Металобрухт: кругообіг на підприємстві

Утворення металобрухту

Розпочнемо з того, що металобрухт — це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів (ст. 1 Закону про металобрухт).

На підприємстві металобрухт зазвичай утворюється одним із двох способів:

— під час здійснення господарської діяльності у вигляді відходів від основної чи допоміжної діяльності підприємства (сталева стружка, обрізки металопрокату тощо);

— після ліквідації об’єкта основних засобів як матеріали, що залишилися після розбирання такого об’єкта і які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави.

Утворений металобрухт підприємство може використати у господарській діяльності або передати (продати) його за плату спеціалізованим підприємствам, які займаються збором та переробкою даного виду вторинної сировини. Отже, отриманий металобрухт слід визнати активом підприємства і оприбуткувати на баланс.

У випадку коли підприємство не планує отримати економічних вигод від утвореного металобрухту (тобто металобрухт збираються передати як промислові відходи на утилізацію), такий металобрухт активом підприємства не визнається. В цьому випадку утворений металобрухт просто передається на утилізацію як звичайні відходи, а витрати на утилізацію цих відходів включаються до інших операційних витрат ( п. 2.13 Методрекомендацій № 2).

Про те, як оприбуткувати металобрухт на баланс, поговоримо далі.

Оприбуткування металобрухту

Документальний аспект. Документальне відображення утворення металобрухту залежить від того, яким чином він на підприємстві з’явився.

Так, якщо металобрухт з’явився у результаті госпдіяльності, зокрема як відходи основного або допоміжного виробництва, то оприбутковувати його на склад слід на підставі Накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11). Таку накладну складає матеріально відповідальна особа цеху, в якому утворився металобрухт.

Коли йдеться про утворення металобрухту після ліквідації основних засобів, то документальне оприбуткування таких цінностей нічим не відрізняється від оприбуткування знятих з демонтованого основного засобу запчастин, які будуть використовуватися за своїм первісним призначенням. Тобто отримані під час демонтажу запчастини (як ті, що визнаються металобрухтом, так і придатні для подальшого використання) відображають в Акті на списання основних засобів (форма № ОЗ-3) чи в Акті на списання автотранспортних засобів (форма № ОЗ-4)*. Для цього призначено розділ «Розрахунок результатів списання об’єктів» цих актів.

* Затверджено наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352.

Далі для їх оприбуткування складають первинний документ, яким безпосередньо оприбутковують утворений металобрухт. Таким документом виступає або самостійно розроблений для цих цілей регістр, або ж Прибутковий ордер типової форми ф. № М-4*. Приклад заповнення цих первинних документів шукайте у «БТ», 2015, № 29, с. 18.

* Затверджено наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193.

Обліковий аспект. В бухгалтерському обліку утворений металобрухт незалежно від способу утворення обліковується на субрахунку 209 «Інші матеріали». Це випливає з пояснення до субрахунку 209 в Інструкції № 291. Там вказано, що на цьому субрахунку обліковуються, зокрема, відходи виробництва (обрубка, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.

Водночас правила оприбуткування таких активів на балансі дещо відрізняються залежно від способу їх утворення.

Зокрема, якщо говорити про утворення металобрухту в результаті здійснення основної або допоміжної діяльності, то згідно з  п. 2.13 Методрекомендацій № 2 такий металобрухт класифікується як зворотні відходи. Правила відображення таких відходів в обліку регламентовано п. 12 П(С)БО 16 «Витрати». Згідно з цим пунктом прямі матеріальні витрати, які є складовими собівартості продукції, під час якої утворився металобрухт (сталева стружка), зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва. Виходячи з цього можна констатувати, що оприбутковувати металобрухт на баланс слід проводкою Дт 209 — Кт 23 «Виробництво».

Що стосується оприбуткування металобрухту, отриманого від демонтажу основних засобів, то таку операцію відображають у обліку кореспонденцією: Дт 209 — Кт 746 «Інші доходи». На це вказує і  п. 44 Методрекомендацій № 561, в якому прямо говориться, що деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами.

Така кореспонденція зумовлена тим, що залишкову вартість основного засобу, від демонтажу якого отримали металобрухт, при списанні було включено до витрат, а насправді виявилося, що частина його вартості навіть після цього буде задіяна у госпдіяльності і принесе економічну вигоду. Тому, щоб компенсувати раніше визнані витрати та трансформувати їх у новостворені активи, і робиться такий запис.

Розібравшись з порядком оприбуткування металобрухту, перейдемо до наступного питання, а саме порядку його оцінки.

Оцінка металобрухту

Металобрухт, який підприємство планує реалізувати або використати у своїй господарській діяльності, відповідає визначенню «запаси» ( п. 5 П(С)БО 9 «Запаси»). Придбані (отримані) або вироблені запаси відповідно до п. 8 П(С)БО 9 зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. При цьому зазначеним Стандартом не регламентується, як саме визначити первісну вартість такого запасу, як металобрухт (залежно від того, чи це будуть відходи виробництва (зворотні відходи), чи матеріали, отримані від ліквідації основних засобів). Тому з метою прояснення ситуації звернемося до інших нормативно-правових актів, а саме до Методрекомендацій № 2. Згідно з  пп. 2.12 та 2.13 цих Методрекомендацій первісну вартість запасів, що надійшли на склад, зокрема, від зворотних відходів виробництва або як запаси, отримані у процесі ліквідації ОЗ, оприбутковують:

1) за чистою вартістю реалізації — очікуваною ціною реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію ( п. 4 П(С)БО 9) — якщо такий металобрухт призначений для реалізації спецорганізації;

2) в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації — якщо такі активи підприємство планує використати для власних цілей. Наприклад, сталеву стружку можна використовувати у будівництві, а саме, заливаючи бетоном підлогу і фундамент, стружку можна використовувати в якості армопояса.

Зауважимо! Якщо ж запасів, подібних до оприбуткованих, на балансі немає, то, на нашу думку, підприємство має право самостійно оцінювати металобрухт, який в подальшому використовуватиметься у виробничому процесі. Для цього варто спиратися на ціну, за якою його можна продати. Для проведення такої оцінки доцільно створити оціночну комісію, склад якої повинен бути затверджений керівником підприємства. Оскільки чинне законодавство не містить вимог щодо того, які саме посадові особи повинні бути включені до складу комісії, рекомендуємо включати до неї працівників економічних відділів, відповідальних за формування та встановлення цін на підприємстві, працівників бухгалтерій та складського господарства.

Про кожен із цих способів оцінки металобрухту, який може використовувати підприємство, слід вказати в обліковій політиці підприємства.

Продаємо металобрухт

Розпочнемо з того, що реалізувати металобрухт суб’єкт господарювання може тільки спеціалізованим або спеціалізованим металургійним переробним підприємствам, а також їх приймальним пунктам (ст. 4 Закону про металобрухт).

При цьому передача металобрухту на такі підприємства оформляється як звичайне відвантаження на продаж товарів. Отже, при відвантаженні таких цінностей продавець складає товарно-транспортну накладну. Цей документ буде фіксувати факт відвантаження з підприємства на приймальний пункт металобрухту і слугувати підставою для списання таких цінностей з балансу.

Сам факт передачі такого металобрухту приймальному пункту підтверджується актами приймання металів чорних (вторинних) і брухту та відходів кольорових металів (форма яких наведена в додатках 2 і 3 до Ліцензійних умов № 183). Такі акти оформляє приймальний пункт при отриманні металобрухту.

У них приймальний пункт вказує найменування юридичної особи, від якої отримано металобрухт, кількість та джерела походження металобрухту (амортизаційний брухт, технологічні відходи, брухт, одержаний від утилізації військової техніки, переробки шлаків).

Звертаємо увагу! Приймальний пункт приймає металобрухт за масою нетто, визначеною на його терезах, яка визначається як різниця між масою брутто та масою транспортного засобу або тари. Крім того, враховується фактичне перевищення допустимих значень засміченості нешкідливими домішками. Його визначають під час приймання.

Тобто залікова вага металобрухту, переданого на приймальний пункт, визначається як вага відвантаженого із підприємства металобрухту, зменшена на відсоток засміченості.

