«Соцпакетним» роботодавцям присвячується: транспорт до верстата і назад

Клиженко Яна, експерт з питань оплати праці, Білова Наталя, податковий експерт
Нині багато роботодавців хваляться «повним соцпакетом». Але більшість із них під цим привабливим для майбутнього працівника словом розуміють відпустки, лікарняні та декретні. Тобто тільки державні гарантії, які роботодавець зобов’язаний виконувати у будь-якому разі. Що ж таке справжній соцпакет? — запитаєте ви. Це, зокрема, безкоштовне житло, харчування, абонементи у спортклуби і, звичайно ж, доставка співробітників до місця роботи. Цим може похвалитися далеко не кожен український роботодавець. Якщо ваше підприємство з їх числа, то ця стаття для вас!

Трансфером працівників до місця роботи і назад уже нікого не здивуєш. Як правило, це один із «соцпакетних» бонусів, які пропонують підприємства, чиї виробничі потужності розташовані поза межами міста або в місцях з поганою транспортною розв’язкою. Відбувається це звичайно так. Вибирають «точку збору» і звідти у визначений час стартують стрункими лавами. Відповідно після закінчення трудового дня працівників організовано повертають до початкового пункту відправлення.

Ви теж вирішили організувати доставку кадрів? Тоді вам стануть у нагоді наші основні замітки на цю тему. До речі, ще декілька непоганих ідей «на додачу» пропонуємо абсолютно безкоштовно. А почнемо з класики, коли роботодавець організовує проїзд працівників за свій рахунок.

Летючий килим для працівників: нюанси організації «польотів»

Що стосується організації, то варіантів тут небагато: або обзавестися для цих потреб власним транспортним засобом (наприклад, автобусом), або наймати перевізника. Вибір — за роботодавцем.

При цьому в роботодавців, які здійснюють доставку працівників службовим транспортом (зокрема на автобусах), часто виникає запитання: чи потрібно отримувати для цього ліцензію? Відповідаємо.

Згідно з  п. 24 ст. 7 Закону про ліцензування ліцензуванню підлягає, зокрема, перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Така ж умова міститься й у ст. 9 Закону про автотранспорт.

Але! Діяльність підприємства з розвезення співробітників на роботу (з роботи), на нашу думку, не підлягає ліцензуванню. І ось чому. Зазначені закони говорять про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом. У свою чергу, згідно зі ст. 1 Закону про автотранспорт послуга з перевезення пасажирів або вантажів визначена як перевезення пасажирів або вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. Ані договору, ані плати в ситуації з доставкою працівників службовим транспортом немає, а отже, ця операція не вважається послугою з перевезення пасажирів у розумінні Закону про автотранспорт. У зв’язку з цим вимоги про ліцензування на цю діяльність не поширюються.

Які податки сплачувати?

Податковий «круїз» почнемо з нюансів справляння ПДФО, ВЗ та ЄСВ. А ось про ПДВ і податок на прибуток поговоримо окремо — наприкінці статті.

Отже, якщо роботодавець організовує безоплатну доставку співробітників на роботу (з роботи), то формально в них виникає дохід у формі додаткового блага ( абз. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). Але! Якщо доставка не персоніфікована, то про доходи конкретних працівників не може бути й мови (а отже, ПДФО не утримуємо). При цьому роботодавець не виконує функцій податкового агента і в цій частині Податковий розрахунок за формою № 1ДФ не заповнює.

Ви напевно вже здогадалися, що й ВЗ у цьому випадку також утримувати не потрібно.

А що ж із ЄСВ? Його теж немає. Крім відсутності персоніфікації, наведемо ще один аргумент. Відповідно до п. 3.21 Інструкції № 5 витрати на перевезення працівників до місця роботи (як власним, так і орендованим транспортом) до фонду оплати праці не включаються (крім заробітної плати водіїв, але зараз не про це).

До речі, про орендований транспорт. Якщо договір перевезення укладено з юрособою, то для вас питання з ПДФО, ВЗ і ЄСВ відпадають самі собою (що в цьому випадку буде з витратами і ПДВ, читайте в останньому розділі статті).

