До 01.01.15 р. ПН з помилками податківці не розцінювали як документ і не визнавали право на ПК за нею. Оскільки витягти з ЄРПН уже зареєстровану ПН не можна, контролери пропонували замість «помилкової» ПН зареєструвати нову, правильну ПН з новим номером. Проте такий підхід можна було застосувати за ситуації, коли 15-денний строк реєстрації «помилкової» ПН ще не минув.
Якщо помилку в ПН виявляли після закінчення 15-денного строку, то часто єдиною можливістю зберегти ПК для покупця було подання скарги на постачальника — додатка Д8 до ПДВ-декларації.
Після 01.01.15 р. механізм виправлення помилок у ПН змінився. Пов’язано це з набуттям чинності Законом № 71, який вніс поправки до п. 192.1 ПКУ. Тепер РК можна складати у тому числі з метою виправлення помилок, допущених у ПН.
З цього ми й виходитимемо при розгляді найбільш поширених помилок у ПН.
Також урахуємо, що з 01.02.15 р. усі без винятку ПН і РК незалежно від зазначеної в них суми ПДВ підлягають реєстрації в ЄРПН (п. 201.10 і п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Помилково не виписали ПН
У січні 2015 року підприємство помилково не виписало ПН за першою подією. Помилку виявлено в лютому 2015 року. Чи можна її якось виправити?
Найменше клопоту, якщо помилка виявлена швидко — з дати першої події не минуло 15 днів, відведених для реєстрації ПН у ЄРПН. У цьому випадку підприємство-продавець просто складає ПН на дату першої події та реєструє її в ЄРПН (якщо вона підлягає обов’язковій реєстрації).
Якщо січневу ПН не обов’язково реєструвати в ЄРПН, то скласти її можна заднім числом і після 15-денного строку. Її потрібно направити покупцю в електронному вигляді (зі своєю ЕЦП).
Граничний строк подання ПДВ-декларації за січень — 20.02.15 р. Тому підприємство може включити ПДВ за такою ПН до складу січневих ПЗ. Якщо ПДВ-декларацію за січень ви вже подали, то до 20.02.15 р. маєте право подати ще одну декларацію зі статусом «нова звітна».
Що стосується покупця, то він зможе відобразити ПК у січні незалежно від того, коли він отримав саму ПН.
Зовсім інша річ, якщо ПН підлягає обов’язковій реєстрації і 15-денний строк минув. Тоді все одно потрібно скласти ПН і зареєструвати в ЄРПН, але з порушенням строку реєстрації. Якщо продавець втискується в 30 днів після дати складання ПН, то йому не загрожують штрафи зі ст. 1201 ПКУ, оскільки до 01.07.15 р. 10 % штраф не застосовується. Якщо перевищить 30-денний строк — будуть неприємності у вигляді штрафу (20 — 40 % від суми ПДВ, зазначеної у ПН).
Якщо помилка виявлена після 20.02.15 р. — граничної дати подання січневої ПДВ-декларації, то донарахувати ПЗ за січень потрібно буде в уточнюючому розрахунку.
Несвоєчасно зареєстровану ПН покупець зможе включити до ПК місяця реєстрації (в нашому випадку — у лютому) (п. 198.6 ПКУ).
У разі коли продавець не зареєстрував ПН у ЄРПН, покупець не має права на ПК. Хоча він може подати скаргу на постачальника (додаток Д8 до декларації) протягом 60 календарних днів, наступних за граничним строком подання декларації за звітний період, у якому ПН не зареєстрована в ЄРПН.
Однак майте на увазі, що з 01.01.15 р. така скарга лише надає привід податківцям для проведення позапланової перевірки продавця і не надає покупцю право на відображення ПК.
Арифметична помилка
Порядок реєстрації РК у ЄРПН прописано в п. 22 Порядку № 1129, п. 16 Порядку № 569, а також у п. 3 Порядку № 1246 (з урахуванням змін, унесених постановою КМУ від 30.01.15 р. № 20).
Так, постачальник (продавець) реєструє РК у ЄРПН за умови, що відбувається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг або якщо коригування кількісних і вартісних показників у результаті не змінює суму компенсації.
У разі якщо сума компенсації вартості товарів/послуг у результаті коригування зменшується, алгоритм дій такий:
• постачальник (продавець) виписує РК, накладає на нього ЕЦП і надсилає його покупцю;
• покупець накладає на отриманий РК свій ЕЦП та реєструє його в ЄРПН.
Зверніть увагу! Постачальник, який не зареєстрував «збільшуючий» РК, зобов’язаний донарахувати ПЗ за відповідний звітний період на суму, зазначену в РК. Покупець збільшити свій ПК на підставі незареєстрованого РК не зможе.
