Технічний збій прийняття електронної звітності: «розгрібаємо» наслідки

Що сталося?

За інформацією ДФСУ, у зв’язку з технічними проблемами на серверному обладнанні 07.02.15 р. виникла затримка з прийняттям податкової звітності. Податківці за це оперативно вибачилися, але роботу сервера їм вдалося відновити лише 20.02.15 р., хоча «відрапортували» вони про усунення несправності з 19:00 19.02.15 р.

У зв’язку з цим контролери перенесли граничний строк для подання податкових декларацій до 24.02.15 р. включно* відповідно до положень Порядку № 1044. За це їм окрема подяка, однак усіх проблем таке перенесення не вирішило. Поглянемо, чого у зв’язку з подією слід чекати.

Проблема 1 — подали декілька декларацій

У «запалі» подання електронної звітності бухгалтери експериментували, як могли. Деякі відправляли один звіт десятки разів, при цьому в одних випадках — це був повтор відправки однієї й тієї самої копії, в інших — подавалися нові звіти з іншим номером. Одні подавали всі звіти з позначкою «звітна», інші — «нова звітна».

Траплялося також, що бухгалтери підприємств, що не належать до великих і середніх, подавали звіти особисто на «флешці» до податкової або навіть у паперовій формі (з ПДВ так робити не дозволяли через виключну норму п. 49.4 ПКУ щодо подання звітності з ПДВ в електрон­ній формі).

У зв’язку з цим сьогодні у бухгалтерів виникли побоювання: чи не спричинять такі експериментальні відправлення задвоєння податкових показників?

В ідеалі не повинні (у разі, коли звітність подавалася лише в електронному вигляді). У цьому випадку працює норма з п. 8 розд. III Інструкції з подання податкових документів в електрон ному вигляді:

Але на практиці трапляється будь-що. Тому, якщо у вас є сумніви, то краще звернутися з відповідним запитом до своїх податківців.

Якщо задвоєння таки відбулося, необхідно подати заяву про анулювання «зайвих» декларацій (див. рисунок на с. 17).

Проблема 2 — прострочили дату подання декларації

Більшість «місячних» декларацій мали бути подані не пізніше 20.02.15 р. (п.п. 49.18.1 ПКУ). Між тим, сервер «запрацював» і  20-го числа не для всіх. У результаті в деяких осіб виникла «затримка».

Очевидно, що через перенесення контролерами граничного строку подання декларацій усі звіти, подані до 24.02.15 р. включно, вважаються своєчасно наданими, тому жодних штрафів за «несвоє­часність» тут бути не повинно. Це випливає також з п. 10 Порядку № 1044, на який посилаються і податківці.

Заслуговує на увагу, що раніше такі ситуації теж виникали, але податківці не були такими лояльними і наказували враховувати можливі збої в прийнятті звітності. Зокрема, в листі Міндоходів України від 03.04.14 р. № 6161/5/99-99-18-03-01-16 із цього приводу було зазанчено: «при відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів доходів і зборів у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв’язку або ненадходження першої квитанції)».

Тобто, на думку податківців, платники повинні заздалегідь передбачати можливі поломки на сервері ДФСУ і відправляти звітність заздалегідь.

Між тим іноді трапляється, що звітність «доходить» до податківців не в повному комплекті та платники податків не встигають укластися після отримання квитанцій навіть у «продовжений» строк. Що тоді робити?

У принципі, п.п. 49.9.2 ПКУ припускає, що за умови дотримання вимог, установлених ст. 48 і 49 ПКУ, податкова декларація, подана платником, вважається прийнятою в разі, якщо контролюючий орган з дотриманням вимог п. 49.11 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову в прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не направляє його платнику податків у встановлений ст. 49 ПКУ строк. У нас так і сталося — квитанції платники податків у встановлений строк не отримали. Виходить, що звітність була своєчасно подана. Однак тут не все просто, оскільки декларація могла «загубитися» на шляху до шлюзу ДФСУ, а факт її відправлення платником податків потрібно ще довести.

Ми не винаходитимемо «нові рецепти» виходу з такої ситуації, просто покажемо, як ці питання платники податків вирішували раніше.

Схожий випадок розглядався, зокрема, в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.10.12 р. у справі № 2а/0270/3945/12*. Обставини справи були такі.

