Юридичні нюанси
ПФД за своєю суттю є різновидом позики, однак не є тотожною їй. Для порівняння наведемо визначення термінів «поворотна фінансова допомога» і «позика», які надає ПКУ.
Таблиця 1. Відмінності ПФД і позики
Поворотна фіндопомога | Позика |
Сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення | Грошові кошти, які надаються резидентами, котрі є фінустановами, або нерезидентами, крім нерезидентів з офшорним статусом, позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики |
Як бачите, основна відмінність ПФД від позики полягає у відсутності плати за користування залученими грошима. «Платна» позика, про яку йдеться у п.п. 14.1.167 ПКУ, фактично є фінансовою послугою, яку звичайні підприємства (не фінустанови) надавати не мають права. Тому потрібно правильно скласти договір на надання ПФД. Орієнтуватимемося тут на ст. 1046 — 1053 ЦКУ.
Таблиця 2. Складаємо договір про надання ПФД
На що потрібно звернути увагу під час складання договору | Пояснення |
Форма договору — письмова ( ст. 1047 ЦКУ) | Якщо позикодавцем є юрособа, то договір слід укладати письмово незалежно від суми позики. Усний договір допускається за умови, що: • сума позики не перевищує 170 грн.; • і позикодавцем є звичайна фізособа або ФОП. Нотаріально посвідчувати договір законодавство не вимагає. Однак це можна зробити за бажанням сторін |
У договорі необхідно вказати: | |
• суму ПФД | Жодних обмежень щодо суми фіндопомоги, що надається, немає |
• валюту, в якій надається ПФД | Зазвичай це грошова одиниця України — гривня ( ст. 524 ЦКУ) |
• умову, за якою проценти за користування ПФД не нараховуються | Якщо ви прямо не вкажете в договорі на відсутність процентів за користування ПФД, то договір вважатиметься платним. За ситуації, коли розмір процентів договором не визначений, ст. 1048 ЦКУ вимагає нараховувати їх на рівні облікової ставки НБУ (з 04.03.15 р. — 30 % річних). Увага! Відсутність відповідного пункту в договорі загрожує не лише сплатою процентів за користування залученими коштами, а і визнанням операції з надання ПФД фінпослугою. А за це звичайному підприємству (не фінустанові) доведеться відповісти |
• строк повернення ПФД | Цей строк нічим не обмежений. Проте застерегти його в договорі необхідно. Хоча б для того, щоб контролери не визнали фіндопомогу безповоротною з усіма наслідками, що з цього випливають. Важливо! Позичальник має право повернути ПФД достроково, якщо інше не встановлене договором. Моментом повернення вважатиметься дата зарахування грошей на банківський рахунок позикодавця або внесення готівки до каси ( ч. 2 і 3 ст. 1049 ЦКУ) |
• місце та дату складання договору, порядок повернення фіндопомоги, відповідальність сторін і порядок вирішення спорів | Ці реквізити є загальними для усіх видів договорів |
Таблиця 3. Оформляємо видачу/повернення ПФД
Оформлення у | |
позичальника | позикодавця |
«Готівкова» ПФД | |
Отримуючи ПФД, позичальник оформляє прибутковий касовий ордер. При поверненні фіндопомоги виписують видатковий касовий ордер | При видачі ПФД складають видатковий касовий ордер, а при її зворотному отриманні — прибутковий касовий ордер |
Якщо однією зі сторін договору є звичайна фізособа або ФОП, то на неї вимоги щодо оформлення готівкових операцій за допомогою касових ордерів не поширюються (вони є обов’язковими лише для юросіб). Фізична особа / ФОП може оформити розписку позичальника або інший документ, який підтвердить передачу фіндопомоги (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ) | |
Обережно! При наданні/поверненні ПФД потрібно дотримуватись готівкових обмежень, визначених постановою № 210. Так, гранична сума розрахунків готівкою становить: • 10 тис. грн. — для розрахунків підприємств (ФОП) між собою протягом одного дня; • 150 тис. грн. — для розрахунків фізособи з підприємством (ФОП) протягом одного дня. Цікаво, що останнє (150-тисячне) обмеження поширюється лише на розрахункові операції за товари (роботи, послуги). За логікою, воно не має стосуватися операцій з видачі/повернення ПФД. Але контролери, на жаль, мають іншу думку. І НБУ, і фіскали вважають, що 150-тисячної межі слід дотримуватися у тому числі й під час розрахунків за договорами про ПФД (див. лист НБУ від 24.01.14 р. № 11-116/3159, лист ДФСУ від 21.07.14 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 // «БТ», 2014, № 33, с. 8). Радимо зважити на думку перевіряючих, оскільки перевищення граничної суми розрахунків може загрожувати для ФОП і посадовців підприємства чималим адмінштрафом за ст. 16315 КпАП: від 1700 до 3400 грн., а в разі повторного порушення протягом року — від 8500 до 17000 грн. Наша порада! Щоб дотриматися готівкових обмежень, ви можете: • поділити суму ПФД на декілька частин так, щоб протягом одного дня видавати/повертати суму в межах установлених обмежень; • видати/повернути готівкою суму в межах обмежень, а частину (понад ліміт), що залишилася, перерахувати безготівково | |
При видачі та поверненні ПФД РРО використовувати не потрібно з тієї причини, що з точки зору Закону про РРО ці операції не є розрахунковими ( абз. 4 ст. 2, п. 1 ст. 3 Закону про РРО). Водночас за ситуації, коли РРО встановлений у касі підприємства, усю готівку (у тому числі ПФД), що надійшла та видана, слід проводити через РРО. Для цього використовують операції «службове внесення» або «службова видача» | |
«Безготівкова» ПФД | |
При перерахуванні/отриманні ПФД у безготівковій формі підтвердними документами будуть платіжне доручення та банківська виписка | |
Облікові моменти
З 01.01.15 р. об’єкт обкладення податком на прибуток визначають за бухобліковими правилами, тобто доходи/витрати за отриманою/поверненою ПФД не визнають (п. 5 П(С)БО 15 «Доходи», п.п. 9.3 П(С)БО 16 «Витрати»). Причому це правило діє незалежно від статусу позикодавця (засновник, платник податку на прибуток чи ні).
