Закон, що коментується, — останній з трьох китів, на яких триматиметься відкрита торгівля України з країнами ЄС. Уже прийняті Закон України «Про Метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.14 р. № 1314-VII і Закон України «Про стандартизацію» від 05.06.14 р. № 1315-VII («БТ», 2014, № 29, с. 10, 11). Усі вони почнуть працювати у 2016 році.
Логіка законів проста: єдині стандарти, норми та правила, документи, що посвідчують якість товарів, дозволять конкурувати українським товарам на європейських ринках, а українським ринкам — поповнитися імпортними товарами. Однак закони — це не останній крок. Потрібно буде ще гармонізувати з європейськими нормами підзаконні акти (протягом року чекаємо на нові технічні регламенти від КМУ та центральних органів виконавчої влади), а також укласти угоду з ЄС про взаємне визнання технічних стандартів.
Дія Закону, що коментується, поширюється на всі види продукції, за винятком витворів мистецтва та унікальних виробів народного художнього промислу, предметів колекціонування та антикваріату. Також поза Законом залишаться, зокрема, оцінка відповідності зерна та зернопродуктів, колісних транспортних засобів і їх частин, обов’язкова оцінка відповідності послуг.
У Законі прописали таке: якщо техрегламенти або процедура оцінки відповідності можуть істотно вплинути на торгівлю з державами — членами СОТ, то такі техрегламенти / процедури оцінки відповідності потрібно обговорювати та погоджувати з учасниками СОТ ще на етапі оприлюднення проекту. Так само слід діяти у разі екстреної розробки техрегламентів при виникненні або загрозі виникнення невідкладних проблем у сфері захисту життя/здоров’я людей, тварин або рослин, охорони навколишнього середовища або природних ресурсів чи національної безпеки. Крім того, з країнами — учасницями СОТ держоргани проводитимуть обмін інформацією про техрегламенти, стандарти, процедури оцінки відповідності (процедура прописана у ст. 17, 18 і 20 Закону).
Якщо оцінку відповідності до вимог техрегламентів проводили в іншій країні, то в Україні можуть прийняти та визнати такі результати, якщо рівень відповідності до вимог відповідних технічних регламентів такий самий, як забезпечений українськими процедурами оцінки відповідності. При цьому закордонні документи (сертифікати, свідоцтва) приймаються, якщо між Україною та іншою державою укладений міжнародний договір про взаємне визнання результатів робіт з оцінки відповідності.
Законодавці ввели поняття добровільної оцінки відповідності продукції (її не вимагають техрегламенти). Обов’язкову оцінку відповідності продукції техрегламентам проводять виробники, а в певних випадках — імпортери та розповсюджувачі. При цьому, якщо вартість обов’язкової сертифікації встановить Кабмін, то ціна питання добровільної сертифікації договірна.
Також не слід забувати про знак відповідності техрегламентам. Проте таврувати будь-якими позначками всі товари поспіль не можна. Знак відповідності для кожного виду продукції має певний фіксований вигляд і наноситься лише на ту продукцію, техрегламент якої цього вимагає.
Зверніть увагу! «Подорожчають» штрафи за неусунення порушень законодавства про стандартизацію, сертифікацію, метрологію, техрегламенти та оцінку відповідності, а також перешкоджання роботі посадових осіб органів відповідних стандартизаційних, метрологічних органів — від 20 до 50 нмдг (від 340 до 850 грн.). А також тепер за повторне порушення протягом року після накладення адмінстягнення штрафуватимуть від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.).
Закон у загальній частині набирає чинності з 10.02.16 р., деякі перехідні норми вже запрацювали з 11.02.15 р.
