Не пропустіть! ПДФО, ЄСВ, ВЗ та відокремлені підрозділи!

Спочатку розберемося з терміном «відокремлений підрозділ». Для цілей обкладення ПДФО законодавець наказав його застосовувати в значенні, установленому ГКУ (п.п. 14.1.30 ПКУ). І тут на нас з вами чекає сюрприз: у ГКУ немає чіткого визначення, які підрозділи слід вважати відокремленими. Несподівано? Так. Але ми знайдемо вихід! Аналізуючи положення зазначеного Кодексу, можна дійти висновку, що він відносить до відо­кремлених філії, представництва, інші підрозділи юрособи:

• які не мають статусу юридичної особи (ч. 6 ст. 55, ч. 4 ст. 64 ГКУ);

• які діють на підставі положення про них, затвердженого головним підприємством (ч. 4 ст. 64 ГКУ);

• відомості про які включені до ЄДР у порядку, визначеному законом (ч. 2 ст. 58 ГКУ).

З тими, хто потрапляє до відо­кремлених підрозділів, розібралися. Ідемо далі.

Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи п.п. 14.1.180 ПКУ включені до числа податкових агентів з ПДФО. Але! Якщо читати цей підпункт разом з п.п. 168.4.2 ПКУ, можна дійти такого висновку. Відо­кремлений підрозділ буде податковим агентом з ПДФО, лише якщо головне підприємство уповноважить його:

• нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені і за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі;

• вести податковий облік;

• подавати податкову звітність до контролюючих органів.

Ваш відокремлений підрозділ наділили таким «щастям»? Тоді він як податковий агент зобов’язаний:

• нарахувати, утримати та перерахувати ПДФО з доходів най­маних працівників, працевлаштованих у такому підрозділі, до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням (абзац перший п.п. 168.4.3 ПКУ);

• самостійно сформувати та подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням Податковий розрахунок за формою № 1ДФ* (абзац перший п.п. «б» п. 176.2 ПКУ). Майте на увазі: у реквізитах форми № 1ДФ мають бути зазначені дані відокремленого підрозділу.

А якщо відокремлений підрозділ є неуповноваженим? У такій ситуації всі функції податкового агента за нього виконує головне підприємство. Тобто:

• нараховує та утримує ПДФО з виплат найманих працівників відокремленого підрозділу та перераховує його суму до місцевого бюджету за місцезнаходженням свого неуповноваженого відокремленого підрозділу (ч. 2 ст. 64 БКУ, абзац другий п.п. 168.4.3 ПКУ);

• відображає інформацію про доходи працівників неуповноваженого відокремленого підрозділу та суми нарахованого/перерахованого ПДФО у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ у вигляді окремої порції. Сформований розрахунок головне підприємство подає до ДПІ за своїм місцезнаходженням. А потім відправляє копію форми № 1ДФ до податкового органу за місцезнаходженням неуповноваженого підрозділу (абзац другий п.п. «б» п. 176.2 ПКУ).

З ПДФО все цілком зрозуміло. Тепер з’ясуємо, як ідуть справи з ВЗ.

ВЗ: а податківці проти

Законодавець доклав сил зробити ВЗ братом-близнюком ПДФО. Однак це правило не спрацювало в частині сплати ВЗ з доходів працівників неуповноважених відокремлених підрозділів. Чому? Втрутилися фіскали. Але про все по черзі.

Пунктом 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що нарахування, утримання та сплату (перерахування) ВЗ до бюджету податкові агенти повинні здійснювати в порядку, прописаному у ст. 168 ПКУ для ПДФО. Отже, за ідеєю сплата ВЗ і ПДФО до бюджету з доходів працівників відо­кремлених підрозділів має проводитися за однаковими правилами. Так, та не так!

ВЗ, на відміну від ПДФО, перераховують не до місцевого, а до держбюджету (див. п. 1 ч. 2 ст. 29 БКУ). А отже, головному підприємству немає сенсу сплачувати ВЗ за себе за своїм місцезнаходженням, а за неуповноважений підрозділ — за його, якщо потім усі ці гроші опиняться в одному гаманці. Аргументуючи цим, податківці запропонували податковим агентам сплачувати ВЗ за своїм місцезнаходженням (див. роз’яснення в категорії 132.05 ЗІР ДФСУ, роз’яснення ДФСУ від 24.09.14 р.).

Таким чином, головне підприємство перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місце­знаходженням.

ВЗ, нарахований уповноваженим відокремленим підрозділом, такий підрозділ перераховує до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням.

Стосовно звітності (за I квартал, нагадаємо, подаємо форму № 1ДФ, яка містить відомості і про ПДФО, і про ВЗ) питання вирішується так само, як і з ПДФО.

ЄСВ: усе чітко

Відокремлений підрозділ юрособи вважається платником ЄСВ, якщо стосовно нього виконано дві умови (див. абзаци другий, п’ятий п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Перша — він має окремий баланс. Друга — такий підрозділ самостійно провадить розрахунки із застрахованими особами.

Цікаво, що всі новостворені відо­кремлені підрозділи обліковуються податківцями як неплатники. Чому? Усе просто. На момент надходження відомостей про створення таких підрозділів податківці не знають, якими повноваженнями їх наділило головне підприємство.

Про те, що відокремлений підрозділ має потрапити до групи платників ЄСВ, головне підприємство зобов’язане повідомити податківців за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У який строк це потрібно зробити? Протягом десяти днів з дня прий­няття рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс і надання йому можливості самостійно вести розрахунки із застрахованими особами (див. п. 10 Порядку № 1162).

Відокремлені підрозділи — платники ЄСВ сплачують внесок самостійно за місцем своєї територіальної реєстрації. А ось з доходів найманих працівників відокремлених підрозділів — неплатників ЄСВ сплачує внесок головне підприємство за своїм місцезнаходженням. Щодо звітності питання вирішується в аналогічному ключі.

Упевнені, що тепер все розкладено по поличках. Залишилося закріпити матеріал. Читаємо висновки.

Висновки

• Уповноважений відокремлений підрозділ сплачує ПДФО і ВЗ самостійно до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням.

• За неуповноважений відокремлений підрозділ ПДФО і ВЗ сплачує головне підприємство. ПДФО — за місцезнаходженням неуповноваженого відокремленого підрозділу, ВЗ — за місцезнаходженням головного підприємства.

• Відокремлені підрозділи — платники ЄСВ сплачують внесок самостійно за місцем своєї територіальної реєстрації. За неплатників ЄСВ сплачує головне підприємство за своїм місцезнаходженням.

Документи та скорочення статті

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.10 р. № 2456-VI.

Порядок № 1162 — Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.11.14 р. № 1162.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців.

ВЗ — військовий збір.