Податківці розглянули правила обкладення податком на прибуток безповоротної фіндопомоги, наданої платником податку на прибуток (ПНП). Тут усе залежить від одержувача такої фіндопомоги.
• якщо безповоротну фіндопомогу надають неприбутковим організаціям (НПО)*, то до уваги слід брати п.п. 140.5.9 ПКУ. Він дозволяє в податковому обліку відносити до витрат фіндопомогу НПО в розмірі не більше 4 % оподатковуваного прибутку за минулий рік. І якщо ви фінансово підтримали НПО у більшій сумі, то все, що «понад 4 %» утворює різницю. На суму такої різниці доведеться збільшити фінрезультат. Узагалі, виникне «збільшуюча» різниця (ряд. 3.1.9 додатка PI до декларації з ПНП);
* Зауважимо: це стосується і випадку, коли роботодавець перераховує безповоротну фіндопомогу профспілці, яка оплачує новорічне свято працівникам («БТ», 2015, № 50, с. 13).
• якщо безповоротну фіндопомогу надають іншим платникам ПНП або неплатникам цього податку (єдиноподатникам або фізособам), то в податковому обліку вона в усій сумі без будь-яких обмежень уключається до витрат. За нею податкові різниці не виникають, оскільки коригування фінрезультату до оподаткування на суму фіндопомоги іншим особам (не НПО) у розд. III ПКУ не передбачено.
Очевидно, така «дискримінація» стосовно НПО пов’язана з тим, що у НПО така фіндопомога не обкладається податками (за умови використання її у статутній діяльності), а в інших одержувачів вона обкладатиметься ПНП, єдиним податком або ПДФО.
Уточнення: цілі надання фіндопомоги для витрат не мають значення. І відносно фіндопомоги ПКУ не застосовує так звану умову «розумної економічної причини» або «ділової мети», про яку йдеться у п.п. 14.1.231 ПКУ.
