2014 року. Такі суб’єкти автоматично втрачають право на витрати згідно з новими правилами.
На щастя, податківці вирішили не погіршувати життя таким платникам податків і дозволили тим з них, хто отримав ПФД до 01.01.15 р. і включив її до доходу за підсумками 2014 року (за старими правилами), відкоригувати фінрезультат на суму такої ПФД при її поверненні. Але за умови, що така ПФД була отримана від неплатника ПНП або того, хто має пільги з ПНП (категорія 102.08.06 ЗІР ДФСУ).
Тепер що стосується договору. Переоформляти його потрібно тільки у тому випадку, якщо для вас є ризик перетворення ПФД на безповоротну фіндопомогу.
Причина проста — отримання безповоротної фіндопомоги підпадає під визначення доходу ( п. 5 П(С)БО 15). У зв’язку з цим вам доведеться сплатити ПНП на загальних підставах.
Але! ПФД стане безповоротною тільки в періоді закінчення строку позовної давності за договором ( п.п. 14.1.257 ПКУ). У загальному випадку строк позовної давності триває 3 роки та починає відлічуватися з дня, коли позикодавець довідався або міг довідатися про порушення його права ( ст. 261 ЦКУ). Тобто з наступного дня після закінчення строку повернення ПФД. Тому закінчення строку дії договору — не привід панікувати.
Та й закінчення строку позовної давності — не вирок. Щоб уникнути сплати ПНП, достатньо продовжити дію укладеного раніше договору. Для цього можна:
• або оформити додаткову угоду до вже діючого договору,
• або скласти новий окремий договір.
Якщо строк і цих документів закінчиться — можете ще раз повторити зазначену процедуру. Благо щодо цього обмежень немає.
