Теми статей
Обрати теми

Авансові платежі з податку на прибуток: як обліковувати переплату

Кравченко Дар’я, податковий експерт, d.kravchenko@id.factor.ua
Шквал податкових змін на початку року та величезний інтерес до питань обкладення ПДВ якось непомітно відсунули на задній план не менш важливі податково-прибуткові проблеми. А тут, повірте, є на що звернути увагу. Сьогодні ми розглянемо авансові платежі: як щомісячні, так і дивідендні. Що ж, почали!

Три складові ПНП

Кожний платник ПНП знає про те, що цей податок має три складові:

• ПНП за звітний період, який розраховують за даними ПНП-декларації;

• щомісячні авансові платежі з ПНП*. Тобто платежі, які сплачуються протягом 12 місяців як аванс з ПНП (п. 57.1 ПКУ);

• авансові платежі з ПНП при виплаті дивідендів.

* Ця складова відсутня лише у новостворених підприємств, виробників сільгосппродукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) і платників податків, у яких доходи за останній рік не перевищили 10 млн грн. (з 01.07.16 р. 20 млн грн.).

І кожна з них має свої характерні особливості не лише у сплаті, а й в обліку.

«Звичайні» аванси. Вони з’явилися в житті платників ПНП ще в 2013 році. Мета запровадження — забезпечити регулярне поповнення бюджету протягом усього року. Більше того, щоб виключити автоматичний взаємозалік переплат за цими платежами та зобов’язань з ПНП перед бюджетом, їх стали розглядати як різні податкові зобов’язання платника ПНП.

З цієї причини були відкриті окремі рахунки для сплати щомісячних авансових внесків з ПНП (наприклад, для приватних підприємств — КБК 11024000) та окремі рахунки для сплати самого ПНП (для приватних підприємств — КБК 11021000). Це призвело до того, що дані надходження податківці тепер обліковують порізно.

Що в результаті? Порушилася процедура автоматичного взає­мозаліку, яка раніше відбувалася в межах одного рахунка. Тепер якщо у платника ПНП виникала переплата за «звичайними» авансами, то вона вже не зменшувала його зобов’язання з ПНП, а зараховувалася в рахунок погашення авансових платежів наступного звітного періоду на суму такої переплати.

І навпаки: переплата з ПНП не покривала зобов’язань за щомісячними авансовими платежами з ПНП.

Для того щоб надміру сплачені грошові зобов’язання направити в правильному напрямку, платник ПНП повинен був:

• або подати до податкової заяву про відповідне «перекидання» коштів з одного рахунка на інший (категорія 102.21 ЗІР ДФСУ),

• або ініціювати процедуру повернення надміру сплачених кош­тів згідно зі ст. 43 ПКУ (див. рис. 1 на с. 19).

«Дивідендні» аванси. Практично така сама ситуація з авансовими платежами з ПНП при виплаті дивідендів. Облік таких надходжень також ведеться окремо від ПНП. Принцип простий — для їх зарахування використовуються окремі рахунки. Наприклад, платежі за «дивідендними» авансами зараховуються на рахунки з кодом платежу «125», а ПНП — з кодом «101».

Відповідно, виникає звична ситуація, коли руйнується сценарій взаємозаліку, тобто автоматично наявна переплата з ПНП не зараховується в оплату авансового внес­ку з ПНП, нарахованого на суму дивідендів (категорія 502.15 ЗІР ДФСУ ). І навпаки — дивідендна переплата не погашає податкові зобов’язання з ПНП.

А отже, доводиться звертатися до відомої «заліково-поворотної» процедури (див. вище).

Однак з цією ситуацією платники ПНП уже давно знайомі. Що ж змінилося з настанням 2015 року? Давайте розглянемо це питання детальніше.

 

img 1

Рис. 1. Процедура повернення коштів, надміру сплачених до бюджету

 

Переплата за «дивідендними» авансами

Переплата за «дивідендними» авансами може бути двох видів:

• «класична» переплата — виникає, якщо ви перерахували до бюджету більше, ніж нарахували «дивідендних» авансів. Тобто сума в платіжках більша, ніж у ряд. 20 АВ декларації;

• суми «дивідендних» авансів, які не зарахували на сплату ПНП.

Перший вид переплати можна вимагати повернути з бюджету за описаною вище процедурою, а ось з другим видом переплати все набагато складніше. Саме цю переплату ми розглянемо далі.

Спочатку нагадаємо правила, що діяли до 01.01.15 р., ними слід керуватися при складанні ПНП-декларації за 2014 рік.

Платник ПНП міг використовувати сплачені «дивідендні» аванси у двох напрямках («старий» п. 57.1 ПКУ):

1. У рахунок зменшення суми звичайних щомісячних авансових платежів з ПНП.

При цьому якщо сума «дивідендного» авансу перекривала суму «звичайного» авансу, сума перевищення зараховувалася у зменшення щомісячних авансів у наступних звітних місяцях до пов­ного її погашення.

Зверніть увагу! Механізм заліку «дивідендних» авансів у рахунок щомісячних досі не передбачений у декларації з ПНП. Для того щоб реалізувати його «в ручному режимі», можна використовувати такий підхід:

• у ряд. 13.7 додатка ЗП, як і належить, ставимо суму нарахованих щомісячних авансів;

• значення ряд. 13.3 додатка ЗП потрібно визначити розрахунково. Суму фактично нарахованих «дивідендних» авансів (ряд. 20 АВ декларації та ряд. 5.1 додатка АВ) потрібно зменшити на суму проведеного заліку зі «звичайними» авансами. Інакше сума, яка була сплачена до бюджету один раз, братиме участь у зменшенні суми ПНП двічі: через ряд. 13.7 і ряд. 13.5.1 додатка ЗП.

Обережно! Значення ряд. 13.3 додатка ЗП не відповідатиме значенню ряд. 5.1 додатка АВ і ряд. 20 АВ декларації. Ці розбіжності потрібно буде обґрунтувати, якщо на них звернуть увагу контролери під час камеральної перевірки декларації.

2. Якщо платник не скористався попередньою можливістю (не проводив залік «дивідендних» і «звичайних» авансів), то за підсумками року сплачені «дивідендні» аванси він міг направити на зменшення податкових зобов’язань з ПНП за умови, що суми ПНП буде достатньо для цього.

Річ у тім, що залік «дивідендних» авансів проводився в останню чергу (ряд. 13.5.1 додатка ЗП). Залишок переносили до ряд. 13.5.2 цього самого додатка. І так продов­жувалося доти, доки переплата (неврахована сума «дивідендних» авансів) не погашалася повністю («старий» п.п. 153.3.4 ПКУ).

Розтягнутість цього процесу виникала насамперед через те, що контролери наполягали на тому, щоб сума, зазначена в рядку 13.5.1 додатка ЗП, не призводила до від’ємного значення в ряд. 14 самої декларації (лист Міндоходів від 07.02.14 р. № 3194/7/99-99-19-03-01-17).

 

Нові «дивідендні» правила

З 01.01.15 р. цей порядок істотно змінився. Починаючи із зазначеної дати сума сплачених «дивідендних» авансів (п. 57.11 ПКУ):

• підлягає зарахуванню виключно у зменшення податкового зобов’язання з ПНП, задекларованого в декларації за звітний рік.

Можливо, це пов’язано з тим, що починаючи з 2015 року авансовий внесок при виплаті дивідендів слід розраховувати виходячи із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Але! За умови, що грошове зобов’язання за цей рік погашене. Інакше «дивідендний» авансовий внесок обчислюють з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті;

• не підлягає поверненню платнику ПНП або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів) (п.п. 57.11.2 ПКУ).

Зауважте, що ця норма застосовується починаючи з виплат дивідендів у 2015 році за підсумками попередніх років. І, як бачите, можливість перенесення переплати за «дивідендними» авансами на наступні звітні періоди у 2015 році не передбачена (див. рис. 2 нижче).

Що робити в такому разі зі значенням, вказаним у ряд. 13.5.2 додатка ЗП до декларації за 2014 рік, поки не зрозуміло.