Якщо покупець не зареєструє «зменшуючий» РК, то він все одно зобов’язаний зменшити ПК за відповідний звітний період на суму ПДВ, зазначену в такому РК. Постачальник у цій ситуації не зможе зменшити ПЗ.
А тепер роглянемо на прикладі, як це працює.
Приклад 1. Припустимо, що 09.02.15 р. була складена ПН на 80 мішків цементу. У ПН помилково зазначили ціну за мішок 5 грн. замість належних 50 грн. (без урахування ПДВ). У результаті ціна занижена на 45 грн. (50 - 5), а база оподаткування виявилася заниженою на 3600 грн. (45 х 80). ПЗ занижено на 720 грн. (3600 х х 20 %).
Помилку виявили 26.02.15 р.
Оскільки відбувається збільшення суми компенсації вартості товарів, продавець складає «збільшуючий» РК і самостійно реєструє його в ЄРПН.
Таблична частина РК виглядатиме так.
Рис. 1. Приклад заповнення РК у разі донарахування ПЗ у результаті виправлення помилки
Помилка в номенклатурі
Приклад 2. Припустимо, що у ПН замість найменування товару «Щебінь фракції 5-10» вказали «Щебінь фракції 5-20», при цьому ціна, кількість і вартість товару зазначені правильно.
Зміну номенклатури товару коригують за допомогою РК. У ньому продавець вкаже правильну номенклатуру, а дані про зміну кількості та вартості товару не вказує.
Подивимося, як виглядатиме РК.
Рис. 2. Приклад заповнення РК при виправленні помилки в номенклатурі товарів
Якщо в ПН було зазначено декілька найменувань товарів, а помилка була допущена лише в одному найменуванні, то у грн. 2 РК слід вказати, найменування якого саме товару змінилося. Наприклад, «Виправлення помилки в номенклатурі товарів. Замість «Щебінь фракції 5-20» потрібно «Щебінь фракції 5-10».
Помилилися в реквізитах шапки
Під такими реквізитами ПН ми розуміємо, зокрема, найменування, адресу та ІПН продавця/покупця, вид цивільно-правового договору, номер телефону, форму проведених розрахунків. Помилки в цих реквізитах не впливають на суму компенсації вартості товарів/послуг.
Донедавна було незрозуміло, як ці помилки можна виправити за допомогою РК, адже форма РК не містить відповідних граф коригувань.
Деякою мірою прояснив це питання наказ Мінфіну від 23.01.15 р. № 13 (див. с. 6 цього номера), який вніс зміни до Порядку № 1129. Зокрема, в абз. 5 п. 21 Порядку № 1129 тепер зазначено, що при виправленні помилок, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у РК вказують виправлені дані. Чи потрібно при цьому заповнювати всю заголовну частину або лише ті реквізити, які виправляють, поки незрозуміло.
Одне можна сказати з упевненістю: дату складання ПН та її порядковий номер виправляти не можна (абз. 6 п. 21 Порядку № 1129, ср. ).
На нашу думку, у заголовній частині РК потрібно вказати всі правильні дані, а в табличній частині (у гр. 2) вказати, який саме реквізит змінився, наприклад, «Виправлення помилки в адресі покупця».
При цьому потрібно вказати дату виправлення помилки (гр. 1) і заповнити гр. 3 (номенклатура товарів). Без такого «мінімального» набору даних РК не проходить контроль структури електронного документа в програмах податківців («Єдине вікно» і «ОПЗ»). Безумовно, якщо помилок в номенклатурі товарів ви не виправляли, то немає сенсу його заповнювати. Однак для того, щоб виконати «забаганки» програм податківців, до гр. 3 РК потрібно щось вписати, наприклад, можна поставити символ «пробіл». Візуально його не видно, але текстове поле заповнене.
Старі ПН
Чи можна виправити помилку в ПН, яка була виписана до 01.02.15 р. і не підлягала реєстрації в ЄРПН?
Так, можна. Відповідна норма міститься в оновленому п. 4 Порядку № 1246.
Якщо «помилкова» ПН не була внесена до ЄРПН, то для виправлення помилки потрібно протягом доби зареєструвати «помилкову» ПН, скласти РК до неї та теж унести його до ЄРПН.
Висновки
-
Помилки у ПН виправляють за допомогою РК.
-
Якщо помилка не пов’язана зі зміною кількісних чи вартісних показників, то у РК вказують правильні дані.
-
«Збільшуючі» і «нульові» РК реєструє продавець, а «зменшуючі» РК уносить до ЄРПН покупець.
Документи та скорочення статті
Закон № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 р. № 71-VIII.
Порядок № 1129 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.14 р. № 957, у редакції наказу від 14.11.14 р. № 1129.
Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569.
Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.
ІПН — індивідуальний податковий номер.
ПН — податкова накладна.
РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ПЗ — податкові зобов’язання.
ПК — податковий кредит.
ЕЦП — електронний цифровий підпис.