Умовні проценти також не нараховують: згадка про них зникла з ПКУ.
Та й різниці, на які коригується річний фінрезультат високодохідних платників податку на прибуток (з річним доходом понад 20 млн грн.), за ПФД визначати не потрібно.
Таблиця 4. Бухгалтерський облік ПФД
Операція | Бухгалтерський облік | |||
короткострокової ПФД (зі строком повернення до 12 місяців) | довгострокової ПФД (зі строком повернення понад 12 місяців) | |||
Дт | Кт | Дт | Кт | |
Отримано ПФД | 301, 311, 312 | 685 | 301, 311 | 55 або 505 |
312 | 55 або 506 | |||
Частину довгострокової ПФД, що залишилася непогашеною, переведено до поточних зобов’язань (до повернення ПФД залишилося менше 12 місяців) | Х | Х | 55 або 505 | 611 |
Х | Х | 55 або 506 | 612 | |
Повернено ПФД | 685 | 301, 311, 312 | 611 | 301, 311 |
612 | 312 | |||
У підприємств, які застосовують МСФЗ, облік довгострокової ПФД має свої особливості. Вони зумовлені різними підходами до обліку отриманих позик, які використовуються у П(С)БО і в МСФЗ.
Так, МСФЗ розглядають фінансові зобов’язання (позики), спираючись на теорію вартості грошей. За цією теорією сума, отримана/сплачена в поточному періоді, коштує більше, ніж та сама сума, отримана/сплачена в майбутньому (через можливий вплив інфляції, ризики тощо). Щоб привести вартість майбутніх грошових потоків до їх поточного еквіваленту, проводять дисконтування довгострокової позики (вважають, що на короткострокову заборгованість дисконтування впливає не істотно).
Згідно з § 46 МСБО 39 позики обліковують за амортизованою собівартістю із застосуванням ефективної ставки процента.
Ефективна ставка процента — це ставка, яка точно дисконтує попередньо оцінені майбутні платежі протягом очікуваного строку позики до її чистої балансової вартості. Зазвичай в якості ставки дисконтування застосовують ринкову ставку, за якою підприємство могло б отримати позику на аналогічних умовах.
Як це працює, подивимося на прикладі.
Приклад. Підприємство отримало ПФД на півтора року (6 кварталів) у сумі 200000 грн. Оскільки позикові кошти залучені не на ринкових умовах (нарахування процентів не передбачене), визначаємо амортизовану собівартість позики шляхом дисконтування.
Припустимо, що взяти кредит у комерційному банку на аналогічних умовах підприємство змогло б під 5,5 % за квартал.
Крок 1. Розраховуємо коефіцієнт дисконтування за формулою
1 : (1 + i)n, де
i — ефективна ставка процента;
n — строк (кількість періодів до погашення).
У цій ситуації коефіцієнт дисконтування дорівнюватиме:
1 : (1 + 0,055)6 = 0,7252458.
Крок 2. Визначаємо поточну вартість позики на дату її отримання:
200000 грн. х 0,7252458 = = 145049,16 грн.
Крок 3. Визначаємо дохід від безпроцентної ПФД — різницю між номінальною вартістю позики та її теперішньою (дисконтованою) вартістю:
200000 - 145049,16 = 54950,84 (грн.).
Крок 4. Нарахуємо проценти за користування фіндопомогою та амортизацію за підсумками першого — шостого кварталів.
