У листах, що коментуються, податківці приділили увагу двом питанням:
• можливості коригування податкових зобов’язань (ПЗ) продавця та податкового кредиту (ПК) покупця в разі втрати ПДВ-статусу покупцем;
• порядку формування ПК за правилом «365 календарних днів».
Розглянемо кожне з них.
Коригування ПЗ. На жаль, цього разу податківці зайняли свою улюблену фіскальну позицію — коригувати ПЗ і ПК при втраті ПДВ-статусу покупцем не можна!
Дійсно, для покупця, такий підхід є логічним. При анулюванні ПДВ-реєстрації він автоматично втрачає право відкоригувати ПК, сформований у період його перебування платником ПДВ з двох причин:
1. На такого покупця вже не поширюються вимоги розділу V ПКУ.
2. Пройшовши процедуру анулювання ПДВ-реєстрації, покупець уже провів умовний продаж товарів, які не були використані ним в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, чим компенсував сформований раніше ПК.
А ось що стосується постачальника, то тут не все так однозначно.
Позиція контролерів ґрунтується на тому, що постачальник не має підстав для складання РК на покупця, який втратив ПДВ-статус, тільки з тієї простої причини, що покупець не має права коригувати ПК.
Ми з таким підходом не згодні. Адже якщо заглянути до п. 192.1 ПКУ, такої заборони на проведення коригування ви там не знайдете.
Так, ст. 192 ПКУ містить особливі умови зменшення суми ПЗ постачальником, але вони стосуються виключно ситуації, коли покупець — неплатник ПДВ перебував у такому статусі вже на дату постачання товарів/послуг ( п. 192.2 ПКУ). Тому тут вони не підходять.
Крім того, раніше фіскали самі висловлювалися за коригування ПЗ при поверненні авансу покупцю — неплатникові ПДВ, якщо на дату здійснення передоплати такий покупець був платником ПДВ (консультація в підкатегорії 101.07 ЗІР ДФСУ, що діяла до 28.10.15 р.).
На жаль, при спробі провести таке коригування виникали технічні проблеми. Зареєструвати «зменшуючий» РК зобов’язаний покупець ( п. 192.1 ПКУ), а він уже неплатник ПДВ. У згаданій вище консультації контролери пропонували вказати умовний ІПН «100000000000». Проте це не вихід із ситуації. У ПН залишиться ІПН покупця — платника ПДВ. У результаті система просто не зможе зв’язати РК з такою ПН.
А якщо РК не потрапить до ЄРПН — постачальник не зможе скористатися правом зменшити ПЗ згідно з п.п. 192.1.1 ПКУ.
На нашу думку, тут проблема полягає не в можливості скласти РК згідно з ПКУ, а в небажанні контролерів вирішити технічну проблему з реєстрацією такого РК в ЄРПН.
Зверніть увагу! У зворотній ситуації — якщо йдеться про збільшення суми компенсації, контролери не вбачають проблем. Щоб не зв’язуватися з реєстрацією «збільшуючого» РК в ЄРПН, вони пропонують продавцю скласти нову податкову накладну (ПН) на суму такого збільшення, в якій вказати умовний ІПН «100000000000».
ПН і правило «365 днів». Контролери підтвердили: якщо платник податків не включив ПН, яка своєчасно зареєстрована в ЄРПН, до складу ПК, то він може включити її в ряд. 10.1 поточної ПДВ-декларації протягом 365 календарних днів з дати складання ПН.
Це правило діє незалежно від дати складання такої ПН. Була вона виписана до 29.07.15 р. (наприклад, ПН 2014 року) чи після зазначеної дати, не має значення. Однак не слід забувати про обов’язкову умову для формування ПК — ПН має бути зареєстрована в ЄРПН ( частина перша п. 198.6 ПКУ).
Увага! Аналогічні правила діють і для ПН, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН ( частина п’ята п. 198.6 ПКУ), хоча в листах, що коментуються, контролери про них не згадують. Щодо таких ПН можливість відображення ПК виникає з моменту реєстрації в ЄРПН, а закінчується через 365 днів після складання ПН.
