Щоб відповісти на запитання, давайте звернемося до п. 199.1 ПКУ. Ця норма пропонує платнику ПДВ розподіляти суми «вхідного» ПДВ у тому випадку, коли придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються частково в оподатковуваних операціях, а частково — ні. Причому таке використання в «подвійних» операціях має відбуватися одночасно (інакше втрачається весь сенс самого розподілу).
Адже якщо ви можете точно визначити, які придбані товари/послуги та необоротні активи використовуватимуться тільки в оподатковуваних або тільки в неоподатковуваних операціях, використовувати «розподільчий механізм» немає потреби.
Підтверджує це як порядок розподілу «вхідного» ПДВ, що діяв до 01.07.15 р., так і чинний сьогодні порядок нарахування «компенсаційних» податкових зобов’язань.
У разі купівлі «подвійних» товарів/послуг і необоротних активів платник ПДВ повинен:
- уключити всю суму «вхідного» ПДВ за ними до складу ПК (за наявності належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної);
- нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ Але! Тільки у тій частині, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях;
- скласти та зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Тепер скажіть, навіщо визначати в сумі «вхідного» ПДВ, сплаченого під час купівлі електроенергії, призначеної для використання в оподатковуваних операціях, ту його частку, яка буде використана в неоподатковуваних операціях?
Звідси висновок: «розподільчі» норми ст. 199 ПКУ є сенс застосовувати тільки тоді, коли придбані товари/послуги та необоротні активи беруть участь в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях одночасно і виділити якусь їх частину для окремої операції неможливо.
Прикладами таких «подвійних» купівель можуть бути комунальні послуги, якщо оподатковувана та неоподатковувана діяльність провадиться в одному приміщенні, послуги охорони такого приміщення або ж його оренда. Крім того, сюди можуть входити послуги зв’язку, канцелярське приладдя, персональні комп’ютери та інші товари для адміністрації, бухгалтерії або інших підрозділів, що обслуговують одночасно оподатковувану та неоподатковувану діяльність.
Тепер давайте застосуємо все зазначене до нашої ситуації.
Приклад. Підприємство придбало електроенергію (1800 кВт·год) за ціною 1,14 грн./кВт·год (у тому числі ПДВ — 0,19 грн.). Частина її (800 кВт·год) піде на використання виключно в оподатковуваних операціях, залишок (1000 кВт·год) — в операціях «подвійного» призначення. Показник ЧВ за підсумками минулого року становив 0,7.
Усю суму «вхідного» ПДВ включаємо до ПК (в наявності правильно оформлена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна).
Частина «вхідного» ПДВ, яка була сплачена при купівлі електроенергії «подвійного» призначення (1000 кВт·год), потрібно компенсувати згідно з вимогами ст. 196 ПКУ. Для цього застосовуємо коефіцієнт, який відповідає частці її використання в неоподатковуваних операціях (1 - ЧВ). Сума ПДВ, яку потрібно компенсувати, дорівнює 57 грн. (1000 х 0,19 х (1 - 0,7)).