Податківці говорять, що його можна врахувати лише у зменшення нарахованої суми ПНП у декларації за 2015 рік при визначенні щомісячних авансів, які підлягатимуть сплаті в подальший 12-місячний період (тобто в період червень 2016 року — травень 2017 року) (лист ДФСУ від 29.01.15 р. № 2707/7/99-99-19-02-01-17).

Як конкретно це здійснити, контролери не уточнили. Отже, сподіваємося надалі отримати від них детальні роз’яснення.

Поки висновок один: у 2015 році зменшити щомісячні аванси на суму залишку невикористаних «дивідендних» авансів не вдасться. Але ця сума пропасти не повинна.

 

img 2

Рис. 2. Напрямки використання «дивідендних» авансів

 

Переплата за «звичайними» авансами

Будь-яких колосальних змін у порядку розрахунку та сплати щомісячних авансових внесків з настанням 2015 року не відбулося.

Між тим у плані обліку переплат є декілька моментів, які змушують замислитися.

1. З 01.01.15 р. зменшити суму «звичайних» авансів на суму «дивідендних» авансів вже не вдасться. Такий взаємозалік був можливий лише до зазначеної дати («старий» п. 57.1 ПКУ). Тепер згадка про можливість заліку дивідендної переплати у зменшення щомісячних авансових внесків «стерта» з ПКУ.

2. У 2015 році (як і в січні — травні 2016 року) щомісячні авансові внески сплачуємо за «старими» правилами, тобто відповідно до п. 57.1 ПКУ в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року (п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Заповнюючи ПНП-декларацію за підсумками 2014 року, також використовуємо старі правила, що діяли до 01.01.15 р. А отже, сума нарахованих авансових внесків з ПНП потрапить до ряд. 13.7 додатка ЗП.

Судячи з його назви, у цьому рядку потрібно зафіксувати всю суму щомісячних авансів, нарахованих за січень — грудень 2014 року, згідно з доноворічною редакцією п. 57.1 ПКУ.

Якщо значення в ряд. 13.7 додатка ЗП перевищить податкові зобов’язання з ПНП за звітний період, у ряд. 14 ПНП-декларації у вас з’явиться від’ємне значення, яке і свідчитиме про наявність переплати з податку.

Зауважте, від’ємне значення, яке ви покажете в рядку 14 ПНП-декларації за звітний рік, потрапить до інтегрованої картки платника податків як переплата з ПНП, а не за щомісячними авансами.

Однак є й неприємний момент. Зарахувати цю суму на сплату щомісячних авансів за січень — лютий 2015 року не вдасться. Причина в тому, що в інтегрованій картці платника податків узгоджені податкові зобов’язання проводять за граничними строками сплати податку (п. 4 розд. III Порядку № 765). Ця знаменна подія припадає на 11.03.15 р. Відповідно, саме на цю дату контролери довідаються про існуючу переплату.

Однак на цей момент авансові платежі за січень — лютий 2015 року вже мають бути сплачені. А отже, обліковувати переплату за авансами можна буде лише починаючи з березня 2015 року.

 

Висновки

  • З 01.01.15 р. сума сплачених «дивідендних» авансів підлягає зарахуванню виключно у зменшення податкового зобов’язання з ПНП, задекларованого в декларації за звітний рік. Повернути суму не зарахованих «дивідендних» авансів платнику ПНП або зарахувати її в рахунок погашення грошових зобов’язань за іншими податками не можна.

  • Зменшити суму «звичайних» авансів на суму дивідендної переплати вже не вдасться. Згадка про таку можливість зникла з ПКУ.

  • Зарахувати переплату з ПНП, якщо вона виникне в декларації за 2014 рік, можна в рахунок зменшення щомісячних авансів починаючи з березня 2015 року.

Документи та скорочення статті

Порядок № 765 — Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються при митному оформленні товарів, затверджений наказом Міндоходів України від 05.12.13 р. № 765.

Порядок № 882 — Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів і територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затверджений наказом Мінфіну України від 30.12.13 р. № 882/1188.

ПНП — податок на прибуток.

КБК — код бюджетної класифікації.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі