«Гарячі» РРО-запитання: чи потрібний РРО при прийманні готівки за послуги, оренду, при безготівкових розрахунках тощо

Чи потрібно застосовувати РРО при готівкових розрахунках за послуги через касу з використанням прибуткових ордерів? Якщо так, то з якої дати?

Юрособи всіх форм власності. Нагадаємо, що раніше п. 1 ст. 9 Закону про РРО дозволяв підприємствам обійтися без РРО, але з обов’язковим оформленням ПКО в разі прийняття до каси готівки за реалізовану продукцію власного виробництва та послуги. Не надавалася така можливість лише підприємствам торгівлі та громадського харчування.

З 01.01.15 р. п. 1 ст. 9 Закону про РРО змінений — послуги вже не потрапляють до сфери дії цього пункту. Тобто з 01.01.15 р. приймати гроші до каси за послуги, як раніше, без РРО вже не можна. Відповідно готівкові розрахунки за послуги (наприклад, стоматологічні, готельні, консультаційні тощо) проводяться лише через РРО (детальніше про нові зміни у сфері РРО ви могли прочитати у «БТ»,2015, № 1-2 с. 37).

Зверніть увагу: хоча послуговий РРО-обов’язок існує вже з 01.01.15 р., до 01.07.15 р. РРО-штрафи за його порушення (у разі, якщо готівка за послуги проводилася через касу з використанням ПКО) не застосовуються.

Однак є імовірність, що вже сьогодні до винних посадових осіб підприємства в разі невикористсння РРО можуть застосувати адмінштраф за ст. 155¹ КпАП у сумі від 85 до 170 грн. На особу, яка безпосередньо здійснювала розрахунки (не посадова особа), в такому разі зазначений адмінштраф не накладається (це свого часу роз’яснювали податківці).

Важливо. Підприємства торгівлі та громадського харчування в будь-якому разі, як і раніше, готівкову оплату за послуги повинні проводити через РРО. Послаблення на півроку від штрафів їх не стосується.

ФОП на загальній системі. На них п. 1 ст. 9 Закону про РРО ніколи не поширювався взагалі, тому і зараз, і раніше при готівковій оплаті за послуги вони повинні застосовувати РРО.

ФОП на єдиному податку. На них п. 1 ст. 9 Закону про РРО також ніколи не поширювався. Вони користувалися своїм звільненням за п. 6 ст. 9 Закону про РРО. Однак, нагадаємо, повна РРО-свобода для єдиноподатників групи 3 (підприємці) закінчиться в липні, а єдиноподатників групи 2 — 01.01.2016 р. (у тому числі й у разі приймання готівки за послуги) (детальніше у «БТ»,2015, № 1-2 с. 38)

Підприємство приймає готівкою оплату за оренду. Чи потрібно в цьому випадку застосовувати РРО?

З орендою та РРО склалася така ситуація.

Закон про РРО приписує нам застосовувати РРО при оплаті готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Але чи вважається оренда послугою?

З позиції цивільного законодавства, оренда не вважається послугою. ВАСУ (див. постанову від 06.11.13 р. у справі № К-52582/09) також зазначав, що діяльність з надання послуг та оренда — це не одне і те саме. На підставі цього аргументу суд зробив висновок: діяльність з надання в оренду не можна ототожнювати з діяльністю у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому на неї Закон про РРО взагалі не поширюється.

Якби такий підхід був підтриманий податківцями, то питання з орендою та РРО на порядку денному не стояло б.

Важливо. Але сподіватися на це не слід. Найімовірніше, що податківці не зрадять своїм старим переконанням. Нагадаємо, що раніше податківці в категорії 109.02 ЗІР ДФСУ називали оренду послугою, посилаючись на ДК 016-97, і відповідно, робили висновок: оскільки передача в найм (оренду) приміщень належить до сфери послуг, то приймати готівку за оренду можна лише на підставі п. 1 ст. 9 Закону про РРО з оформленням касових ордерів.

Зрозуміло, якщо використовувати такий підхід до оренди, то з 01.01.15 р. готівкову оплату за оренду слід проводити через РРО (з урахуванням того, що до 01.07.15 р. відповідальності за проведення розрахунків за послуги через касу без РРО немає, але можливий адмінштраф за ст. 155¹ КУпАП, див. вище)

Чи повинні єдиноподатники-ФОП застосовувати РРО в разі, якщо у них проходитимуть виключно безготівкові розрахунки через банк?

Якщо покупці розраховуватимуться з підприємцем на ЄП виключно за безготівковим розрахунком, то РРО в цьому випадку не потрібний (ст. 3 Закону про РРО).

Під безготівковими розрахунками в цьому випадку ми маємо на увазі перерахування на поточний рахунок одержувача — підприємця на ЄП:

1) певної суми з рахунка покупця;

2) коштів, внесених покупцем готівкою до каси банку для перерахування на поточний рахунок одержувача. Нагадаємо, у такому разі для одержувача — підприємця на ЄП подібні розрахунки вважатимуться безготівковими (п. 2.5 Положення № 637).

Тобто безготівкові розрахунки в тій формі, про яку ми згадали вище, випадають із сфери застосування РРО

Якщо єдиноподатник установить ПТ, чи можна в цьому випадку обійтися без РРО?

Ні, не можна.

Сам ПТ дійсно може існувати окремо від РРО. Але це зовсім не означає, що він замінює РРО. У тій же ст. 3 Закону про РРО зазначено, що при оплаті карткою платіж має бути проведений через РРО. Більше того, з 01.07.15 р. для підприємців — єдиноподатників групи 3 (а з 1 січня 2016 року — і групи 2) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосування платіжних терміналів стане «зобов’язалівкою» нарівні з РРО (крім діяльності на ринках, продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної торгівлі).

Річ у тім, що згідно з п. 1 постанови № 878 проводити розрахунки з покупцями за допомогою платіжних терміналів зобов’язані ті суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і використовують РРО відповідно до Закону про РРО. Поки ФОП-єдиноподатники були звільнені від застосування РРО, вони були звільнені й від застосування ПТ. А з липня 2015 року/січня 2016 року (якщо нічого не зміниться в законодавстві) їм потрібно буде застосовувати і те, й інше.

Але природно, ідеться про випадки, коли підприємець не потрапляє до «платіжнотермінальних» винятків: звільняються від обов’язкового застосування ПТ, зокрема, ті, хто провадить діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб (п. 2 постанови № 878)

Чи є варіанти легально уникнути застосування РРО в торгівлі та сфері послуг?

Така можливість є — якщо покупець оплачуватиме товар (послуги) через банк. Хай це не найзручніший, проте найпрозоріший варіант обходу РРО. Схема така: покупець оплачує товар на підставі рахунка-фактури продавця самостійно в найближчому відділенні банку. Тоді така операція для продавця буде безготівковою. Це випливає з норм п. 2.5 Положення № 637.

Продавець не зобов’язаний застосовувати РРО при видачі товару, оскільки в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунками в готівковій формі не здійснюються (п. 12 ст. 9 Закону про РРО). Після оплати товару покупець пред’являє продавцю квитанцію або інший документ про перерахування грошових коштів, на підставі якого продавець видає оплачений товар, а також стандартні документи, пов’язані з придбанням товару.

В описаній ситуації мінус у тому, що кожного замовника або покупця потрібно просити оплатити послугу або покупку в банку, що звичайно досить незручно.

Є ще варіант: замість замовника (покупця) гроші вносить до банку стороння особа. Виглядає це так: замовник (покупець) доручає сторонній фізособі оплатити отримані послуги (товари) на банківський рахунок підприємства-продавця. Між замовником (покупцем) і повіреним укладається договір доручення. Згідно з ним замовник (покупець) доручає повіреному оплатити отримані ним послуги (товар). Для виконання цього доручення видається довіреність (не посвідчена нотаріально), а також передаються повіреному гроші під підпис. Важливо, що за таким договором повірений виступає як звичайна фізособа від свого імені. Далі повірений перераховує кошти на рахунок підприємства