Таблиця 5. Розрахунок процентів за користування ПФД за МСФЗ
Квартал користування ПФД | Проценти за користування ПФД та амортизація, грн. | Теперішня (поточна) вартість фіндопомоги на кінець кварталу, грн. |
Перший | 145049,16 х 5,5 % = 7977,70 | 145049,16 + 7977,70 = 153026,86 |
Другий | 153026,86 х 5,5 % = 8416,48 | 153026,86 + 8416,48 = 161443,34 |
Третій | 161443,34 х 5,5 % = 8879,38 | 161443,34 + 8879,38 = 170322,72 |
Четвертий | 170322,72 х 5,5 % = 9367,75 | 170322,72 + 9367,75 = 179690,47 |
П’ятий | 179690,47 х 5,5 % = 9882,98 | 179690,47 + 9882,98 = 189573,45 |
Шостий | 189573,45 х 5,5 % = 10426,54 | 189573,45 + 10426,54 = 199999,99(1) |
(1) За рахунок округлень виникла похибка в 1 копійку. Її включимо до суми процентів за шостий квартал (беремо суму 10426,55 грн.). | ||
Таблиця 6. Бухгалтерський облік ПФД за МСФЗ
Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума, грн. |
1. Отримано довгострокову ПФД | 311 | 55 або 505 | 145049,16 |
2. Відображено дохід від безоплатно отриманих позикових коштів | 311 | 746 | 54950,84 |
Якщо ПФД отримано від засновника, дохід відображають записом Дт 311 — Кт 425 | |||
3. Нараховано проценти за користування ПФД та амортизацію за підсумками: | |||
• першого кварталу | 952 | 55 або 505 | 7977,70 |
• другого кварталу | 8416,48 | ||
За ПФД, отриманою від засновника, нарахування процентів показують записом Дт 425 — Кт 55 або 505 | |||
4. Довгострокові зобов’язання переведено до складу поточних | 55 або 505 | 611 | 161443,34 |
5. Нараховано проценти за користування ПФД та амортизацію за підсумками: | |||
• третього кварталу | 952 | 611 | 8879,38 |
• четвертого кварталу | 9367,75 | ||
• п’ятого кварталу | 9882,98 | ||
• шостого кварталу | 10426,55 | ||
Після переведення ПФД, отриманої від засновника, до розряду короткострокових зобов’язань, проценти нараховують так: Дт 425 — Кт 611 | |||
6. Повернено ПФД | 611 | 311 | 200000,00 |
При отриманні ПФД підприємство, що застосовує МСФЗ, відображає дохід на суму вигоди від безоплатного користування залученими позиковими коштами. Надалі цей дохід поступово компенсується витратами. Такі маніпуляції в обліку, безумовно, вплинуть на об’єкт обкладення податком на прибуток.
Перехідна ПФД
Таблиця 7. Облік «перехідної» ПФД
Позикодавець | Облік ПФД, поверненої після 01.01.15 р. (нові правила) |
Стандартний платник податку на прибуток | Після 01.01.15 р. умовні проценти на неповернену ПФД не нараховують. Витрат при поверненні ПФД немає |
Неплатник податку на прибуток або пільговик | Нещодавно у підкатегорії 102.08.06 ЗІР ДФСУ податківці змінили свою позицію. Вони дозволили коригувати фінрезультат на суму ПФД, отриманої до 01.01.15 р. і повернутої після цієї дати. Хоча це прямо не передбачено нормами ПКУ, але цілком справедливо |
Засновник/учасник, якому ПФД повертають у 2015 році після закінчення 365-денного строку | Жодних доходів/витрат або умовних процентів в обліку немає |
ПФД у єдиноподатників
Таблиця 8. Облік ПФД у позичальника — платника ЄП ( п.п. 3 п. 292.11 ПКУ)
Операція | Податкові наслідки |
Отримано ПФД | Податкових наслідків немає |
ПФД повернено до закінчення 12 календарних місяців з дня її отримання | |
ПФД не повернена до закінчення 12 календарних місяців з дня її отримання | Неповернену суму ПФД слід уключити до єдиноподатного доходу. Увага! Надалі при поверненні ПФД відкоригувати доходи не вдасться |
І на закінчення про позикодавців-єдиноподатників.
Для юросіб проблем не існує. Податківці визнають, що операції з видачі / зворотного отримання ПФД на податковий облік ЮРЄПа не впливають. У категорії 108.04 ЗІР ДФСУ прямо зазначено, що суму поверненої ПФД включати до доходу не потрібно.
А ось для ФОП-ЄП не все так просто. У категорії 107.04 ЗІР ДФСУ висловлено думку, що ФОП-ЄП не мають права надавати ПФД, оскільки ця операція є фінпослугою. У разі порушення вони зобов’язані обкласти повернену ПФД єдиним податком за ставкою 15 % і перейти на загальну систему оподаткування.
Звичайно, безпроцентну ПФД не можна вважати фінпослугою і з контролерами тут можна посперечатися. Але якщо ви не хочете мати конфлікту з податківцями, краще, щоб позикодавцем виступала звичайна фізособа.
Документи та скорочення
Постанова № 210 — постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.13 р. № 210.
ПФД — поворотна фінансова допомога.
ЮРЄП — юридична особа — платник єдиного податку.
ФОП-ЄП — фізична особа — підприємець — платник єдиного податку.
