(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
  • № 4
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/19
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Березень , 2015/№ 11

Валютні операції: відображаємо за новими правилами

З 01.01.15 р. в обліку з податку на прибуток валютні операції відображають за тими самими правилами, що й у бухгалтерському обліку. Тому тепер «бухоблікові» валютні нюанси перебувають під пильною увагою. Про те, що потрібно врахувати, ми розповімо у статті.

Загальні валютні правила

У ПКУ не передбачено жодних коригувань фінансового результату до оподаткування на валютні різниці. Загальні коригування проводять лише стосовно конт­рольованих операцій, які можуть бути виражені у валюті, однак це окремий випадок. Тому незалежно від суми отриманого доходу (до 20 млн грн. чи вище) для цілей обчислення податку на прибуток використовують дані щодо валютних операцій, які були відображені в бухгалтерському обліку. Нагадаємо їх.

Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Валютний курс — установлений Нацбанком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни (п. 4 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»).

Курсові різниці нараховують лише за монетарними статтями (пп. 7 і 8 П(С)БО 21). До них відносять статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи та зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (чи визначеній) сумі грошових коштів або їх еквівалентів (п. 4 П(С)БО 21).

Важливо, що при цьому не має значення, належить така стаття до господарської діяльності чи ні.

Увага: зазначений принцип тепер поширюється і на облік з податку на прибуток, тобто перерахунку підлягають усі без винятку монетарні статті, у тому числі й не пов’язані з господарською діяльністю.

Деякі немонетарні статті балансу можуть набути статусу монетарних згодом. Приклад: повернення перерахованої або отриманої передоплати в інвалюті за домовленістю з контрагентом, повернення авансу, виданого на закордонне відрядження. За такими статтями також нараховують курсові різниці за весь час існування заборгованості.

Курсові різниці за монетарними статтями в інвалюті визначають (п. 8 П(С)БО 21) на дату:

• здійснення господарської операції (у межах її обсягу) за курсом НБУ на початок дня дати здійснення такої операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювалися господарські операції із застосуванням курсу НБУ, установленого на кінець цього дня;

• балансу за курсом НБУ на кінець дня дати балансу.

Важлива деталь: баланс підприємства складають станом на кінець останнього дня кварталу (року), відповідно усі особи розраховують у бухобліку курсові різниці щокварталу.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць залежить від статті, за якою їх розраховують (див. табл. 1 на с. 22).

 

Купівля іноземної інвалюти

Фінансовий результат від операції придбання іноземної валюти виходячи з п. 5 П(С)БО 21 обчислюють на дату зарахування валюти на поточний рахунок підприємства (відображення валюти у складі активів).

Схематичний розрахунок фінансового результату виглядає так:

МВРУ - КНБУ) х Од > 0 → витрати,

МВРУ - КНБУ) х Од < 0 → доходи,

де КМВРУ — курс Міжбанківського валютного ринку України (МВРУ), за яким отримувалася інвалюта;

КНБУ — курс НБУ на дату зарахування інвалюти на поточний рахунок в іноземній валюті (що діє в першій половині поточного дня);

Од — кількість одиниць придбаної інвалюти.

Сьогодні на облік операцій придбання валюти впливає те, що банки зобов’язані заздалегідь зараховувати кошти у гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунка 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями купівлі-продажу іноземної валюти, банківських і дорогоцінних металів для клієнтів банку». Із зазначеного рахунка кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти не раніше четвертого операційного дня з дня зарахування на нього гривень (п.п. 13 п. 6 постанови № 160­).

Банк перераховує на рахунок 2900 такий обсяг коштів у гривнях, який достатній для здійснення операцій купівлі зазначеного в заяві обсягу іноземної валюти, перерахованого за курсом гривні до іноземної валюти в день зарахування коштів у гривнях на рахунок 2900, але не нижче, ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, установлений НБУ на цей день.

У разі зміни курсу іноземної валюти в день здійснення операції купівлі банки можуть додатково зараховувати кошти у гривнях на рахунок 2900 у сумі, якої бракує для виконання заяви клієнта про купівлю іноземної валюти.

Приклад 1. Банк зарахував на підставі заяви підприємства на балансовий рахунок 2900 16.02.15 р. 268000 грн. для придбання 10000 $. На дату придбання валюти (20.02.15 р.) курс МВРУ становив 29,801 грн. за 1 $. У зв’язку з цим підприємство додатково перерахувало 30010 грн. на купівлю валюти. Курс НБУ на першу половину дня 20.02.15 р. становив 27,357992 грн. за 1 $.

Операції відобразимо в обліку таким чином, як показано нижче в табл. 2.

 

Таблиця 1. Порядок відображення курсових різниць

Стаття, за якою визначають курсові різниці

Субрахунок, на якому відображають курсові різниці

1. Статті операційної діяльності

субрахунок 714 «Дохід від операційної курсової різниці»; субрахунок 945 «Втрати від операційної курсової різниці»

2. Статті інвестиційної та фінансової діяльності

субрахунок 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»; субрахунок 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»

3. Статті, які відображаються у складі власного капіталу та визнаються в іншому сукупному доході(1)

субрахунок 423 «Накопичені курсові різниці»

4. Статті зобов’язань засновників при формуванні статутного капіталу(2)

субрахунок 425 «Інший додатковий капітал»

(1) До таких статей уключають, зокрема, курсові різниці, що виникають стосовно дебіторської заборгованості або зобов’язань за розрахунками з господарською одиницею за межами України, погашення яких не планують у найближчій перспективі (п. 9 П(С)БО 21). (2) Це випливає з п. 8 П(С)БО 21 і було підтверджено в листах МФУ від 05.12.13 р. № 31-08310-06-10/29025, від 19.11.13 р. № 31-08410-07-16/33606.

 

Таблиця 2. Облік операцій з купівлі іноземної валюти

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

16.02.15

Перераховано банку гривні для купівлі іноземної валюти

333

311

268000,00

20.02.15

Додатково перераховано кошти на придбання валюти

333

311

30010,00

20.02.15

Оприбутковано валюту за курсом НБУ (10000 $ х 27,357992)

312

333

10000 $ 273579,92

20.02.15

Відображено різницю між курсом придбання валюти на МВРУ і курсом НБУ: (29,801 - 27,357992) х 10000 $

942

333

24430,08

20.02.15

Уключено до витрат вартість послуг банку

92

311

1490,00

 

Продаж іноземної валюти

Розрахунок фінансових результатів від продажу валюти в бухгалтерському обліку схематично можна відобразити так:

ДохМВРУ - КНБУ х Од > 0 → доходи,

ДохМВРУ - КНБУ х Од < 0 → витрати,

де ДохМВРУ — сума гривень, отримана від продажу валюти на МВРУ (за курсом МВРУ);

КНБУ — курс НБУ на дату операції продажу інвалюти (що діє в першій половині поточного дня).

Відповідно до п. 2 постанови № 160 надходження в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб підлягають обов’язковому продажу на МВРУ у розмірі 75 %. Уповноважений банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті без доручення клієнта виключно на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Розподільчий рахунок належить банку, хоча на ньому значаться грошові кошти клієнтів банку. Це випливає зі ст. 7 Закону № 2346 і п. 1.8 Інструкції № 492.

За загальними правилами такі рахунки в балансі не відображають, оскільки клієнт не має можливості використовувати грошові кошти з розподільчого рахунка, а отже, не може їх контролювати. Відповідно в цьому випадку не дотримується критерій визнання активу зі ст. 1 Закону про бухоблік.

Однак за умов обов’язкового продажу інвалюти дотриматись вимог П(С)БО 21 можливо, лише якщо показати в балансі операції надходження інвалюти на розподільчий рахунок.

Приклад 2. 05.03.15 р. на розподільчий рахунок банку надійшла валютна виручка підприємства в розмірі 10000 $. 06.03.15 р. банк продав 75000 $ на МВРУ за курсом 22,7 грн. за 1 $. Курс НБУ на першу половину дня 05.03.15 р. становив 23,771263 грн. за 1 $, на 06.03.15 р. — 23,090564 грн. за 1 $.

Облік операцій матиме такий вигляд (див. табл. 3):

 

Таблиця 3. Облік операцій з продажу іноземної валюти

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

05.03.15

Надійшла на розподільчий рахунок експортна виручка

334

362

10000 $ 237712,63

06.03.15

Зараховано на поточний рахунок підприємства експортну виручку в іноземній валюті (у розмірі 25 %)

312

334

2500 $ 57726,41

06.03.15

Відображено витрати від продажу валюти (від’ємна різниця між комерційним курсом продажу валюти (МВРУ) і курсом НБУ на дату продажу) (22,7 - 23,090564) х 7500 $

942

334

2929,23

06.03.15

Відображено курсові різниці за валютою (23,090564 - 23,771263) х 10000 $

945

334

6806,99

06.03.15

Уключено до витрат вартість послуг банку

92

334

510,00

06.03.15

Надійшли кошти від продажу валюти

311

334

169740,00

 

Експортні операції

Згідно з п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображають у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, доходів).

Суму авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, отриману від інших осіб у рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховують у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати отримання авансу.

У разі отримання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцю немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнають за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності їх отримання (п. 6 П(С)БО 21).

Приклад 3. Підприємство надало послуги нерезиденту на суму 10000 $. У лютому 2015 року було отримано часткову передоплату: 09.02.15 р. у розмірі 3000 $. Акт наданих послуг був підписаний 02.03.15 р. на суму 10000 $. 05.03.15 р. було перераховано оплату в розмірі 7000 $. Курс НБУ становив на першу половину дня: 09.02.15 р. — 23,13058 грн. за 1 $, 10.02.15 р. — 24,956198 грн. за 1 $, 02.03.15 р. — 27,76312 грн. за 1 $, 05.03.15 р. — 23,771263 грн. за 1 $, 06.03.15 р. — 23,090564 грн. за 1 $.

Ці операції відобразимо в обліку так, як наведено в табл. 4 на с. 24.

 

Таблиця 4. Облік експортних операцій при частковій авансовій оплаті

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

09.02.15

Надійшла на розподільчий рахунок авансова оплата

334

681

3000 $ 69391,74

10.02.15

Зараховано на поточний рахунок підприємства авансову оплату в іноземній валюті (у розмірі 25 %)

312

334

750 $ 18717,14

10.02.15

Відображено доходи від продажу валюти (додатна різниця між комерційним курсом продажу валюти (МВРУ) і курсом НБУ на дату продажу) (25,7 - 24,956198) х 2250 $

334

711

1673,55

10.02.15

Відображено курсові різниці за валютою (24,956198 - 23,13058) х 3000 $

334

714

5476,85

10.02.15

Уключено до витрат вартість послуг банку

92

334

174,00

10.02.15

Надійшли кошти від продажу валюти

311

334

57651,00

02.03.15

Відображено дохід від надання послуг (3000 $ х 23,13058 + 7000 $ х 27,76312)

362

703

10000 $ 263733,58

02.03.15

Відображено залік заборгованостей

681

362

3000 $ 69391,74

05.03.15

Надійшла на розподільчий рахунок експортна виручка

334

362

7000 $ 166398,84

05.03.15

Відображено курсові різниці за заборгованістю (27,76312 - 23,771263) х 7000 $

945

362

27943,00

06.03.15

Зараховано на поточний рахунок підприємства виручку в іноземній валюті (у розмірі 25 %)

312

334

1750 $ 40408,49

06.03.15

Відображено витрати від продажу валюти (від’ємна різниця між комерційним курсом продажу валюти (МВРУ) і курсом НБУ на дату продажу) (22,7 - 23,090564) х 5250 $

942

334

2050,46

06.03.15

Відображено курсові різниці за валютою (23,090564 - 23,771263) х 7000 $

945

334

4764,89

06.03.15

Уключено до витрат вартість послуг банку

92

334

352,00

06.03.15

Надійшли кошти від продажу валюти

311

334

118823,00

 

Імпортні операції

За нормами п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів).

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) та отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу.

У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальнику частинами та отримання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість отриманих активів (робіт, послуг) визнають за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності їх здійснення (п. 6 П(С)БО 21).

Майте на увазі: згідно з п.п. 14 п. 6 постанови № 160 уповноважений банк не має права купувати іноземну валюту за дорученням клієнта-резидента, який має кош­ти в іноземній валюті, розміщені на поточних і депозитних рахунках у цьому та/бо інших уповноважених банках. Такий клієнт-резидент виконує зобов’язання в іноземній валюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті.

Виняток становить випадок, коли загальна сума коштів в іноземній валюті, які розміщені на рахунках клієнта в уповноважених банках, менша, ніж 10000 $ (в еквіваленті за офіційними курсами відповідних валют на дату подання клієнтом заяви про купівлю іноземної валюти). При цьому в загальній сумі коштів в іноземній валюті, які зберігаються на рахунках клієнта в уповноважених банках, не враховують:

• кошти на рахунках клієнта, майнові права на які передані в заставу відповідно до договору застави грошових коштів;

• кошти, які були розміщені на депозитних рахунках до дати набуття чинності постановою № 160 (до 04.03.15 р.);

• кошти, що розміщені на рахунку(ах) у банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, стосовно якого запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або стосовно якого здійснюється ліквідація.

Приклад 4. Підприємство перерахувало нерезиденту аванс за рахунок грошових коштів на поточному рахунку в іноземній валюті 02.03.15 р. на суму 5000 $ і 04.03.15 р. на суму 5000 $. Товар був отриманий 06.03.15 р. Курс НБУ становив на першу половину дня: 02.03.15 р. — 27,76312 грн. за 1 $, 04.03.15 р. — 24,820658 грн. за 1 $, 06.03.15 р. — 23,090564 грн. за 1 $.

Операції будуть показані в обліку так, як наведено в табл. 5 (див. нижче).

