Таких «податкових» баталій, які відбуваються із середнім заробітком мобілізованих працівників, не знала ще жодна виплата. Головна причина — ДФСУ, а саме її несамовита завзятість у формальному прочитанні ПКУ.
Історія питання
Обов’язок зберігати середній заробіток за мобілізованими працівниками був поставлений роботодавцям з 18.03.14 р. При цьому оновлена редакція ст. 119 КЗпП обіцяла їм, що такі виплати компенсують з бюджету. Проте обіцяного довелося чекати набагато менше, ніж у відомій приказці — цілий рік (радує, що не відмовили зовсім).
Поки чекали, роботодавцям довелося виплачувати середній заробіток «солдатам підприємства» за рахунок власних коштів. Та ще й оподатковувати таку виплату, попри те, що законодавці начебто потурбувалися про її неоподаткування. Як так вийшло?
Підпунктом «и» п.п. 165.1.1 ПКУ з 18.03.14 р. компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників виключили з числа оподатковуваних доходів і згідно з ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 — із числа виплат, з яких стягується ЄСВ. Проте податківці зайняли жорстку позицію: доки немає Порядку компенсації з бюджету, середній заробіток мобілізованих працівників — це звичайна зарплата. Тому роботодавець зобов’язаний був нараховувати ЄСВ, утримувати ПДФО, ВЗ і ЄСВ.
Безумовно, залишалося сподіватися на появу такого порядку, який повинен врятувати від оподаткування середній заробіток мобілізованих.
Позиція ДФСУ
З появою кабмінівського порядку проблема з оподаткуванням багатостраждальної виплати не зникла. Річ у тому, що відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105 (далі — Порядок № 105), роботодавець нараховує виплати мобілізованим працівникам у розмірі середнього заробітку, виплачує їх у строки, установлені ст. 115 КЗпП, а потім отримує з бюджету компенсацію фактично понесених витрат. Фахівці Мінсоцполітики в усних консультаціях підтверджують, що саме так і треба робити.
На думку податківців, цей Порядок не узгоджується з п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ, згідно з яким не включаються в загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Тобто вони вважають, що відповідно до вказаної норми ПКУ не оподатковується тільки компенсація середнього заробітку з бюджету, яка виплачується працівнику після надходження на рахунок роботодавцю. Тому роботодавці не повинні за рахунок власних коштів виплачувати середній заробіток, а зобов’язані чекати надходження компенсації з бюджету, щоб потім її виплатити.
А якщо роботодавець нараховує і виплачує за рахунок власних коштів середній заробіток мобілізованим, як того вимагає Порядок № 105, не чекаючи надходження компенсації з бюджету? У такій ситуації ДФСУ вважає, що цей роботодавець виплачує середній заробіток «а-ля» звичайна зарплата. Отже, його потрібно обкласти ПДФО і ВЗ та сплатити суми податку і збору до бюджету при його виплаті. І тільки коли на рахунок підприємства «зайде» компенсація, оподатковуваний середній заробіток трансформується в неоподатковувану компенсацію з бюджету. А значить, можете відсторнувати в обліку раніше утримані ПДФО і ВЗ.
Абсурд, скажете ви. Мобілізований працівник отримує тільки одну виплату у розмірі свого середнього заробітку. І те, що така виплата здійснюється через роботодавця з подальшою компенсацією, не означає її розділення на два доходи. Згодні, але така офіційна позиція ДФСУ викладена чорним по білому в листі від 24.04.15 р. № 8720/6/99-99-17-03-03-15 (далі — лист № 8720).
Що з цим робити?
Сподіватися, що податківці одумаються. Зазначимо: Комітет Незалежної асоціації банків України з питань оподаткування і обліку звернувся в офіційних листах до керівництва Мінфіну і Мінсоцполітики з проханням сприяти відміні роз’яснень ДФСУ, зокрема, наданих в листі № 8720. Не факт, що це допоможе, але надія помирає останньою.
А доки тим, хто вирішить виконувати вимоги ДФСУ, доведеться при нарахуванні середнього заробітку мобілізованому працівникові утримувати, а при його виплаті сплачувати ПДФО і ВЗ. Після отримання компенсації з бюджету сторнувати ПДФО і ВЗ. Так в усних консультаціях рекомендують робити податківці. Дуже морочливо і безглуздо, однак у податківців не буде претензій і спроб покарати роботодавця.
Зверніть увагу: чекати компенсації з бюджету і тільки потім виплачувати середній заробіток — не вихід. У такому разі підприємству загрожує штраф за ст. 265 КЗпП, а його посадовим особам — за ст. 41 КпАП (див. листи Мін’юсту від 24.09.14 р. № 486-0-2-14/7.2 і Мінсоцполітики від 18.09.14 р. № 1301/13/84-14).
Що буде, якщо «забити» на дивні роз’яснення податківців? Якщо найближчим часом вони не відмовляться від таких роз’яснень, існує небезпека штрафу за ст. 127 ПКУ з пенею. Хоча на наш погляд, при кожному отриманні компенсації оподатковуваний, на думку податківців, середній заробіток мобілізованих перетворюватиметься на неоподатковувану компенсаційну виплату, і з роботодавця нічого візьмеш.
Зазначимо: з ЄСВ таких глобальних проблем немає. Коректне формулювання ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 дозволяє стверджувати, що роботодавець, який спочатку виплачує середній заробіток ЄСВ, а потім отримує компенсацію з бюджету, однозначно не нараховує і не утримує ЄСВ. Це підтверджують фахівці ДФСУ в усних консультаціях.
Увага! Якщо роботодавець з якихось причин не отримує компенсацію з бюджету, то на середній заробіток мобілізованих працівників треба нараховувати ЄСВ, утримувати з нього ПДФО, ВЗ і ЄСВ.
Залишається тільки додати: зате не нудно!