Граничні розміри засміченості наведено в ДСТУ 4121-2002. Так, наприклад, якщо йдеться про здавання металобрухту, отриманого від демонтажу автотранспортних засобів, або стружки металевої, то розмір засміченості не може перевищувати 3,0 %.

Таким чином, завжди вага металобрухту, яка передана на приймальний пункт, буде відрізнятися від залікової маси, за яку буде здійснено оплату. В зв’язку з цим виникає запитання: як бути з обліком таких цінностей на підприємстві? Фактично було відвантажено одну кількість металобрухту, а оплата надійде за іншу. Чи слід у зв’язку з цим проводити коригування оприбуткованої маси металобрухту до залікової?

На наш погляд, жодних коригувань робити не потрібно. Річ у тому, що весь обсяг металобрухту (разом із неврахованими домішками), який був переданий на приймальний пункт, приніс підприємству дохід. Тобто до складу собівартості від реалізації металобрухту має бути віднесено весь обсяг переданого металобрухту, тим більше, що та частина металобрухту, яка визнана «сміттям», на підприємство не повертається.

У зв’язку з цим не потрібно коригувати обсяг металобрухту, що був переданий на приймальний пункт за даними підприємства. Справа в тому, що при відвантаженні металобрухту з балансу списується весь обсяг металобрухту, який вказаний у первинних документах. Залікова вага в обліку ніде не фігурує і є лише мірилом для розрахунку суми коштів, яку заплатить покупець. Така сума є доходом, який отримано за весь обсяг відвантаженого металобрухту.

В решті з облікової точки зору продаж металобрухту нічим не відрізняється від продажу інших запасів. Тобто, як і при реалізації будь-яких інших запасів, так і металобрухту, у момент відвантаження таких цінностей у продавця виникає дохід від реалізації інших оборотних активів. Тобто продавець має сформувати кореспонденцію Дт 36 — Кт 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» і одночасно списати собівартість переданого металобрухту на приймальний пункт проводкою Дт 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» — Кт 209.

ПДВ та металобрухт

Оприбуткування металобрухту на баланс (незалежно від того, як він утворився) не вимагає нарахування ПЗ. Річ у тім, що «розподільче» нарахування ПЗ у зв’язку із використанням у пільгових операціях ( п. 199.1 ПКУ) в цьому випадку не діє. На це прямо вказує п. 199.6 ПКУ, де говориться, що розподільчі норми ст. 199 ПКУ не застосовуються при постачанні відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Що ж стосується постачання металобрухту на приймальні пункти, то на сьогодні нараховувати ПЗ з цього приводу не потрібно. Річ у тім, що згідно п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ до 01.01.17 р. операції з поставки, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, звільняються від обкладення ПДВ. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджено постановою КМУ від 12.01.11 р. № 15 (див. «БТ», 2015, № 14, с. 7). Якщо ваш металобрухт в ньому значиться, то він є «пільговим».

Водночас від обов’язку складати ПН вас ніхто не звільняє. Тобто вам слід скласти ПН на постачання металобрухту приймальному пункту, в якій у розділі III та графі 12 слід зробити помітку «Без ПДВ» з обов’язковим зазначенням (в кінці форми ПН) норми, яка звільняє від оподаткування таку поставку. В нашому випадку це буде « пункт 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України».

Для закріплення матеріалу розглянемо приклад.

Підприємство у жовтні отримало як відходи виробництва 200 кг сталевої стружки, а від демонтажу автотранспортного засобу — 450 кг брухту чорних металів. Металобрухт оцінили по 2,00 грн./кг. Весь металобрухт в кінці місяця передано на приймальний пункт за ціною 2,10 грн./кг. При цьому засміченість металобрухту склала 3 %, а залікова вага — 630 кг.

Облік продажу металобрухту

Документи та скорочення статті

Закон про металобрухт — Закон України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-XIV.

Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.07 р. № 2.

Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.03 р. № 561.

Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

Ліцензійні умови № 183 — Ліцензійні умови провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затверджені наказом Мінторгівлі від 31.10.11 р. № 183.

ДСТУ 4121-2002 — Національний стандарт України «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови» ДСТУ 4121-2002, затверджений Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.04.03 р.

ПН — податкова накладна.

ПЗ — податкові зобов’язання.