Платник податків 17.07.12 р. за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді надіслав до податкового органу Бест-звіт, до якого включено: податкову декларацію з ПДВ, додаток № 5 до неї, реєстр отриманих і виданих ПН.

На підтвердження прийняття зазначеного звіту не було отримано жодної квитанції. У зв’язку з цим платник податків звернувся до програмістів фірми «М.e.dok» і до органу податкової служби, від яких отримав повідомлення, що не працює сервер ДПСУ. У отриманому ним від податківців листі-повідомленні також зазначалося, що з урахуванням технічних проблем податкова звітність, опрацьована на районному рівні 21 — 23 липня 2012 року, вважається наданою до органів ДПС без порушення граничного строку подання.

22.07.12 р. платник податків отримав квитанції № 1 і № 2, які підтверджували отримання реєстру отриманих і виданих ПН, проте квитанцій про отримання податкової декларації з ПДВ і додатка № 5 до неї отримано не було, незважаючи на те, що вони були відправлені в одному пакеті з реєстром.

24.07.12 р. платник податків повторно направив декларацію, а 25.07.12 р. звернувся до податкового органу з вимогою зарахувати податковий звіт з ПДВ за червень 2012 рок як своєчасно поданий.

Податковий орган у листі повідомив платника, що з ураху­ванням недостатності доказів своєчасності подання декларації з ПДВ за червень 2012 року, неможливо задовольнити прохання зарахувати податкову декларацію за червень 2012 року як таку, яка була своєчасно подана.

У зв’язку з цим платник податків звернувся до суду з вимогою:

1) визнати протиправними дії податкового органу щодо відмови у зарахуванні своєчасності звітів і 

2) зобов’язання зарахувати звіти як своєчасно подані.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив вимоги позивача частково (у другій частині).

Зокрема, суди виходили з того, що неотримання податковим органом податкової звітності позивача за червень 2012 року відбулося не з вини останнього, а тому позов­ні вимоги в частині зобов’язання податкового органу зарахувати декларацію за червень 2012 року як таку, яка була подана 17.07.12 р., підлягають задоволенню.

Разом з цим суди підкреслили, що неприйняття зазначеної інформації відбулося у зв’язку з тим, що вийшов з ладу дисковий накопичувач поштового сервера інформаційного порталу органу ДПСУ, а тому відповідач не міг знати про направлення податкової декларації позивачем і, отже, не здійснював жодних дій, які могли свідчити про їх протиправність. Тобто суд не задовольнив вимоги позивача про визнання протиправними дій податкового органу відносно відмови у зарахуванні своєчасності звітів (першу частину вимоги).

Наведена в цьому рішенні аргументація заслуговує на окрему увагу. Так, апеляційний суд звернув увагу на те, що відповідно до п. 49.6 ПКУ у разі втрати чи зіпсуття поштового відправлення або затримки його вручення органу податкової служби з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У цьому випадку платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату чи зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) до органу податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідом­лення про втрату або зіпсуття пош­тового відправлення.

Важливий момент: на думку суду, за аналогією з цією нормою платник податків зобов’язаний протягом п’яти робочих днів повторно подати до органу податкової служби примірник податкової декларації разом з копіями квитанцій, передбачених порядком подання звітності засобами електронного зв’язку, отриманих на підтвердження відправлення документів засобами електронного зв’язку.

При цьому, для того щоб «включилися» подовжуючі норми, потрібно підтвердити факт своєчасного відправлення звітності. У цій справі з цією метою був залучений працівник фірми, який на підставі відповідного сертифіката займався впровадженням та обслуговуванням системи електронного документообігу «М.e.dok».

Фахівець у суді підтвердив, що втрата частини документа на шляху до сервера технічно можлива, а отже, немає нічого дивного в тому, що податковий орган отримав лише частину документів, переданих позивачем у Бест-звіті. Вихід з ладу 17 — 18 липня 2012 року дискового накопичувача поштового сервера інформаційного порталу органів ДПСУ, якій призвів до затримки розсилки звітності, підтверджувався листом прес-служби ДПСУ (у нас таке інформповідомлення також є*).

