З 1 січня 2015 року правові, організаційні та фінансові засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності визначає повністю оновлений Закон № 1105. А ось Закон № 2240 із зазначеної дати втратив чинність.
Поспішимо заспокоїти, переважна більшість норм Закону № 2240 перекочувала до Закону № 1105 практично без змін. Однак запроваджений КМУ режим економії, звичайно ж, позначився на них. З економ-новаціями ми допоможемо розібратися.
Призначення допомог: мінімум змін
Як і раніше, працівники мають право на оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом (див. ч. 1 ст. 30 Закону № 1105).
Рішення про призначення лікарняних так само приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування на підставі:
• виданого в установленому порядку листка непрацездатності, якщо тимчасова непрацездатність настала у працівника, працевлаштованого у вас за основним місцем роботи;
• копії листка непрацездатності, посвідченого підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, і довідки про середню заробітну плату з основного місця роботи, довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом (якщо застрахована особа працює на декількох роботах за сумісництвом), якщо оплачуємо тимчасову непрацездатність за місцем роботи за сумісництвом.
Працівники-пільговики (див. далі) додатково надають копії відповідних документів, що підтверджують таке право.
Комісія (уповноважений) із соцстрахування розглядає документи для призначення лікарняних не пізніше 10 днів з дня їх надходження. У випадках, передбачених ст. 23 Закону № 1105 і п. 3.15 Інструкції № 455, комісія (уповноважений) відмовляє у призначенні допомоги.
Рішення комісії (уповноваженого) про призначення (відмову у призначенні) допомоги оформляється протоколом у день його прийняття.
Майте на увазі, законодавець у ч. 5 ст. 32 Закону № 1105 встановив строк давності, після якого застрахована особа втрачає право на допомогу по тимчасовій непрацездатності. Так, з 01.01.15 р. незалежно від дати настання страхового випадку допомогу по тимчасовій непрацездатності призначають, якщо за її призначенням звернулися не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності (детальніше — у «БТ», 2015, № 5, с. 6).
При обчисленні періоду 12 календарних місяців беремо повні календарні місяці (з 1 по 31 (30, а для лютого 28 (29)) число).
І ще одна новинка! Стосується вона застрахованих осіб, яким роботодавець не нарахував/не виплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності, оскільки неможливо встановити їх місцезнаходження. Призначення та виплату матзабезпечення таким особам проводитиме робочий орган ФТВП (а після завершення процедури злиття — ФСС) за місцем реєстрації місця проживання або перебування в порядку, установленому правлінням ФТВП (ФСС).
Розрахунок допомог: змінилася процентовка
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу застрахованої особи, наявності у неї пільг і розміру її середньої зарплати. Порядок розрахунку страхового стажу залишився таким самим. Ознайомитися з ним ви можете у «БТ», 2014, № 2, с. 18.
Для обчислення середньої зарплати по-старому використовуємо Порядок № 1266. А що ж змінилося? Зараз все пояснимо.
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується залежно від страхового стажу у відсотках від середньої зарплати (див. ч. 1 ст. 24 Закону № 1105). Так-от, змінився саме розмір відсотків.
Зверніть увагу. Зміни стосуються лише розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок Фонду. Для оплати перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця продовжуємо використовувати стару процентовку, установлену в п. 5 Порядку № 439 (див. таблицю). Так робимо доти, доки КМУ не внесе до нього зміни або не затвердить новий порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця. На це КМУ відведено 6 місяців.
Відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від джерела виплати
| Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (п. 5 Порядку № 439) | Допомога по тимчасовій непрацездатності (ч. 1 ст. 24 Закону № 1105) | ||
| страховий стаж | % середньої зарплати | страховий стаж | % середньої зарплати |
| до 5 років | 60 | до 3 років | 50 |
| від 3 до 5 років | 60 | ||
| від 5 до 8 років | 80 | від 5 до 8 років | 70 |
| понад 8 років | 100 | понад 8 років | 100 |
| пільгові(1) категорії працівників незалежно від страхового стажу | пільгові(1) категорії працівників незалежно від страхового стажу | ||
| (1) Особи, віднесені до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ; один з батьків або особа, яка їх заміняє та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII; особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III; донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР. Важливо! За страховими випадками, що настали з 01.01.15 р., пільга з виплати допомоги у розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу, не надається працівникам-«чорнобильцям» 4 категорії (див. лист виконавчої дирекції ФТВП від 17.01.15 р. № 2.4-17-92). | |||
Важлива інформація! Фахівці Мінсоцполітики роз’яснюють, що нову процентовку, установлену ч. 1 ст. 24 Закону № 1105, слід застосовувати для страхових випадків, які настали починаючи з 1 січня 2015 року (див. «БТ», 2015, № 5, с. 6).