Якщо ж ваш перевізник є підприємцем-загальносистемником, то для необкладення його доходу ПДФО, ВЗ і ЄСВ рекомендуємо отримати копію витягу з ЄДР.

Цей документ допоможе вбити всіх зайців. А ось для неутримання ПДФО і ВЗ з доходу єдиноподатника досить наявності відомостей про нього в Реєстрі платників єдиного податку. Проте для неутримання ЄСВ копію витягу з ЄДР все одно отримувати необхідно.

Не забувайте, що суму виплаченого підприємцю-перевізнику доходу доведеться зазначити в розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою «157».

Як відобразити безоплатну доставку працівників у бухобліку, покажемо в табл. 1.

Таблиця 1. Безоплатна доставка співробітників на роботу / з роботи

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

I. Доставка працівників службовим транспортом

1

Купівля/використання ПММ

1.1

Видано кошти під звіт для купівлі ПММ

372

301

1800

1.2

Отримано ПММ від підзвітної особи (складено звіт)

203

372

1500

1.3

Відображено податковий кредит

641

372

300

1.4

Списано ПММ на витрати (на підставі подорожнього листа)

91, 93, 949

203

280

2

Амортизація

2.1

Нараховано амортизацію за місяць

91, 93, 949

131

500

3

Зарплата водія

3.1

Нараховано заробітну плату водію (умовно)

91, 93, 949

661

3280

3.2

Нараховано ЄСВ (37 % — умовно)

91, 93, 949

651

1213,60

3.3

Утримано ЄСВ (3,6 %)

661

651

118,08

3.4

Утримано ПДФО (15 %)

661

641/ПДФО

474,29

3.5

Утримано ВЗ (1,5 %)

661

642

49,20

3.6

Сплачено ЄСВ (37 % + 3,6 %)

651

311

1331,68

3.7

Сплачено ПДФО

641/ПДФО

311

474,29

3.8

Сплачено ВЗ

642

311

49,20

3.9

Виплачено зарплату водію на картку

661

311

2638,43

II. Доставка працівників перевізником-ФОП(1) (у тому числі єдиноподатником)

1

Складено акт наданих послуг

91, 93, 949

631

1700

2

Перераховано перевізнику оплату транспортної послуги

631

311

1700

(1) Вважатимемо, що підприємець надав необхідні документи, про які йшлося вище, що дозволяють не утримувати з нього ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

 

А тепер, як і обіцяли, розглянемо «бонусні» варіанти доставки працівників. Вони клопітні, але теж мають право на життя.

Квиток оплатили — податки привітали

Спершу поговоримо про компенсацію працівникам вартості проїзду на підставі документів, що пред’являються ними (квитків, чеків поповнення карток метрополітену тощо). «Мінус» очевидний: купи підтвердних документів. До того ж потрібні чіткі інструкції: як бути, якщо працівник втратив (забув узяти) квиток, як підтвердити фактичні витрати? Тут роботодавець установлює свої порядки. А що з приводу оподаткування такої компенсації?

За традицією почнемо з ПДФО, ВЗ і ЄСВ, а «прибуткові» і «ПДВшні» нюанси ви зможете вивчити наприкінці статті.

Суму компенсації працівникам вартості проїзду на роботу (з роботи) слід розглядати як одну зі складових оплати праці (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5). А це означає, що такі виплати вважатимуться зарплатою з відповідним оподаткуванням.

Компенсація вартості проїзду працівнику в сумі, підтвердженій відповідними документами, є для нього «чистим» доходом.

Отже, для обчислення бази обкладення ПДФО і ВЗ необхідно застосувати «натуральний» коефіцієнт ( п. 164.5 ПКУ). Нагадуємо, що окремий спецкоефіцієнт для ВЗ визначати не потрібно — це не передбачено ПКУ.

Не забувайте, що база обкладення ПДФО визначається за вирахуванням ЄСВ і ПСП (за наявності права на неї), а ВЗ утримують з «грязного» доходу. Також суму компенсації враховують при визначенні бази оподаткування з метою застосування ставок 15 і 20 %.