З наданої суду резервної копії електронного листа від 17.07.12 р., сформованої програмою «М.e.dok», випливало, що позивачем був переданий Бест-звіт, до якого включено: податкову декларацію з ПДВ, додаток № 5 до неї, реєстр отриманих і виданих ПН. Направлення позивачем 17.07.12 р. зазначеної звітності підтвердила також роздруківка програмного забезпечення «М.e.dok».

Підіб’ємо підсумки. Якщо платник направляв звіти в електронній формі, а квитанцію так і не отримав, то до 24.02.15 р. (включно) він міг без будь-яких наслідків направити їх повторно. Ці звіти вважаються своєчасно поданими і жодних штрафів за несвоєчасну подання декларацій бути не повинно.

Якщо ж платник не встиг у цей строк, але раніше вже подавав електронний звіт, йому слід повторно відправити звіт до органу ДФСУ. Але з 25.02.15 р. такі звіти вже вважатимуться несвоєчасно поданими. Для того щоб до платника не були застосовані штрафні санкції за прострочення подання звітності, йому потрібно:

1) надіслати лист до податкового органу, в якому викласти відповідні обставини та попросити зараху­вати направлену пізніше звітність як своєчасно подану;

2) у разі отримання негативної відповіді звернутися до суду з позовом про визнання направленої пізніше звітності як своєчасно поданої. При цьому потрібно мати докази, що підтверджують факт своєчасного подання звітності (скриншот сторінок зі звітом, пояснення фахівця фірми, що обслуговує програму передачі звітності, тощо).

Проблема 3 — прострочили реєстрацію ПН

Окрема проблема пов’язана з тим, що в цей період «збоїла» і реєстрація ПН/РК у ЄРПН. Нагадаємо, що для такої реєстрації надається 15 календарних днів, наступних за датою їх складання (п. 201.10 ПКУ).

Тут слід мати на увазі, що передбачені в абз. 2 п. 120¹.1 ПКУ штрафи за прострочення реєстрації ПН в ЄРПН до 15 календарних днів у період з 01.02.15 р. до 01.07.15 р. не застосовуються (п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Це підтвердили і податківці (лист ДФСУ від 19.01.15 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17 // «БТ», 2015, № 4, с. 8).

Слід також звернути увагу на норми п. 201.10 ПКУ, відповідно до яких, якщо відправлені ПН та/або розрахунки коригування сформовані з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ПКУ та/або п. 192.1 ПКУ, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслані квитанції про прийняття або неприйняття, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Майте на увазі: для застосування цієї норми факт відправлення ПН та/або розрахунку коригування на реєстрацію ще слід довести.

Причому в такій ситуації, крім податкових штрафів, можуть виникнути ще й неприємні наслідки, пов’язані з взаємовідносинами з контрагентами. Не секрет, що багато хто з покупців у бажанні «перестрахуватися» застерігає в договорі умову про те, що в разі непроведення своєчасної реєстрації ПН у ЄРПН продавець сплачує штраф у певному розмірі (зазвичай у сумі ПДВ). Причому у великих фірмах така практика «штрафування» дуже поширена. Що ж робити в цьому випадку?

На замітку: принципові покупці часто подають позови до суду про стягнення штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН у ЄРПН (якщо така умова була передбачена в договорі). Причому суди зазвичай такі позови задовольняють (див., зокрема, постанову ВГСУ від 27.11.13 р. у справі № 926/634/13*, рішення господарського суду Миколаївської області від 02.09.14 р. у справі № 915/1309/14**, господарського суду м. Києва від 22.01.15 р. у справі № 910/26626/14***).

Однак ми маємо «особливий» випадок. Продавець не зміг зареєструвати ПН з об’єктивних обставин, які можна віднести до «форс-мажору». Власне, це визнали й самі податківці, пославшись на Порядок № 1044. Тому за наявності документальних підтверджень факту проведення своєчасної реєстрації ПН, вважаємо, суд навряд чи задовольнить вимоги про стягнення такого штрафу.

Знову ж таки пам’ятаємо, що цього року покупець не втрачає право на ПК, якщо реєстрація ПН прострочена. Він має повне право відобразити податковий кредит — але вже в періоді реєстрації ПН з простроченням (п. 198.6 ПКУ). Для цього достатньо зареєструвати ПН у ЄРПН не пізніше 180 календарних днів з моменту її складання.

Є ще рецепт на крайній випадок: визнати факт своєчасної реєстрації ПН у ЄРПН в суді, тим більше, що схожі позитивні прецеденти вже були (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.14 р. у справі № 826/1219/14****).

Причому таких позовів зустрічалося чимало, у зв’язку з чим ВАСУ з цього приводу «випустив» Інформаційний лист від 24.10.13 р. № 1486/12/13-13. У ньому було, зокрема, зазначено, що реєстрація ПН у ЄРПН є обов’язком постачальника товарів або послуг. І з цим обов’язком кореспондує обов’язок податкових органів прийняти та зареєструвати надану платником-продавцем ПН у ЄРПН.

Відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податків ПН податковий орган може лише в разі, якщо відправлені ПН та/або розрахунки коригування сформовані з порушенням вимог, передбачених відповідно до п. 201.1 ПКУ та/або п. 192.1 ПКУ. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.

Водночас сама квитанція про прийняття чи неприйняття ПН не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки вона є лише технічним способом інформування платника податків щодо реєстрації чи нереєстрації ПН у ЄРПН.

Предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб’єкта владних повноважень щодо нереєстрації ПН.

Тому в такому разі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків є визнання неправомірним неприйняття ПН для реєстрації.

У свою чергу, визнання неправомірним неприйняття ПН для реєстрації спричиняє настання наслідків, передбачених у п. 201.10 ПКУ. Отже, ПН вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації!

Цей лист ВАСУ був направлений з відповідним запитом податківцям, але вони нічого зрозумілого з приводу вирішення даної ситуації не повідомили. У листі-відповіді від 03.04.14 р. № 6161/5/99-99-18-03-01-16 Міндоходів лише підкреслило, що причини відмови у прийнятті ПН та/або розрахунку коригування до реєстрації вказані в п. 9 Порядку № 1246. На сьогодні вони такі:

1) наявність помилок під час заповнення ПН;

2) відсутність в ЄРПН відомостей, що містяться в ПН, яка коригується;

3) факт реєстрації ПН та/або розрахунку коригування з такими самими реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п. 200¹.3 ПКУ (для ПН та/або розрахунків коригування, які реєструються після 01.07.15 р.);

5) порушення вимог, установлених п. 201.1 ПКУ та/або п. 192.1 ПКУ.

Жодна з цих причин не стосується ситуації, яку ми розглядаємо, отже, відмова в реєстрації ПН є неправомірною.

Утім, сподіваємося, що ваш партнер не виявиться «формалістом» і нормально сприйме ці об’єктивні труднощі. Адже він і сам, напевно, стикнувся з такими самими неприємностями стосовно своїх покупців. А люди повинні йти «назустріч один одному», тим більше за таких складних часів, як сьогодні.

Висновки

• Податківці підтвердили, що всі звіти, подані до 24.02.15 р. включно, вважаються своєчасно наданими, тому жодних штрафів за «несвоєчасність» бути не повинно.

• Якщо платник не встиг у цей строк, але раніше подавав вже електронний звіт, йому слід повторно направити звіт до органу ДФСУ. Але з 25.02.15 р. такі звіти вже вважатимуться несвоєчасно поданими. Для того щоб до платника не були застосовані штрафні санкції за прострочення подання звітності, йому потрібно надіслати лист до податкового органу, в якому викласти відповідні обставини та попросити зарахувати направлену пізніше звітність як своєчасно подану. У разі отримання негативної відповіді можна звернутися до суду. При цьому потрібно мати докази, що підтверджують факт своєчасного подання звітності.

• Передбачені в абз. 2 п. 120¹.1 ПКУ штрафи за прострочення реєстрації ПН в ЄРПН до 15 календарних днів у період з 01.02.15 р. до 01.07.15 р. не застосовуються.

• Якщо в договорі з покупцем передбачений штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН і робилися спроби проведення її своєчасної реєстрації, штрафні санкції в суді, найімовірніше, удасться «відбити».

Документи та скорочення статті

Інструкція з подання податкових документів в електронному вигляді — Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.08 р. № 233.

Порядок 1246 — Порядок ведення єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.

Порядок № 1044 — Порядок застосування норм пунктів 102.6 — 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1044.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПН — податкова накладна.