Якщо тимчасова непрацездатність настала до 2015 року, то незалежно від дати закриття листка непрацездатності та подання його для оплати за місцем роботи при розрахунку лікарняних застосовуйте стару процентовку, установлену у ст. 37 Закону № 2240. Це є справедливим і для випадків з продовженням лікарняних. Отже, якщо листок непрацездатності є продовженням листка, згідно з яким тимчасова непрацездатність настала до 01.01.15 р., оплачуйте його за старими правилами (див. приклад 2).
Обмеження розміру суми допомог: гарячі новини
Як і раніше, сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески. Середньоденна (середньогодинна) зарплата не може перевищувати максимальну базу нарахування ЄСВ, яку встановлено в останньому місяці розрахункового періоду, поділену на норму робочого часу цього місяця.
А тепер новація! Стосується вона працівників, які сумарно протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку заробили собі за даними Держреєстру соцстрахування страховий стаж менше 6 місяців (див. п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).
Таким працівникам допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачуємо виходячи з нарахованої заробітної плати, з якою сплачували ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище розміру мінзарплати, встановленого законом на місяці настання страхового випадку. Порядок застосування положень п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 ми показали на прикладі 3.
Увага! Оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюємо в колишньому порядку, без урахування цього обмеження. Річ у тім, що це обмеження встановлене Законом № 1105 лише для допомог, що виплачуються за рахунок коштів ФСС.
Нюанс. На перший погляд, це обмеження стосується лише новоприйнятих працівників, які починають свою трудову діяльність. Але це не так. Разом із ними сюди можуть потрапити, наприклад:
• працівники, які протягом 12 місяців перед тимчасовою непрацездатністю працювали в режимі неповного робочого часу та отримували зарплату в розмірі, який менше половини мінзарплати;
• жінки, які вийшли на роботу після відпустки для догляду за дитиною до 6 років за медвисновком;
• працівники, які до працевлаштування не працювали більше 6 місяців.
Зауважимо, що порядок фінансування та виплати лікарняних залишився таким самим. А зараз закріпимо теорію на прикладах.
Теорія + практика = дружба
Приклад 1. Працівник хворів з 8 по 16 січня 2015 року, що підтверджено листком непрацездатності. Страховий стаж — 7 років 3 місяці. У розрахунковому періоді (липень — грудень 2014 року) працівнику нарахована зарплата в сумі 26200,00 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді становитиме 131.
Середньоденна заробітна плата дорівнює:
26200,00 : 131 = 200,00 (грн.)
Сума денної виплати за рахунок роботодавця з урахуванням страхового стажу працівника становитиме 200,00 х 80 : 100 = 160,00 (грн.), де 80 % — відсоток оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, який встановлений залежно від страхового стажу п. 5 Порядку № 439. Сума оплати днів хвороби за рахунок роботодавця становитиме 160 х 3 = 480,00 (грн.)
Сума денної виплати за рахунок Фонду з урахуванням страхового стажу працівника дорівнює 200,00 х 70 : 100 = 140,00 (грн.), де 70 % — відсоток оплати днів хвороби, який встановлений залежно від страхового стажу ч. 1 ст. 24 Закону № 1105. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності становитиме 140,00 х 4 = 560,00 (грн.)
Приклад 2. Працівник подав до бухгалтерії підприємства два лікарняні листки. Перший (серія АВС № 054687) посвідчує хворобу працівника з 29 грудня 2014 року по 5 січня 2015 року. У ньому зазначено, що працівник продовжує хворіти та йому виданий новий листок непрацездатності АВС № 082546. Другий (серія АВС № 082546) з 6 по 16 січня 2015 року з позначкою «продовження листка АВС № 054687». Страховий стаж працівника — 6 років 5 місяців.
У такій ситуації обидва лікарняні належать до одного страхового випадку, який настав до 01.01.15 р. (тобто до змін). Оплачуємо їх виходячи із середньої зарплати, розрахованої для першого лікарняного.
Початок страхового випадку (хвороби) припадає на 2014 рік. Отже, відсоток оплати лікарняного визначається за правилами, установленими у ст. 37 Закону № 2240, незалежно від дати нарахування лікарняних.
Припустимо, що в розрахунковому періоді (червень — листопад 2014 року) працівнику нарахована зарплата в сумі 19050,00 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді становитиме 127 р. дн.
Середньоденна заробітна плата дорівнює 19050,00 : 127 = 150,00 (грн.)
Сума денної виплати з урахуванням страхового стажу працівника становитиме 150,00 х 80 : 100 = 120,00 (грн.)
Сума оплати днів хвороби за рахунок роботодавця становитиме 120,00 х 4 = 480,00 (грн.)
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності дорівнюватиме 120,00 х 9 = 1080,00 (грн.)
Приклад 3. Працівницю було прийнято на роботу 8 вересня 2014 року. Згідно з трудовою книжкою до цього вона ніде не працювала протягом 4 років. Добровільно страхові внески в цей період вона не сплачувала. З 12 по 23 січня 2015 року вона хворіла, що підтверджує наданий листок непрацездатності. Страховий стаж — 2 роки 5 місяців.
У розрахунковому періоді (жовтень — грудень 2014 року) працівниці нарахована зарплата в сумі 8580,00 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді — 66.
Розрахуємо суму денної виплати для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця з урахуванням страхового стажу працівниці: (8580,00 : 66) х 60 : 100 = 78,00 (грн.), де 60 % — відсоток оплати з урахуванням страхового стажу працівниці згідно з п. 5 Порядку № 439 (див. таблицю на с. 31).
Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності буде дорівнює: 78,00 х 5 = 390,00 (грн.).
Тепер переходимо до визначення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності. Страховий стаж працівниці за останні 12 місяців перед настанням хвороби становить менше 6 місяців. Тому сума допомоги з розрахунку на місяць не повинна перевищувати мінзарплату, установлену законом на місяць настання страхового випадку.
Сума денної виплати для допомоги по тимчасовій непрацездатності з урахуванням страхового стажу працівниці (8580,00 : 66) х 50 : 100 = 65,00 (грн.), де 50 % — відсоток оплати з врахуванням страхового стажу працівниці згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1105 (див. таблицю на с. 31).
Розрахуємо середньоденну мінімальну зарплату. Для цього поділимо мінзарплату, установлену законом на місяць настання страхового випадку, на норму робочого часу місяця, на який припадає період тимчасової непрацездатності.
Увага. Відсоток оплати лікарняного листка при розрахунку середньоденної мінзарплати не застосовуємо.
Середньоденна мінімальна зарплата за січень 2015 року: 1218 грн. : 20 = 60,90 грн., де 20 — кількість робочих днів у січні 2015 року.
Фактична сума денної виплати, визначена з урахуванням процентовки, установленої ч. 1 ст. 24 Закону № 1105 для допомог (65,00 грн.), перевищує середньоденну зарплату, розраховану за місяцем, на який припадає хвороба (60,90 грн.). Тому розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності проводимо виходячи із середньоденної мінімальної зарплати (60,90 грн.).
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності дорівнює 60,90 х 5 = 304,50 (грн.). А загальна сума виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю: 390,00 + 304,50 = 694,50 (грн.)
Висновки
-
З 01.01.15 р. установлено строк давності, після закінчення якого застрахована особа втрачає право на допомогу, — 12 місяців з дня відновлення працездатності.
-
За страховими випадками, що настали починаючи з 01.01.15 р., при розрахунку суми допомоги по тимчасовій непрацездатності слід застосовувати нову процентовку, а при розрахунку оплати перших п’яти днів хвороби — стару, установлену в п. 5 Порядку № 439. Після прийняття КМУ нового порядку оплати перших п’яти тимчасової непрацездатності або внесення змін до діючого правила гри можуть змінитися.
-
Якщо протягом 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності працівник заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, то розмір допомоги з розрахунку на місяць не повинен перевищити розмір мінзарплати, встановлений законом на місяць настання страхового випадку.
Документи та скорочення статті
Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.
Порядок № 439 — Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності унаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.01 р. № 439.
ФТВП — Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
ФСС — Фонд соціального страхування України.
