Передусім давайте нагадаємо порядок виправлення помилки в ІПН покупця. Адже обмежитися поданням «нульового» РК із зазначенням правильних даних і незаповненою табличною частиною, як рекомендували контролери в листі ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17, тут не вдасться.
Так, продавцю необхідно спочатку скласти «зменшуючий» РК, яким обнулити «помилкову» ПН, а потім оформити та зареєструвати в ЄРПН «правильну» ПН.
Зверніть увагу, що реєструвати в ЄРПН «зменшуючий» РК зобов’язаний одержувач товарів/послуг ( п. 192.1 ПКУ). При цьому податківці уточнюють: у випадку з ІПН-помилкою РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником ПДВ, чий «неправильний» ІПН був зазначений у «помилковій» ПН (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ).
Невиконання цих вимог загрожує неприємностями.
1. Для «помилкового» контрагента затягування реєстрації «зменшуючого» РК в ЄРПН може обернутися накладенням штрафу згідно з п. 1201.1 ПКУ (залежно від суми ПДВ, зазначеної в такому РК, і строку затримки). Оскільки:
• відповідальність за порушення граничних строків реєстрації ПН, що підлягають наданню покупцям, і РК до них в ЄРПН тепер загрожує платникам ПДВ, на яких відповідно до вимог ст. 192 і 201 ПКУ покладений обов’язок щодо такої реєстрації ( п. 1201.1 ПКУ). Тобто до цього переліку потрапляє і покупець*;
* «Помилковий» контрагент може заперечити — він нічого не купував, тому він не є «покупцем» у розумінні ст. 192 ПКУ. Однак доводити свою правоту, найімовірніше, доведеться в суді. І успіх не можна гарантувати, адже саме йому був збільшений реєстраційний ліміт на підставі «помилкової» ПН.
• штрафні санкції відповідно до ст. 1201 ПКУ визначаються виходячи з абсолютної величини суми ПДВ, зазначеної у РК (лист ДФСУ від 24.09.15 р. № 20289/6/99-99-19-03-02-15). Тому покупець може постраждати навіть за затримку реєстрації «зменшуючого» РК.
2. Для постачальника таке зволікання призводить до неможливості зменшити свої податкові зобов’язання (ПЗ), нараховані за «помилковою» ПН, до моменту, поки РК не потрапить до ЄРПН.
Більше того, продавець опиняється у вкрай невигідному становищі. Адже щоб самому уникнути штрафів за порушення строків реєстрації, йому доведеться поспішити з реєстрацією другої «правильної» ПН.
Нагадаємо: особливістю такої ПН буде те, що вона отримає порядковий номер, відмінний від номера «помилкової» ПН. При цьому дата складання залишиться колишньою — це буде дата складання ПН з неправильним ІПН. Саме з неї розпочнеться відлік строку, встановленого для реєстрації «правильної» ПН в ЄРПН.
У результаті у постачальника виявиться на руках дві ПН, зареєстровані в ЄРПН. А це означає, у нього двічі зменшитися реєстраційний ліміт (РЛ) на суму ПДВ, зазначену в кожній з ПН. Виправити це міг би РК, зареєстрований в ЄРПН, але контрагент, як бачите, з цим не поспішає.
З ПДВ-звітністю дещо простіше. Найлогічніший вихід — узагалі не відображати «помилкову» ПН у декларації. Відповідно і РК до неї також не показувати.
При цьому РЛ продавця від таких дій не постраждає. Здавалося б, відновити справедливість міг би показник «суперформули» ΣПеревищ. Адже різниця між значенням ряд. 9.1 ПДВ-декларації (розраховане наростаючим підсумком) і ΣНаклВид буде від’ємною. А «мінус» на «мінус» завжди дає «плюс». Однак замість від’ємного показника ΣПеревищ до «суперформули» потрапляє нуль (детальніше у «БТ», № 40, с. 21).
Тож невідповідність даних ЄРПН і ПДВ-звітності, що виникла, доведеться пояснювати податківцям за допомогою виписаного «зменшуючого» РК.
