Отже, КМУ ухвалив два нові документи, пов’язані з оплатою днів непрацездатності. Один із них — Порядок № 440**, яким ми тепер керуватиметься в питаннях оплати перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавців. Другий — Зміни до постанови КМУ від 26.09.01 р. № 1266, завдяки яким Порядок № 1266 було викладено в новій редакції (див. с. 21 цього номера).
** Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440 (на момент підготовки статті не набув чинності). Нову редакцію цього документа ви знайдете на с. 28 номера.
Жах! — скажете ви? Зовсім ні! Не жах, а крок уперед! Тепер розраховувати лікарняні та декретні стане простіше. Однак про все по черзі.
Нова редакція Порядку № 1266 набула чинності 4 липня 2015 року. Нові правила застосовуємо при визначенні суми лікарняних/декретних за страховими випадками, що настали починаючи з 04.07.15 р.
Якщо лікарняний лист відкритий до цієї дати, розрахунок лікарняних і допомоги по вагітності та пологах здійснюєте по-старому.
Для того щоб розрахувати суму середньоденної зарплати, необхідно визначити:
1) розрахунковий період, за який обчислюватиметься середньоденна зарплата, і підрахувати кількість календарних днів, що припадають на цей період;
2) розрахувати суму заробітної плати, яка нарахована за розрахунковий період і братиме участь у розрахунку середньоденної заробітної плати.
Як це зробити з оновленим Порядком № 1266? Легко! Зараз розповімо про все по черзі.
Розрахунковий період по-новому
Розрахунковий період — це період, за який робимо розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності / відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Давнє бажання Мінсоцполітики збільшити його нарешті здійснилося.
Увага! У новій редакції Порядку № 1266 розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям роботи (з 1-го до 1-го числа) за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого працівник працював і сплачував страхові внески або за нього сплачувалися страхові внески (п. 25 Порядку № 1266).
А що коли працівник відпрацював менше 12 місяців? Тоді дивимося табл. 1 на с. 18.
Як і раніше, місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключайте з розрахункового періоду.
Увага! У новій редакції Порядку № 1266 КМУ доповнив вичерпний перелік поважних причин ще однією — відпусткою без збереження заробітної плати!
Таким чином, тепер поважних причин чотири (див. п. 3 Порядку № 1266):
1) тимчасова непрацездатність;
2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;
4) відпустка без збереження заробітної плати. Майте на увазі: ідеться тільки про ту неоплачувану відпустку, яка надається працівникам на законних підставах, тобто згідно зі ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду
Стаж роботи на підприємстві | Правила визначення розрахункового періоду |
Понад 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266) |
Приклад 1. Працівник працює з травня 2011 року. З 13 липня 2015 року він хворіє. | |
Менше | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26 Порядку № 1266) |
Приклад 2. Працівницю прийнято на роботу з 16 лютого 2015 року. З 27 липня 2015 року вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. | |
Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266) |
Приклад 3. Працівника прийнято на роботу з 22 червня 2015 року. З 17 липня він захворів. | |
Революційна зміна для сумісників! Для застрахованих осіб, які на момент настання страхового випадку працювали за сумісництвом, розрахунковий період визначайте окремо за кожним місцем роботи (п. 30 Порядку № 1266).
Після того як розрахунковий період визначений, необхідно підрахувати кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Так-так! Ми не помилилися! Розрахунок середньої зарплати і для оплати днів тимчасової непрацездатності, і для оплати періоду відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами проводите виходячи з календарних днів.
При підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуйте тільки дні, не відпрацьовані з поважних причин (див. вище). Решта днів, не відпрацьованих працівником у розрахунковому періоді з інших причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також святкові і неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у розрахунку.
Виплати, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати
Пункт 32 оновленого Порядку № 1266 зобов’язує розраховувати середню заробітну плату для оплати періоду тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами на підставі відомостей, які включаються до Звіту з ЄСВ (форма № Д4). З урахуванням положень п. 3 Порядку № 1266 можна зробити наступний висновок. У розрахунку середньої зарплати братимуть участь нараховані за розрахунковий період виплати, які увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати, в сумах, що вказані у графі 18 таблиці 6 Звіту за формою № Д4 за відповідні місяці.
Важливо! Лікарняні та допомога по вагітності та пологах не беруть участі в розрахунку середньої зарплати, попри те, що відомості про їх суми вказують у звіті з ЄСВ. Чому? Усе просто: дні тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не беруть участі в розрахунку лікарняних/декретних. А отже, і виплатам, нарахованим за такі дні, там місця немає.
Розраховуєте лікарняні/декретні суміснику? Тоді майте на увазі, що сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом, не має перевищувати розміру максимальної величини бази справляння ЄСВ*.
* Максимальна величина бази справляння ЄСВ дорівнює в липні — листопаді 2015 року — 20706 грн., у грудні — 23426 грн.
Як бачимо, при розрахунку лікарняних за оновленим Порядком № 1266 (ср. ) не має значення, нарахована виплата за відпрацьований час чи ні. Крім того, не може не тішити той факт, що не потрібно робити перерахунок заохочувальних і компенсаційних виплат, які мають разовий характер, якщо вони нараховані в місяці, який не був відпрацьований працівником повністю з поважних причин. Хоч тут можна легко зітхнути.
Переходимо безпосередньо до розрахунку середньоденної зарплати та суми лікарняних/декретних.
Розрахунок лікарняних і декретних
Відповідно до нової редакції Порядку № 1266 за страховими випадками, що настали з 04.07.15 р., суму виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю визначаєте за такою формулою:
Л = ЗПсер х С : 100 х К,
де Л — сума лікарняних;
ЗПсер — розмір середньоденної заробітної плати;
С — відсоток оплати листка непрацездатності, який встановлюється залежно від страхового стажу;
К — кількість пропущених у зв’язку з хворобою календарних днів.
Відразу ж звертаємо увагу на дві новації, що стосуються розрахунку лікарняних. Перша — оплаті підлягають календарні дні, що припадають на період тимчасової непрацездатності, а не робочі, як це було раніше.
Друга — показник середньогодинної заробітної плати не використовується.
А ось за лікарняними листами, відкритими до 04.07.15 р., оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомогу по тимчасовій непрацездатності нараховуйте за робочі дні (години), пропущені через хворобу, за старими правилами.
Розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах здійснюйте за звичною формулою:
Д = ЗПсер х Кв,
де Д — допомога по вагітності та пологах;
Кв — кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Суму середньоденної заробітної плати тепер і для лікарняних, і для декретних обчислюйте за єдиними правилами:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗП — нарахована за розрахунковий період сума заробітної плати;
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Що робити, якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку працівник з поважних причин (див. вище) не мав заробітку? У цьому випадку середньоденну зарплату розраховуєте шляхом ділення тарифної ставки (окладу) або її частини, установленої на день настання хвороби (декретної відпустки), на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Тарифна ставка (оклад) працівнику не встановлена? Тоді користуємося новим правилом: розрахунок здійснюєте виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (чи її частини), установленої законом на день настання страхового випадку* (далі — МЗП) і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).
* Мінімальний розмір заробітної плати складає в липні — листопаді 2015 року — 1218 грн., у грудні 2015 року — 1378 грн.
Так само дієте, якщо у працівника настала тимчасова непрацездатність (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) у перший день роботи, але з урахуванням обмежень, про які ми поговоримо далі.
Також урахуйте, что середньоденна зарплата не може перевищувати максимальну величину бази справляння ЄСВ з розрахунку на один календарний день.
Її знаходите, поділивши максимальну величину бази справляння ЄСВ, що діє в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Відсоток оплати листка непрацездатності для лікарняних: тепер єдиний
Ми вже з’ясували, що сума лікарняних розраховується шляхом множення денної виплати на кількість календарних днів, пропущених працівником у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
У свою чергу, розмір денної виплати встановлюється у відсотках середньоденної зарплати залежно від страхового стажу працівника, якщо він не належить до пільговиків, зазначених у ч. 1 ст. 24 Закону № 1105**.
** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Важливо! З моменту набуття чинності Порядком № 440 (на момент підготовки статті не набув чинності) і для оплати перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця, і для визначення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів соцстраху необхідно використати єдину процентівку, установлену в ч. 1 ст. 24 Закону № 1105 (див. табл. 2 на с. 20). Нагадаємо, що до зазначеного моменту для оплати перших п’яти днів хвороби використовувалася процентівка, установлена Порядком оплати перших п’яти днів непрацездатності, затвердженим постановою КМУ від 06.05.01 р. № 439.
Таблиця 2. Відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності
Страховий стаж | % середньої зарплати |
до 3 років | 50 |
від 3 до 5 років | 60 |
від 5 до 8 років | 70 |
понад 8 років | 100 |
пільгові* категорії працівників незалежно від страхового стажу | |
* Особи, віднесені до 1 — 3 категорій осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ; один з батьків або особа, яка їх замінює та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, що постраждала від Чорнобильської катастрофи; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII; особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III; донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР. | |
А тепер розберемося з обмеженнями, яких сьогодні чимало.
Обмеження
Лікарняні. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (уключаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази справляння ЄСВ.
Якщо за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності за даними Держреєстру* працівник заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, суму лікарняних визначаєте виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище розміру МЗП. Для того щоб виконати цю вимогу, необхідно фактичну середньоденну зарплату порівняти з показником середньоденної мінімальної зарплати. Як розрахувати цей показник? Поділити МЗП на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
* Тут і далі — Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Декретні. Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має:
• перевищувати розміру максимальної величини бази справляння ЄСВ;
• бути нижчою за розмір МЗП.
Якщо за останні 12 місяців перед настанням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за даними Держреєстру працівник заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, суму декретних визначаєте виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць:
• не вище за двократний розмір МЗП;
• не нижче за розмір МЗП.
Для того щоб виконати вимогу щодо працівників зі страховим стажем менше 6 місяців, необхідно фактичну середньоденну зарплату порівняти з показниками середньоденної мінімальної зарплати та середньоденної подвійної мінімальної зарплати.
Середньоденну мінзарплату визначаємо діленням МЗП на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Середньоденну подвійну мінзарплату отримаємо, поділивши двократний розмір МЗП на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
От і всі новації розрахунку лікарняних та декретних. Закріпити теорію допоможуть практичні ситуації (див. с. 29). Приємного розрахунку!
Висновки
Механізм розрахунку лікарняних і декретних, установлений новою редакцією Порядку № 1266, застосовуйте до страхових випадів, що настали з 04.07.15 р.
Відповідно до нової редакції Порядку № 1266 розрахунок виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та допомоги по вагітності та пологах робиться в календарних днях за розрахунковий період, що дорівнює 12 календарним місяцям, які передують місяцю настання страхового випадку.
Після набуття чинності Порядком № 440 і для оплати перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця, і для визначення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів соцстраху необхідно використовувати єдину процентівку, установлену в ч. 1 ст. 24 Закону № 1105.
