Вимога щодо сплати ЄСВ з мінималки НЕ працює, коли стосовно працівника відсутня база нарахування ЄСВ. Зокрема, це стосується осіб, які працевлаштовані за основним місцем роботи, але протягом усього (!) місяця*:
• перебували у відпустці для догляду за дитиною до трьох років;
• перебували у відпустці без збереження зарплати на підставі ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР № 504** (далі — Закон про відпустки) (у тому числі для догляду за дитиною до досягнення нею 6/16/18 років);
• були тимчасово непрацездатні, проте з якихось причин комісія із соцстрахування відмовила в оплаті лікарняного листа або надано довідку з лікувального закладу;
• прогулювали роботу;
• були відсутні з нез’ясованих причин;
• перебували у простої з вини працівника.
* Якщо у звітному місяці працівник, працевлаштований за основним місцем роботи, має хоча б 1 день (годину), за який йому нараховується зарплата (лікарняні, допомога по вагітності та пологах тощо), то норму щодо нарахування ЄСВ з «мінималки» застосовуємо в загальному порядку.
** Ідеться про відпустки «за свій рахунок», що надаються роботодавцем в обов’язковому порядку на вимогу працівника при настанні обставин, зазначених у ст. 25 Закону про відпустки.
Працівники із зони АТО
Є нюанс, який стосується працівників із зони АТО, яким роботодавець надав відпустку без збереження зарплати на весь період проведення АТО (див. с. 4 номера).
Для таких працівників вимога щодо нарахування ЄСВ з «мінималки» не застосовується. Таким чином, розрахунок сум ЄСВ, установлений передостаннім абзацом ч. 5, абзацом третім ч. 6 ст. 8 Закону № 2464 роботодавець здійснює без урахування працівників, які отримали відпустку «за свій рахунок» згідно з п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. Інакше кажучи, навіть якщо така відпустка триває менше місяця, норму щодо нарахування ЄСВ з «мінималки» за такими працівниками не застосовуємо.