Оскільки йдеться про зарплату, то суму відшкодування працівнику вартості проїзду в розділі I форми № 1ДФ відображають з ознакою доходу «101». Не забудьте відповідні суми відобразити і в «військовозбірному» розділі II цієї форми.

Що стосується строків перерахування податку до бюджету, то якщо компенсація виплачується готівкою з каси роботодавця, ПДФО і ВЗ необхідно перерахувати не пізніше наступного банківського дня після такої виплати ( п.п. 168.1.4 ПКУ). В інших випадках ПДФО і ВЗ потрібно перерахувати під час виплати компенсації ( п.п. 168.1.2 ПКУ).

Оскільки сума компенсації працівникам вартості проїзду включається до фонду оплати праці, то у складі заробітної плати вона підлягає обкладенню ЄСВ у частині нарахувань та утримань. У бухгалтерських документах, що є підставою для нарахування ЄСВ, сума компенсації відображатиметься з урахуванням «натурального» коефіцієнта, тому базу обкладення ЄСВ необхідно також визначати з урахуванням такого коефіцієнта.

Приклад. Заробітна плата головного бухгалтера за місяць становить 5800 грн. Фактична сума компенсації проїзду складає 294 грн.

Для визначення бази оподаткування до цієї суми необхідно застосувати «натуральний» коефіцієнт. Відтак база становитиме 345,88 грн. (294 грн. х 1,176471). Цю суму відображають у бухобліку.

Причому для розрахунку ПДФО нараховану суму компенсації потрібно зменшити на ЄСВ у частині утримань. А ось для розрахунку суми ВЗ беруть «грязну» суму доходу без зменшення на ЄСВ.

Для спрощення прикладу розглянемо тільки відображення в бухобліку компенсації вартості проїзду.

Таблиця 2. Компенсація адмінперсоналу вартості проїзду

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

1. Нараховано дохід у вигляді компенсації вартості проїзду

92

661

345,88

2. Нараховано ЄСВ (37 % — умовно)

92

651

127,98

3. Утримано ЄСВ (3,6 %)

661

651

12,45

4. Утримано ПДФО (15 %)

661

641/ПДФО

50,01(1)

5. Утримано ВЗ (1,5 %)

661

642

5,19

6. Сплачено ЄСВ

651

311

140,43

7. Сплачено ПДФО

641/ПДФО

311

50,01

8. Сплачено ВЗ

642

311

5,19

9. Виплачено суму компенсації вартості проїзду

661

301

278,23

(1) Сума доходу головного бухгалтера разом із зарплатою не перевищує 10-кратного розміру мінзарплати на 1 січня податкового року (у 2015 році — 12180 грн.), тому ставка ПДФО становить 15 %.

 

Заливай повний бак — шеф платить

Досить часто працівники дістаються на роботу на особистому транспорті. Особливо це поширено серед «білих комірців». У такій ситуації можна компенсувати працівнику вартість ПММ. Що з ПДФО, ВЗ та ЄСВ у цьому випадку? Зараз дізнаємося.

Оскільки суми компенсації працівникам ПММ уключаються до фонду оплати праці (підстави для такого висновку є в п.п. 2.3.4 Інструкції № 5), то вони підлягають обкладенню ПДФО і ВЗ у складі зарплати. При цьому для визначення бази оподаткування в цьому випадку необхідно застосовувати «натуральний» коефіцієнт (див. вище).

Пам’ятайте, що в такому разі база обкладення ПДФО визначається за вирахуванням ЄСВ і ПСП (за наявності права на неї), а ВЗ «беруть» із «грязної» суми. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума компенсації ПММ відображається з ознакою доходу «101». Сума компенсації і ВЗ з неї «засвітяться» і в розділі II цієї форми у відповідних графах.

Сума компенсації працівникам ПММ обкладається ЄСВ у складі зарплати, причому базу визначають з урахуванням «натурального» коефіцієнта.

У бухгалтерському обліку компенсація вартості ПММ відображається так само, як і компенсація вартості проїзду (див. табл. 2 на с. 36).

Прибутково-ПДВшні нюанси

Бухгалтерський (він же — податковоприбутковий) облік. Вище ми з вами визначилися, що витрати на перевезення працівників до місця служби та назад (як власним, так і орендованим транспортом) не персоніфікуються і до фонду оплати праці не включаються (крім заробітної плати водіїв, що й так очевидно).

У бухобліку такі «перевізні» витрати підприємство визнає в тому звітному періоді, в якому їх здійснило. Їх відображають за дебетом рахунків 91 «Загальновиробничі витрати», 93 «Витрати на збут», 949 «Інші витрати операційної діяльності».

З бухобліком розібралися. Цікаво, як вирішується питання з податком на прибуток? Теж дуже просто — тут з 01.01.15 р. з бухобліком жодних розбіжностей і жодних коригувань фінрезультату згідно з розд. III ПКУ. Будете ви хоч малодохідним платником (ваш минулорічний дохід (починаючи з 2015 року) — не більше 20 млн грн.), хоч високодохідником (ваш дохід — більше 20 млн грн.), дійте так, як приписують бухгалтерські правила.

І не турбуйтеся про госп/негоспзабарвлення цих витрат. По-перше, воно з 2015 року абсолютно не важливе. А по-друге, навіть у дореформений час контролери повністю погоджувалися з господарністю «перевізних» витрат підприємства*, щоправда, якщо:

* Див. консультацію з підкатегорії 502.07.04 ЗІР ДФСУ, що втратила чинність з 01.01.15 р.

1) необхідність таких перевезень передбачена колективним або трудовим договором;

2) у наявності документи, що підтверджують зв’язок такого перевезення з госпдіяльністю платника податків. Маються на увазі: наказ керівництва підприємства, подорожні листи тощо (при перевезенні власним транспортом), договір про надання послуг з перевезення, акт приймання-передавання послуг або будь-який інший документ, що підтверджує фактичне надання послуг (при перевезенні сторонньою особою — перевізником).

ПДВ. У плані ПДВ теж усе гладко.

Усі суми «вхідного» ПДВ за «перевізною» операцією ви включаєте у свій податковий кредит, не турбуючись про її статус — «госп» чи «негосп», бо так приписує п. 198.3 ПКУ.

А як міркувати далі? Та дуже просто, адже вище ми вже довели, що така операція пов’язана з вашою госпдіяльністю. Тому жодні подальші компенсації податкового кредиту ПДВ-зобов’язаннями за «негосподарським» п.п. «г» п. 198.5 ПКУ вам не загрожують.

А як складається ситуація, якщо роботодавець компенсує працівникам суми, витрачені ними на проїзд (у тому числі і власним автотранспортом)? Якщо таку компенсацію передбачено колективним або трудовим договором у розділі «Оплата праці», то в цілях оподаткування прибутку ці суми потрапляють у витрати підприємства, а в цілях ПДВ — проходять і повз податковий кредит, і повз податкові зобов’язання.

От і всі перевізно-облікові тонкощі. Бажаємо вам щасливої дороги і зеленого світла в усіх справах!

Висновки

  • Діяльність підприємства з розвезення співробітників не підлягає ліцензуванню.

  • Вартість доставки працівників на роботу (з роботи) не персоніфікується і не обкладається ПДФО, ВЗ і ЄСВ.

  • Компенсація працівникам вартості проїзду (на підставі документів, що пред’являються ними) або ПММ для особистого авто вважається зарплатою з відповідним оподаткуванням.

  • У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображають тільки персоніфіковані доходи.

  • Витрати на доставку працівників потрапляють до витрат того звітного періоду, в якому їх здійснили.

  • Компенсація працівникам сум, витрачених ними на проїзд, не зачіпає ані податковий кредит з ПДВ, ані податкові зобов’язання.

Документи статті

Закон про ліцензування Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.15 р. № 222-VIII.

Закон про автотранспорт — Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.01 р. № 2344-III.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.04 р. № 5.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі