ПСП до середнього заробітку мобілізованого працівника

Наумов Сергій, заступник директора Департаменту — начальник управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб
Роботодавець за рахунок власних коштів виплачує працівнику середній заробіток за період його відсутності у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Компенсацію таких витрат з бюджету не отримує. Чи можна застосовувати податкову соціальну пільгу до середнього заробітку такого мобілізованого працівника?

Оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється на підставі розд. IV ПКУ. Згідно з  п.п. 164.2.1 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків відносять доходи у вигляді заробітної плати, які обкладають за ставкою 15 (20) %. При цьому платник податків має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, що отримується від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП) ( п. 169.1 ПКУ). Зрозуміло, за умови, що розмір місячної зарплати не перевищить установлену межу (у 2015 році — 1710 грн., при визначенні права на дитячу ПСП для одного з батьків — 1710 грн. на кожну дитину) і працівником буде подано відповідну заяву про застосування ПСП.

Середній заробіток, який виплачують працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відносять до додаткової зарплати на підставі п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5. Тобто, по суті, це зарплатна виплата, до якої за загальним правилом можна застосовувати ПСП*. Однак у даній ситуації потрібно враховувати обмеження, установлені п.п. 169.2.3 ПКУ. Так, ПСП не застосовують, якщо працівник одночасно із зарплатою отримує доходи у вигляді грошового або майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

* Зауважимо, що до появи Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105, у підкатегорії 103.08.04 «ЗІР» була розміщена консультація, згідно з якою ПСП до зарплати мобілізованого працівника застосовувати не заборонялося (з 17.03.2015 р. вона переведена до розряду нечинних). — Прим. ред.

Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, — це один із видів військової служби ( ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII). А згідно зі ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсягах, що відповідають умовам військової служби, стимулюють закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Виходить, що мобілізовані працівники одночасно із середнім заробітком за період мобілізації отримують грошове забезпечення з бюджету згідно з постановою КМУ від 09.04.14 р. № 111. Отже, діє пряма заборона на застосування ПСП до середнього заробітку мобілізованих працівників.

У разі якщо роботодавець, орієнтуючись на роз’яснення, раніше наведене в підкатегорії 103.08.04 «ЗІР», до середнього мобілізаційного заробітку застосовував ПСП, він повинен зробити перерахунок ПДФО за п. 169.4 ПКУ і подати уточнюючі податкові розрахунки за ф. № 1ДФ. Рекомендуємо одночасно з поданням уточнюючих розрахунків подати до ДФСУ лист, в якому пояснити причину їх подання.

За підсумками перерахунку виникне недоплата з ПДФО, яку потрібно буде доутримати за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців до повного погашення суми такої недоплати ( п.п. 169.4.4 ПКУ). Тобто у цій ситуації недоплату можна утримати із зарплати (якщо працівник демобілізований і став до роботи) або середнього заробітку (якщо працівник продовжує служити) за місяць, в якому виявлена помилка, а якщо її недостатньо — за рахунок доходів працівника за наступні місяці. При утриманні недоплати необхідно враховувати обмеження, установлене ст. 128 КЗпП. Ця сума не повинна перевищувати 20 % суми заробітної плати, належної до виплати на руки.

У зв’язку з тим що помилка буде виявлена під час перерахунку та самостійно виправлена роботодавцем, штрафи за помилкову суму ПДФО, відображену у ф. № 1ДФ, не застосовують ( п. 119.2 ПКУ). Самоштраф у розмірі 3 % ( п. 50.1 ПКУ) також не загрожує, якщо виправитися за перерахунком і подати уточнюючі розрахунки.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі