Тут усе залежатиме від операції, за якою ви отримали аванс.
Експорт товару. При експорті товарів платники ПДВ повинні пам’ятати:
1. Правило «першої події» у цьому випадку не працює (п. 187.11 ПКУ).
2. Дату відображення податкових зобов’язань (далі — ПЗ) експортер товару (за ставкою 0 %) визначає за датою фактичного вивезення товару, підтвердженого належним чином оформленою експортною митною декларацією (далі — МД) (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ).
На думку контролерів, такою датою є дата здійснення відповідного запису на МД посадовою особою митного органу, засвідченого печаткою (лист ДПСУ від 26.10.12 р. № 4322/0/61-12/15-3115). У випадку з електронною МД потрібно орієнтуватися на дату отримання відповідного електронного повідомлення.
3. Базу обкладення перераховують у гривні виходячи з курсу НБУ, що діяв на 0 годин доби дати виникнення ПЗ (п. 391.1 ПКУ), тобто дати оформлення МД.
Експорт послуг. Об’єкт обкладення відсутній, тому ПН не складаємо.
Постачання послуг на території України. Тут діємо згідно із загальними правилами, прописаними в п. 187.1 ПКУ. Отже, ПЗ визнаємо на дату «першої події». У нашому випадку це дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника як передоплати за послуги, які будуть поставлені в майбутньому.
Але який рахунок мається на увазі — розподільчий чи поточний?
На нашу думку, це буде поточний рахунок. Оскільки розподільчий рахунок не є рахунком суб’єкта господарювання. Розпоряджатися ним він не може. За допомогою цього рахунка банки лише здійснюють функцію з попереднього контролю надходжень підприємствам.
А ось поточні рахунки, навпаки, призначені для зберігання грошових коштів, а також здійснення всіх видів розрахунково-касових операцій підприємства (п. 5.1 Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою НБУ від 12.10.03 р. № 492).
До речі, у такому напрямку схильні міркувати і самі податківці:
• при визначенні доходу для цілей податку на прибуток (категорія 502.13 ЗІР ДФСУ);
• при здійсненні валютних розрахунків за експортними операціями (категорія 114.02 ЗІР ДФСУ);
• при розрахунку бази обкладення єдиним податком (п. 2 Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами, затвердженого наказом ДПАУ від 07.04.10 р. № 224).
У нашому випадку грошові кошти надходили на поточний рахунок підприємства двічі:
• 22 травня — у сумі 25 % передоплати в іноземній валюті на валютний рахунок;
• 25 травня — у сумі частини (75 %) суми авансу, що залишилася, на гривневий рахунок.
Таким чином, постачальнику необхідно буде виписати дві ПН:
• першу ПН — на дату надходження першої частини авансу. Причому перерахувати суму грошових коштів, що надійшла, у національну валюту за курсом НБУ, що діє на дату виникнення ПЗ (категорія 101.06 ЗІР ДФСУ), тобто на 22 травня;
• другу ПН — на частину передоплати, що залишилася, яка надійшла 25 травня.
Висновок: при отриманні передоплати від нерезидента ПН за правилом «першої події» складаємо лише в разі постачання послуг на митній території України. Датою виникнення ПЗ буде дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника. При отриманні грошових коштів в іноземній валюті перераховуємо її за курсом НБУ, що діє на дату виникнення ПЗ.
