Податкова реформа — 2015. Податок на майно (податок на нерухомість, земельний податок, транспортний податок)

Новий 2015 рік приніс і новий податок — податок на майно. Це буде місцевий податок (п. 10.1 ПКУ), який включатиме (п. 265.1 ПКУ):

• добре відомий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

• транспортний податок;

• плату за землю

Увага! З 01.01.15 р. об’єктами обкладення цим податком стають як об’єкти житлової, так і нежитлової нерухомості, у тому числі і їх частки.

Винятком стали, зокрема:

• будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

• будівлі, споруди сільгосптоваровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільгоспдіяльності;

• об’єкти держвласності, об’єкти, які розташовані в зонах відчуження, дитячі будинки сімейного типу, гуртожитки;

• об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами малого і середнього бізнесу, що здійснюють свою діяльність в малих архітектурних формах і на ринках.

«Не поскупилися» законодавці й на пільги зі сплати податку. Проте вони стосуються виключно сплати податку фізособами. Так, база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізособи, зменшується:

• для квартири — на 60 кв. м.;

• для житлових будинків — на 120 кв. м.;

• для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, — на 180 кв. м.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Для юросіб пільги не передбачені.

Ставку податку визначають за рішенням рад залежно від розміщення об’єкта і типу об’єкта. У ПКУ встановлено лише її верхню межу — не вище 2 % від розміру мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року, за 1 кв. м бази оподаткування (п.п. 266.5.1 ПКУ). У 2015 році — це 24,36 грн. за 1 кв. м.

Але на 2015 рік є «перехідне» послаблення. Ставка не може перевищувати 1 % (тобто не вище 12,18 грн. за 1 кв. м // п. 30 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Порядок розрахунку. Фізособам у цьому, як завжди, пощастило. Базу й саму суму податку за них розраховуватимуть податківці, використовуючи дані Держреєстру речових прав на нерухоме майно (п.п. 266.3.2 ПКУ). Результатом їх зусиль стане податкове повідомлення-рішення про сплату податку, яке міститиме суму податку та реквізити для сплати. Його фізособи повинні отримати вже до 1 липня поточного року. А сплатити податок — протягом 60 календарних днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Юрособам доведеться все робити самостійно. Для цього вам необхідно:

1. Визначити базу оподаткування, виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта на підставі документів, що підтверджують право власності на об’єкт (п.п. 266.3.3 ПКУ).

2. Обчислити суму податку станом на 1 січня звітного року.

3. До 20 лютого подати до податкової за місцезнаходженням об’єкта декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 ПКУ, ср. ). Майте на увазі: звітний період — календарний рік.

Увага! Для новостворених об’єктів декларацію необхідно подати протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачувати, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на об’єкт (п.п. 266.7.5 ПКУ).

4. Сплатити податок:

• авансовими платежами щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, який буде зазначено у річній податковій декларації (п. 266.10 ПКУ);

• за місцем розміщення об’єкта (п. 266.9 ПКУ).

Важливо! У разі переходу права власності на об’єкт протягом року податок обчислюється (п.п. 266.8.1 ПКУ):

• для попереднього власника — за період з 1 січня до початку місяця, в якому він втратив право власності на об’єкт;

• для нового — починаючи з місяця, в якому таке право виникло

Або як його ще називають — податок на «розкішні» автомобілі.

Його платниками стануть фізичні та юридичні особи (у тому числі нерезиденти), у власності яких є легкові автомобілі, зареєстровані в Україні (п.п. 267.1.1 ПКУ).

Але! Не всі легкові авто потрапляють під оподаткування, а тільки ті, строк використання яких ще не досяг 5 років і у яких об’єм циліндрів двигуна більше 3000 куб. см (як для бензинових, так і для дизельних двигунів).

Ставка податку єдина для всіх. Вона встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожний об’єкт оподаткування (п. 267.4 ПКУ). Ніяких пільг не передбачено. Тому незалежно від того, коштує ваше авто 400 тис. грн. чи 4000 тис. грн., будьте ласкаві сплати 25 тис. грн. до бюджету.

Порядок розрахунку. Для фізосіб усе просто. За них розрахунок проводить сама податкова на підставі даних, які їм нададуть органи внутрішніх справ. Перші дані їм направлять у строк до 1 квітня 2015 року, а потім контролери їх отримуватимуть щомісячно в 10-денний строк після закінчення календарного місяця (п.п. 267.6.3 ПКУ).