 

Таблиця 5. Облік імпортних операцій при авансовій оплаті частинами

Дата операції

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

02.03.15

Перераховано передоплату постачальнику

371

312

5000 $ 138815,60

04.03.15

Перераховано передоплату постачальнику

371

312

5000 $ 124103,29

06.03.15

Перераховано митним органам кошти на сплату імпортних платежів (ПДВ, митний збір, додатковий імпортний збір)

377

311

90000,0

06.03.15

Списано витрати на сплату:

ввізного ПДВ

641

377

53108,30

митного збору

281

377

11545,28

додаткового імпортного збору

281

377

23090,56

06.03.15

Отримано товари від постачальника: (138815,60 + 124103,29)

281

632

10000 $ 262918,89

23.03.15

Повернено надміру сплачені митні платежі

311

377

2255,86

 

Якщо валюта платежу відрізняється від валюти ціни

Сьогодні все частіше зустрічаються ситуації, коли умовами експортного або імпортного контракту передбачено можливість проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у декількох валютах. Що робити в такій ситуації?

Валюта ціни — будь-яка валюта, в якій встановлюється згідно з умовами договору ціна товару. Валюта платежу — будь-яка валюта, в якій здійснюється згідно з умовами договору оплата товару (п. 1.1 Інструкції № 136).

Тут, насамперед, слід визначити курс перерахунку однієї валюти в іншу. Пріоритет у цьому випадку мають умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу, зазначені в зовнішньоекономічному договорі. Ці умови згідно з п. 1.4 Інструкції № 136 використовуються банком при знятті операції з валютного контролю. Рекомендовані офіційними органами валютно-цінові застереження наведені в додатку 2 до постанови № 444.

Якщо в договорі порядок перерахунку валюти не зазначений, банк з метою контролю керуватиметься положеннями п. 1.4 Інструкції № 136, а саме використовуватиме:

а) офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений НБУ на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

б) курс, який склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо однією з валют є валюта країни СНД або Балтії, а інша — не є гривнею;

в) курс на останню дату опублікування у «FINANCIAL TIMES», яка передує даті платежу, — в інших випадках.

У решті випадків облік таких договорів ведеться за загальними правилами П(С)БО 21.

Приклад 5. Згідно з умовами експортного контракту вартість товарів становить 10000 $, при цьому також передбачена можливість оплати в рублях. За умовами договору оплата здійснюється в рублях за курсом НБУ до долара та рубля на дату перерахування. 10.02.15 р. на розподільчий рахунок була отримана передоплата в рублях. Курс НБУ на першу половину дня 10.02.15 р. становив 24,956198 грн. за 1 $, 3,7788 грн. за 10 RUB. Крос-курс: 24,956198/0,37788 = 66,042654, сума в рублях — 10000 х 66,042654 = 660426,54 RUB. 23.02.15 р. за митною декларацією товар був відвантажений на  суму 10000 $.

Зазначені операції відобразяться в обліку так, як наведено в табл. 6.

 

Таблиця 6. Облік експортних операцій у ситуації, коли валюта ціни та валюта платежу відрізняються

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

10.02.15

Надійшла на розподільчий рахунок авансова оплата

334

681

660426,54 RUB 249561,98

11.02.15

Зараховано на поточний рахунок підприємства авансову оплату в іноземній валюті (у розмірі 25 %)

312

334

165106,63 RUB 62347,57

11.02.15

Відображено витрати від продажу валюти (від’ємна різниця між комерційним курсом продажу валюти (МВРУ) і курсом НБУ на дату продажу) (0,3310 - 0,37762) х 495319,9 RUB

942

334

23091,81

11.02.15

Відображено курсові різниці за валютою (0,37762 - 0,37788) х 660426,54 RUB

945

334

171,71

11.02.15

Уключено до витрат вартість послуг банку

92

334

492,00

11.02.15

Надійшли кошти від продажу валюти

311

334

163458,89

23.02.15

Відображено дохід від реалізації товару (за курсом на дату отримання авансу — 24,956198 грн. за 1 $)

362

702

10000 $ 249561,98

23.02.15

Відображено залік заборгованостей

362/RUB

362/$

249561,98

681/RUB

362/RUB

 

Висновки

  • Незалежно від суми отриманого доходу (до 20 млн грн. чи вище) для цілей обчислення податку на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку щодо відображення валютних операцій.

  • Перерахунку (у тому числі й для цілей податкового обліку) підлягають усі без винятку монетарні статті, уключаючи не пов’язані з господарською діяльністю.

  • Усі особи розраховують у бухгалтерському обліку курсові різниці щокварталу.

  • За умов обов’язкового продажу інвалюти слід відображати операції надходження інвалюти на розподільчий рахунок.

  • Якщо валюта платежу відрізняється від валюти ціни, пріоритет мають умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу, зазначені в зовнішньоекономічному договорі.

Документи статті

Закон № 2346 — Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.01 р. № 2346-III.

Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492.

Інструкція № 136 — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.

Постанова № 160 — постанова Правління НБУ «Про врегулюванні ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.15 р. № 160.

Постанова № 444 — постанова КМУ і НБУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21.06.95 р. № 444.

валютні операції додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті