Частинами 5 і 6 ст. 8 Закону про ЄСВ визначено: якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної зарплати (далі — МЗП), встановленого законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленого законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), і ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника. При цьому слід ураховувати, що зазначена норма застосовується роботодавцем тільки при нарахуванні зарплати звичайним працівникам за основним місцем роботи.
Страховий стаж — це період (строк), упродовж якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхування та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-IV, далі — Закон № 1058). Зауважимо, що таке саме визначення страхового стажу наведено у ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) і застосовується для цілей соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Причому місяць зараховується до страхового стажу як повний, якщо з доходів, нарахованих у цьому місяці, ЄСВ був сплачений у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Чому дорівнює мінімальний страховий внесок? Добутку мінімального розміру заробітної плати відповідного місяця та ставки ЄСВ (у частині нарахувань і в частині утримань).
У разі якщо сума сплаченого за відповідний місяць ЄСВ менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховуєте до страхового стажу за такою формулою:
ТП = Св : В,
де ТП — тривалість періоду, який зараховується до страхового стажу і визначається в місяцях;
Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
Отже, місяці роботи, в яких сума сплаченого ЄСВ була менше мінімального страхового внеску, будуть зараховані до страхового стажу пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.
Як бачимо, основоположною є сплата страхових внесків у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому тільки при нарахуванні зарплати за місяць у розмірі не менше мінімальної і відповідно сплати ЄСВ у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, застрахованій особі такий місяць роботи буде зарахований до страхового стажу як повний (див. також лист ДФСУ від 23.10.15 р. № 22347/6/99-99-17-03-03-15). Таким чином, при підрахунку страхового стажу слід враховувати страхові внески, сплачені з фактично нарахованої зарплати.
Сума ЄСВ, сплачена з додаткової бази справляння ЄСВ, не бере участі в розрахунках при обчисленні страхового стажу*.
* Вважаємо, що це роз’яснення суперечить порядку обчислення страхового стажу, наведеному у ст. 24 Закону № 1058 і ст. 21 Закону № 1105 (див. вище). На нашу думку, при розрахунку страхового стажу слід спиратися на суми ЄСВ, які щомісяця сплачуються застрахованою особою та її роботодавцем або застрахованою особою, як того вимагають зазначені вище норми законів, а не на розмір доходу, з якого ці внески були сплачені. Але якщо ви не готові сперечатися з ПФУ і ФСС, страхового стажу для оплати періоду тимчасової непрацездатності розраховуйте з урахуванням цього роз’яснення. — Прим. ред.