Як результат — ви отримаєте податкове повідомлення-рішення до 1 липня звітного періоду. Сплатити податок за ним необхідно буде протягом 60 календарних днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Юрособам обчислити суму податку доведеться самостійно. Зробити це потрібно буде вже станом на 1 січня звітного року. А до 20 лютого — подати до податкової за місцем реєстрації об’єкта декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 267.6.4 ПКУ).

Увага! Для новопридбаних об’єктів протягом року декларацію необхідно подати протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачувати, починаючи з місяця, в якому виникло таке право.

Сплачувати податок доведеться:

• авансовими платежами щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які буде зазначено в річній податковій декларації (п. 266.10 ПКУ);

• за місцем реєстрації авто.

Важливо! У разі переходу права власності на об’єкт протягом року податок обчислюється (п.п. 267.6.5 ПКУ):

• для попереднього власника — за період з 1 січня до початку місяця, в якому він втратив право власності на об’єкт;

• для нового — починаючи з місяця, в якому таке право виникло.

За такі об’єкти податок сплачується не в повному обсязі, а пропорційно кількості місяців, які залишилися до закінчення року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію авто (п.п. 267.6.6 ПКУ)

У порядку справляння цього податку в основному нічого не змінилося. І платники, і об’єкт, і база оподаткування залишилися колишніми. Додалися деякі нюанси, та підкориговано розміри ставок. Так:

1. Тепер оприлюднювати будуть лише рішення рад щодо питань нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які стосуються земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів (п. 271.2 ПКУ).

2. Податок на лісові землі справлятиметься як складова рентної плати (а не як плата за спеціальне використання лісових ресурсів; п. 273.1 ПКУ).

3. Колишні платники ФСП, які увійшли до складу платників єдиного податку групи 4, звільняються від сплати земельного податку на підставі ст. 281 ПКУ.

4. Пільг щодо сплати податку для юросіб не буде. Цю статтю виключено з ПКУ. Таке рішення законодавців особливо боляче ударить по неприбуткових організаціях.

5. Змінено ставки податку (п. 273.2 ПКУ):

• ставка податку на земельні ділянки, нормативна грошова оцінка яких проведена, встановлюється у розмірі не більше 3 % від їх нормативної оцінки (для с/г угідь — не більше 1 %). Якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні суб’єкта господарювання — не більше 12 % (крім державної та комунальної власності) (п. 274.2 ПКУ);

• ставки податку на земельні ділянки, розміщені за межами населених пунктів, оцінку яких не проводили, встановлюються у розмірі не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області (п. 277.1 ПКУ).

Як бачите, відбувається якась «зрівнялівка». Тепер не буде диференціації на садові або дачні ділянки, ділянки, надані підприємствам транспорту, чи інші їх види. На перше місце виходить саме місце розташування земельної ділянки.

6. Конкретний розмір ставки плати за землю, а також пільги щодо сплати земельного податку встановлюють місцеві органи самоврядування.

7. При переході права власності на об’єкт податок необхідно сплачувати, починаючи з дати держреєстрації права власності на земельну ділянку (п. 287.6 ПКУ). Раніше це потрібно було робити з дати держреєстрації права власності на нерухомість.

8. Сплаті підлягають податкові зобов’язання, визначені в податковій декларації (а не в новій звітній податковій декларації; п. 287.4 ПКУ).

Орендна плата. Тут з’явилася вимога про те, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку вважатиметься тільки оформлений та зареєстрований договір оренди такої ділянки (п. 288.1 ПКУ).

Податок за площі, що надаються в оренду, обчислюватиметься з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин; п. 287.7 ПКУ).

Більш того, визначено «коридор», у межах якого повинен «плавати» річний розмір орендної плати за земельну ділянку, — не менше 3 % нормативної грошової оцінки і не більше 12 % нормативної грошової оцінки (п. 288.5 ПКУ). І зверніть увагу: ця вимога стосується всіх земельних ділянок (диференціації немає).

Індексація нормативної грошової оцінки земель. З 01.01.15 р. величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель розраховуватимемо за оновленою формулою:

де I — як і раніше, індекс споживчих цін за попередній рік.

Бачимо, що ця формула набагато чутливіша до інфляційних коливань, ніж стара — на коефіцієнт впливатиме будь-яке зростання інфляції. Та й яка ця інфляція зараз…