Недавно Нацбанк своєю постановою від 03.03.15 р. № 160 оновив перелік обмежень, спрямованих на стабілізацію складної ситуації на валютному ринку. З деталями ви ознайомилися у «БТ», 2015, № 10, с. 4. Додатково до вже знайомих обмежень ми з вами маємо нові. Тепер НБУ вирішив розповісти, як «дружити» з деякими «новачками».
Нацбанк уважно стежить практично за всіма операціями з інвалютою. Для цього банки формують реєстр з купівлі інвалюти та перерахування її за межі України за дорученням клієнтів і подають ці реєстри до НБУ в день отримання від клієнта заяви / платіжного доручення. Якщо склалася така ситуація: до реєстру потрапила операція, для якої планувалося купувати інвалюту, але клієнт вирішив розрахуватися власними (наявними) коштами, то це можна зробити і без повторного включення інформації про переказ цих коштів до реєстру. Однак це стосується лише тих операцій, на які НБУ не наклав «вето» (повідомлення про непідтвердження можливості проведення операції).
При цьому, для того щоб отримати дозвіл від НБУ на проведення деяких великих операцій, банки ще разом з реєстрами повинні подати документи, які є підставою для проведення таких операцій. Одним з таких документів є довідка ДФСУ про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів.
Так от, Нацбанк акцентує увагу: така довідка потрібна (і, судячи з усього, подати її до обслуговуючого банку повинен сам клієнт), лише коли сума у заяві про купівлю інвалюти / платіжному дорученні на перерахування її за межі України дорівнює або перевищує еквівалент 50 тис. дол. США на дату заяви / платіжного доручення.
Також ми з вами отримали уточнення щодо іншого важливого питання.
Так, банкам заборонили купувати інвалюту за дорученням клієнта-резидента (окрім фізосіб), який має інвалюту на поточному або депозитному рахунку в цьому або будь-якому іншому банку. Такі клієнти повинні розраховуватися вже наявною у них інвалютою. Як виняток, купити інвалюту можна, якщо загальна сума в інвалюті на рахунках клієнта менше 10 тис. дол. США в еквіваленті за офіційним курсом на дату подання заяви про купівлю (тобто на дату подання до НБУ інформації про цю операцію в реєстрі).
Щоб правильно розрахувати загальну суму інвалюти на рахунках, потрібно врахувати рекомендації НБУ.
По-перше, потрібно виходити із залишку коштів на рахунках на початок поточного операційного дня (без урахування сум, які надійдуть протягом дня).
По-друге, крім прописаних у самій постанові № 160 винятків, також не потрібно враховувати такі суми коштів на рахунках:
• суми інвалюти, купленої, але не використаної в установлений законодавством строк (протягом 10 робочих днів з дня зарахування на поточний рахунок // п. 3 розд. III Положення № 281*);
• суми невиконаних платіжних доручень, які банк уключив до реєстру і подав до НБУ до дати подання зазначеної заяви про купівлю інвалюти включно. Очевидно, ідеться про доручення, які ще не виконані (можуть ще пройти). Але цей виняток не стосується операцій, які НБУ не підтвердив (заборонив здійснювати);
• суми грошових коштів, на які накладений арешт.
* Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене постановою НБУ від 10.08.05 р. № 281.
При купівлі інвалюти в такому разі потрібно подати до банку додаткову інформацію про наявність (відсутність) зазначених вище коштів на рахунках. Цю інформацію потрібно подати в письмовому або в електронному вигляді засобами програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» або ін. (якщо останнє дозволяє договір з банком). НБУ уточнює: потрібно вказати, зокрема, дату платіжного доручення / купівлі інвалюти, суму переказу / купленої валюти, номер і дату контракту, найменування обслуговуючого банку, інформацію про арешт коштів.
Ось такі «пироги».
