Теми статей
Обрати теми

«Гоните наши денежки!», або Зарплата за першу половину місяця

Соломіна Марія, експерт з питань оплати праці
SMSки стали незмінним атрибутом нашого життя. З їх допомогою ми вітаємо одне одного з днем народження, повідомляємо приємні новини, нагадуємо, що кохаємо та з нетерпінням чекаємо… Однак серед веселих, сумних, любовних, романтичних і не дуже SMSок виділяються ті, які ми чекаємо з особливим трепетом… Це SMSки про те, що зарплата зарахована на картку! А чи знаєте ви, що строки виплати та мінімальний розмір зарплати встановлені на законодавчому рівні? Які податки/внески/збори справляють з авансу? Що загрожує роботодавцю, який порушив порядок і строки виплати зарплати? Відповіді на ці запитання ви знайдете в нашій статті.

Роботодавець встановлює порядок виплати заробітної плати у:

колективному договорі

або

нормативному акті роботодавця, погодженому з профкомом (за його відсутності — із представником трудового колективу).

У них же серед іншого зазначає період, строки та розміри виплати зарплати. Як не припуститися помилки в усьому цьому? Читаємо далі.

З якою періодичністю та в які строки

Вимоги щодо строків виплати заробітної плати встановлені у ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці для всіх роботодавців. Озвучимо їх.

Перша вимога. Виплачуйте заробітну плату працівникам не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Важливо! Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць — це обов’язок, а не право роботодавця.

Він підлягає безумовному виконанню незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.

Друга вимога. Виплачуйте заробітну плату не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Отже, зарплата:

• за першу половину місяця має бути виплачена не пізніше 22-го числа поточного місяця (15* + 7);

* Періодом, за який здійснюється виплата заробітної плати за першу половину місяця, вважається період з 1-го по 15-те число місяця (див. роз’яснення фахівця Мінпраці в «БТ», 2010, № 46, с. 31). Саме за цей період слід розраховувати суму авансу працівникам.

• за другу половину місяця — не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати.

Третя вимога. Виплачуйте зарплату в робочі дні. Якщо день виплати зарплати збігається зі святковим, неробочим або вихідним днем, виплачуйте її напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП).

Розмір авансу

Розмір зарплати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований працівником час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Майте на увазі: при розрахунку суми авансу не враховують премії, доплати, надбавки та інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

Їх ви нарахуєте наприкінці місяця і виплатите з частиною окладу (ставки) працівника за другу половину місяця. Для розрахунку авансу беріть «голий», «грязний» оклад (ставку).

Для працівників-відрядників суму авансу визначаєте виходячи з фактичного обсягу виробленої ними продукції (робіт, послуг) за першу половину місяця та відрядних розцінок (див. лист Мінпраці від 22.11.10 р. № 964/13/84-10).

Цікаво, що в різні місяці календарного року мінімальний відсоток авансу може коливатися. Причина — кількість робочих днів в першій і другій половинах місяця відрізняється. Щоб кожного разу не розраховувати відсоток авансу, рекомендуємо його встановити на рівні 55 — 60 % від окладу (місячної ставки).

Податки/збори/внески з авансу

У день виплати авансу обов’язково сплатіть ПДФО, ВЗ та ЄСВ у частині нарахування (див. п.п. 168.1.2, п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ відповідно). Якщо виплачуєте аванс готівкою з виручки, яка знаходиться в касі, то ПДФО та ВЗ можна перерахувати до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем виплати (нарахування).

А ось ЄСВ у частині утримання можна перерахувати до бюджету під час виплати зарплати за другу половину місяця, але не пізніше 20-го числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Із суми заробітної плати за першу половину місяця сплачуйте:

• ВЗ за ставкою 1,5 %;

• ПДФО за ставками 15 % і 20 % залежно від розміру авансу кожного працівника. Ставки застосовуйте до «грязної» суми авансу.

Зверніть увагу: зменшувати суму авансу на ПСП (якщо працівник має право на її застосування) і суму ЄСВ у частині утримань (якщо ви утримуєте ЄСВ з авансу) не можна!

Відповідні роз’яснення ДФСУ наведені в категоріях 103.07 і 103.08.04 ЗІР ДФСУ. Звідки такі висновки? Фіскали вважають, що порядок визначення бази оподаткування, наведений у  п. 164.6 ПКУ для зарплати, має застосовуватися до загальної суми зарплати за місяць при її нарахуванні. Аванс ми виплачуємо без нарахування в бухобліку, і він є лише частиною загального місячного доходу працівника у вигляді заробітної плати;

• ЄСВ у частині нарахувань за ставкою, установленою підприємству згідно з класом профризику виробництва. Ми не рекомендуємо застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ у частині нарахувань при виплаті авансу. Чому? Усе просто.

Розмір понижуючого коефіцієнта не є постійною величиною. Він залежить від співвідношення середньомісячної бази нарахування ЄСВ у 2014 році з розрахунку на одну застраховану особу та бази нарахування ЄСВ з розрахунку на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором. На момент сплати ЄСВ у частині нарахувань із суми авансу ви не можете обчислити понижуючий коефіцієнт, який застосовуватимете цього місяця. Адже вам ще не відома база нарахування ЄСВ за такий місяць. Тому платіть на повну, а можливу суму переплати з ЄСВ у частині нарахувань врахуєте під час виплати зарплати за другу половину місяця.

Відповідальність

Роботодавець, який ігнорує порядок виплати зарплати, установлений ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці (наприклад, виплачує зарплату один раз на місяць), порушує трудове законодавство та законодавство про оплату праці. Для нього це загрожує штрафом у розмірі однієї мінзарплати (у січні — листопаді 2015 року — 1218 грн., у грудні — 1378 грн.), а для його посадових осіб — адмінштрафом у розмірі від 510 до 1700 грн.

Майте на увазі: невиплата авансу у зв’язку з відсутністю грошових коштів у роботодавця не звільняє його, а також посадових осіб цього роботодавця від відповідальності за порушення вимог ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці.

Висновки

  • Виплачуйте зарплату не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який вона виплачується.

  • Розмір авансу працівника не повинен бути менше оплати за фактично відпрацьований ним час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

  • У день виплати авансу обов’язково сплатіть ПДФО, ВЗ і ЄСВ у частині нарахування.

  • Під час розрахунку суми ПДФО, що належить сплаті до бюджету при виплаті авансу, не зменшуйте суму «грязного» авансу на ПСП та ЄСВ у частині утримань.

Документи та скорочення статті

Закон про оплату праці Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ЄСВ — єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ВЗ — військовий збір.

Теги зарплата
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі