Питання мобілізації військовозобов’язаних стосується їх роботодавців і не лише стосовно компенсації середнього заробітку, але й на стадії призову. Міноборони в листі, що коментується, визначило декілька важливих моментів, пов’язаних з обов’язками роботодавця.
Списки військовозобов’язаних. Міноборони зазначає: підприємства повинні вести і подавати до військкоматів три списки військовозобов’язаних: (1) рядового, сержантського і старшинського складу, (2) офіцерів запасу і (3) призовників. Річ у тім, що опрацьовують ці дані різні структурні підрозділи військкоматів. При цьому Міноборони посилається на пп. 3.13 — 3.15 Інструкції № 660*. Справедливості заради зауважимо, що інформація в цих пунктах більше призначена для навчальних закладів. Водночас в абз. 14 ч. 1 ст. 21 Закону № 3543** прописано обов’язок підприємств надавати відповідним органам держвлади та органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів. Ці списки можуть бути саме такою інформацією.
** Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII.
Зауважимо, що ч. 5 ст. 34 Закону № 2232*** покладає на керівників підприємств ведення персонального обліку військовозобов’язаних працівників і призовників. Для цього потрібно заповнювати особисті картки за ф. № П-2, затвердженою наказом Держкомстату і Міноборони від 25.12.09 р. № 495/656.
*** Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.
Явка працівника до військкомату. Керівники підприємств зобов’язані забезпечувати своєчасне прибуття працівників за викликом військкомату, а також постійно контролювати дотримання працівниками правил військового обліку (Закон № 2232, Закон № 3543, Інструкція № 660).
Міноборони наводить примірний алгоритм дій керівника:
Крок 1. Після того як із військкомату надійде розпорядження про виклик працівників, керівнику потрібно видати наказ про направлення військовозобов’язаних до військкомату. У цьому наказі необхідно вказати строк прибуття та призначити старшого від підприємства. Крок 2. Довести зазначений наказ до військовозобов’язаних.
Крок 3. Якщо військовозобов’язані відмовляться виконувати вимоги наказу і не з’являться до військкомату:
• письмово повідомити про порушників правил військового обліку військкомат;
• направити повідомлення до органів внутрішніх справ про доставку тих, хто ухиляється.
Зауважимо. До обов’язків підприємств не входить залучення органів МВС для доставки тих, хто ухиляється. Це «вигадка» Міноборони. Зрештою, достатньо не заважати працівнику з’явитися до військкомату (відпустити з роботи, не розцінюючи це як відсутність з неповажної причини).
Відповідальність. У листі Міноборони, що коментується, усього лише говориться про розмір штрафу в 17 грн. (1 нмдг).
Від себе додамо, що роботодавця, який не повідомив військовозобов’язаних і призовників про те, що їх викликали до військкомату, або перешкоджав тому, щоб такі працівники своєчасно з’явилися на збірні пункти або призовні дільниці, за ст. 2114 КпАП можуть покарати штрафом від 17 до 51 грн. За повторне порушення протягом року, якщо особу вже карали за таке порушення, загрожує штраф від 51 до 119 грн.
Аналогічна відповідальність загрожує в разі, якщо до 1 грудня поточного року (уключно) не подати до військкомату списки працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць ( ст. 2112 КпАП), а також якщо прийняти на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання ( ст. 2113 КпАП).
Також за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію загрожує вже більший штраф — від 510 до 1700 грн., а за повторне порушення — від 1700 до 5100 грн. згідно зі ст. 2101 КпАП.
