Теми статей
Обрати теми

Нові гарантії «солдатам підприємства»: немає межі довершеності…

Соломіна Марія, експерт з питань оплати праці
Приводом для розвитку нескінченної теми «солдатів підприємства» став Закон № 433, який набув чинності з 11.06.15 р. Що нового нагарантували наші законодавці «солдатам підприємства» і що тепер з цим робити їх роботодавцям? Розбираємося!

Трохи історії

Причини, з яких учорашні працівники одягають військову форму та йдуть служити в армію, можуть бути різними. Що робити: розривати з такими працівниками трудовий договір чи зберігати за ними місце роботи? Традиційно в цьому питанні роботодавці орієнтувалися на положення п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

З моменту оголошення першої часткової мобілізації в березні 2014 року текст цього пункту КЗпП змінювався лише раз. Тоді була встановлена заборона на звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Щодо таких працівників необхідно було дотримуватись гарантій, установлених ч. 3 ст. 119 КЗпП, зокрема, зберігати за ними місце роботи, посаду та середній заробіток, який обіцяли компенсувати з бюджету.

Але все тече, все змінюється. Прагнучи фінансово підтримати добровольців, які прийняли рішення стати на захист Вітчизни, і тих мобілізованих працівників, хто вирішив продовжити службу за контрактом, законотворці дружно вносили зміни та доповнення до «гарантійної» ст. 119 КЗпП, забуваючи про «звільнюючий» п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Результат: положення цих двох норм перестали «товаришувати» одне з одним. Тобто за тими, кого роботодавець мав право звільнити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, він повинен був зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток згідно зі ст. 119 КЗпП.

І ось нарешті «незрозумілості» усунуто. Тепер завдяки Закону № 433 підставою для звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП є призов або вступ працівника чи власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП.

Однак розслаблятися не слід! Законом № 433 були внесені зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП, а ч. 4 цієї статті взагалі викладена в новій редакції. Отже, інтрига зберігається, продовжуємо розбиратися!

Той вирішив служити, а цього призвали: звільняти не можна залишити

Увага! Відповідно до оновленої з 11.06.15 р. ст. 119 КЗпП підприємства, організації, установи зобов’язані зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток (читайте не мають права звільняти на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП у разі призову або вступу на службу) працівників:

1) призваних на строкову військову службу! Несподівано? Як сказати… Спробу зрівняти в гарантіях призваних на військову службу солдат-строковиків і мобілізованих солдатів наші законодавці зробили ще в січні 2015 року. Проте тоді, унісши відповідні зміни до ч. 3 ст. 39 Закону № 2232 (ср. ), вони забули їх продублювати у КЗпП. До 11.06.15 р. КЗпП дозволяв звільняти працівників, призваних на строкову військову службу*. І ось нарешті Закону № 433 удалося погодити положення ст. 119 КЗпП і ч. 3 ст. 39 Закону № 2232.

* Водночас деякі фахівці Мінсоцполітики вважають, що заборона на звільнення працівників, призваних на строкову військову службу, діє з 08.02.15 р. незважаючи на те, що ці розбіжності між КЗпП і Законом № 2232 усунуто лише з 11.06.15 р.

Важливо! На нашу думку, аналіз положень ч. 3 ст. 119 КЗпП дозволяє зробити висновок, що гарантії, встановлені ст. 119 КЗпП, у тому числі й щодо збереження місця роботи, посади поширюються лише на солдат-строковиків, призваних на службу протягом особливого періоду. Після його закінчення гарантії зникають, а отже, ви маєте право розпрощатися з працівником у разі його призову на військову службу;

2) призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

3) прийнятих на військову службу за контрактом у випадку:

• виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці;

• оголошення рішення про проведення мобілізації;

• оголошення рішення про запровадження воєнного стану;

4) призваних під час мобілізації, на особливий період, і тих, що підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але які продовжили військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом.

Усіх, хто не потрапить до цих бравих лав (наприклад, працівників, яких направили на альтернативну (невійськову) службу, тих, що вступили на службу за контрактом після закінчення мобілізації, не в період кризової ситуації та воєнного стану), можна звільнити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

З категоріями працівників, на яких поширюються гарантії, встановлені ч. 3 — 5 ст. 119 КЗпП розібралися. Тепер час з’ясувати, протягом якого періоду вони діють.

Шукаємо межі

Гарантії для «солдатів підприємства», установлені ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП щодо збереження місця роботи, посади та середньої зарплати, починають діяти з дня початку проходження військової служби. Таким днем вважають:

• день відправлення до військової частини з обласного збірного пункту — для громадян, призваних на строкову військову службу;

• день зарахування до списків особового складу військової частини — для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі резервістів під час мобілізації;

• день відправлення до військової частини з районного (міського) військового комісаріату — для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, і на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

І скільки часу діють гарантії? Ті з вас, у кого на підприємстві були мобілізовані працівники, пам’ятають, що максимальний строк для гарантій дорівнював року, а якщо мобілізований «солдат підприємства» продовжував службу за контрактом, то строк продовжувався більш ніж на рік. Тепер цю інформацію з теки «знати та відслідковувати» можна перекласти до теки «забути та не згадувати»! З 11.06.15 р. діють нові строки збереження місця роботи, посади та середнього заробітку «солдатам підприємства». Для наочності ми їх навели в таблиці.

Нові строки збереження гарантій для «солдатів підприємства»

Категорія працівників

Строк за гарантіями (ч. 3 — 5 ст. 119 КЗпП)

1. Призвані на строкову військову службу

До закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації

2. Призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період

3. Прийняті на військову службу за контрактом у випадку:

• виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці;

• оголошення рішення про проведення мобілізації;

• оголошення рішення про запровадження воєнного стану

4. Призвані під час мобілізації, на особливий період і ті, що підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але які продовжили військову службу за контрактом

Не більше ніж на строк укладеного контракту

5. Особи, зазначені у пп. 1 — 4 цієї таблиці, які під час проходження військової служби:

• отримали поранення (інші пошкодження здоров’я) і перебувають на лікуванні в медичних установах;

• потрапили в полон;

• визнані безвісти відсутніми

До дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медустановах, повернення з полону, появи їх після визнання безвісти відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими

 

Компенсують усім

Оновлені положення ч. 3 — 5 ст. 119 КЗпП гарантують компенсацію з бюджету середнього заробітку всім «солдатам підприємства», зазначеним вище в таблиці, а не лише мобілізованим. Причому Кабмін повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом № 433 протягом одного місяця.

Звичайно, така інформація не може не радувати роботодавців. Однак коштів на цю радість у Держбюджеті на 2015 рік не закладено. А отже, їх потрібно знайти та зафіксувати у відповідному законі. Крім того, не завадило б підкоригувати п.п. 165.1.1 ПКУ і ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ, що звільняють від оподаткування. Адже в них ідеться лише про компенсацію середнього заробітку мобілізованих працівників. І якщо цього не зробити, є ймовірність, що податківці наполягатимуть на оподаткуванні виплат у розмірі середнього заробітку, нарахованого «солдатам підприємства» — строковикам і контрактникам.

Ой, як хочеться вірити, що цього разу наші законодавці і КМУ не «тягтимуть кота за хвіст». Чекаємо...

Висновки

  • Місце роботи, посаду та середній заробіток підприємства, установи та організації повинні зберігати у тому числі й за працівниками, призваними на строкову військову службу.

  • З 11.06.15 р. діють нові строки збереження місця роботи, посади та середнього заробітку.

Документи статті

Закон № 433 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» від 14.05.15 р. № 433-VIII.

Закон № 2232 — Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі