(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 37
  • № 36
  • № 34-35
  • № 33
  • № 32
  • № 31
  • № 30
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
28/33
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Вересень , 2015/№ 38

Тримаємо руку на ПДВ-пульсі

Запитання

Суть відповіді податківців / наша позиція

Заповнюємо ПН (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ)

Які особливості складання підсумкових ПН, у тому числі при здійсненні платником операцій, як таких, що обкладаються ПДВ, так і звільнених від обкладення ПДВ?

При заповненні підсумкової ПН:

• у гр. 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» вноситься узагальнена назва товарів, що відповідає певному коду УКТ ЗЕД;

• у гр. 4 — самі коди УКТ ЗЕД;

гр. 5.1, 5.2, 6 і 7 не заповнюються;

• у гр. 8 — 10 відображається загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів/послуг залежно від ставки оподаткування;

• у гр. 13 — загальна сума коштів, що підлягають сплаті.

При цьому для оподатковуваних і неоподатковуваних операцій складаються окремі ПН (не допускається заповнення в одній накладній одночасно гр. 12 і гр. 8 — 11)

Зверніть увагу! Раніше податківці рекомендували при заповненні підсумкових ПН (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ; втратила чинність):

• у гр. 5 «Одиниця виміру товару» вказувати «грн.»;

• у гр. 6 «Кількість (об’ єм, обсяг)» — «1»;

• у гр. 7 — сумарну вартість постачання всіх проданих товарів/послуг без урахування ПДВ, за якими не виписувалася ПН.

Сьогодні ж податківці обрали інший шлях. Проте, як і раніше, їх рекомендації, які стосуються заповнення табличної частини підсумкових ПН, залишаються всього лише рекомендаціями, адже Порядок № 957 зовсім не містить таких вимог.

Отже, якщо вам зручніше вказувати в підсумковій ПН товари/послуги, не групуючи їх, ви, як і раніше, можете гр. 5.1, 5.2, 6 і 7 заповнювати у звичайному порядку

Визначаємо об’єкт обкладення ПДВ (категорія 101.02 ЗІР ДФСУ)

Чи підлягають обкладенню ПДВ кошти, помилково зараховані з вини банку на поточний рахунок платника ПДВ, і в який строк необхідно повернути ці кошти?

Кошти, помилково зараховані на поточний рахунок платника ПДВ, не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ, якщо вони:

• не пов’язані з постачанням товарів і послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ, між суб’єктами господарювання;

• повернені в належні строки.

У такому разі неналежний одержувач зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

За наявності договірних відносин про постачання товарів, надання послуг ПЗ нараховуються згідно зі ст. 187 ПКУ

Так, податківці мають рацію. Якщо помилково зараховані кошти не пов’язані з постачанням товарів/послуг, то обкладати їх ПДВ не потрібно. Наприклад, якщо гроші надійшли від невідомого платника ПДВ, з яким у вас немає господарських зв’язків.

Але ось із другою умовою можна посперечатися. Порушення строку повернення неналежно отриманих коштів не впливає на обов’язок платника ПДВ нараховувати ПЗ на такі суми. Хоча від штрафних санкцій це вас не убезпечить. Наприклад, за неповернення помилково зарахованих коштів з вини банку з вас можуть стягнути пеню на користь такого банку у розмірі 0,1 % суми за кожний день прострочення від дати здійснення помилкового переказу до моменту повернення (але не більше 10 % суми переказу) ( п.п. 32.3.1 і п. 35.1 Закону № 2346).

Навіть якщо кошти помилково перерахував вам ваш контрагент, це ще не сигнал до нарахування ПЗ з ПДВ. Виправити ситуацію допоможе оперативно складений лист від контрагента з визнанням факту помилкової оплати. І якщо ви встигнете повернути їх у 5-денний строк (ст. 6 Указу № 227), такі суми можна вважати помилково отриманими та не нараховувати ПЗ

Працюємо в СЕА (категорія 101.08 ЗІР ДФСУ)

Чи враховуються при заповненні додаткового поля ряд. 22.1 ПДВ-декларації суми, на які був

Для заповнення додаткового поля ряд. 22.1 ПДВ-декларації враховуються суми, на які був автоматично збільшений РЛ відповідно до п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Для цілей коректного заповнення декларації платник податків може отримати Витяг з СЕА за формою J/F1401205, що містить:

• суму залишку на рахунку / заборгованість;

• суму ПДВ, на яку платник податків має право зареєструвати ПН/РК

автоматично збільшений РЛ відповідно до п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ?

Зверніть увагу: рядок, який з моменту його появи містив всього лише довідкову інформацію, став справжньою проблемою для платників ПДВ, які направляли ПДВ-звітність за липень. Адже їм прийшла квитанція № 2 із зазначенням на помилку саме в цьому рядку. Очевидно, причина полягала в тому, що значення додаткового поля ряд. 22.1 на момент подання декларації та реального розміру РЛ повинні були збігатися. Але цього домогтися неможливо, оскільки в ПДВ-декларації цифрові значення вказують у гривнях, а РЛ розраховується у гривнях з копійками. І провина тут лежить не на платниках ПДВ.

Більше того, така невідповідність додаткового поля ряд. 22.1 і РЛ не може бути підставою для відмови в прийманні декларації ( п. 49.8 ПКУ). Вона має істотне значення лише для тих платників ПДВ, які вирішили у звітному періоді заявити суми ПДВ до БВ або погасити податковий борг за рахунок ВЗ

Визначаємо розмір бюджетного відшкодування (категорія 101.18.01 ЗІР ДФСУ)

До яких звітних періодів застосовується норма, передбачена абзацом другим п. 37 підрозд. 2 розд. XX ПКУ?

Згідно з  п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ контролюючі органи не проводять документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум БВ з ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах після 01.07.15 р.

Водночас контролери можуть відповідно до п. 73.3 ПКУ звернутися до платника із письмовим запитом про подання інформації та її документального підтвердження.

Якщо за наслідками отримання податкової інформації або перевірок інших платників буде виявлено факти, що свідчитимуть про порушення податкового, валютного та іншого законодавства і платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на такий запит протягом 10 робочих днів із дня його отримання, контролюючий орган має право ініціювати здійснення документальної позапланової перевірки ( п.п. 78.1.1 ПКУ)

Усе правильно. Хоча сам факт декларування БВ тепер не є підставою для позапланової виїзної перевірки, контролери можуть її проводити на інших (законних) підставах. Якщо за результатами перевірки буде виявлено невідповідність суми БВ сумі, заявленій в декларації з ПДВ, податківці згідно з  п. 58.1 ПКУ надішлють вам податкове повідомлення-рішення (лист ДФСУ від 07.07.15 р. № 24403/7/99-99-15-01-01-17). Так що будьте уважними!

Зауважимо! Від перевірок БВ не врятує мораторій на перевірки (див. с. 18 цього номера)

Дата виникнення ПК (категорія 101.15 ЗІР ДФСУ)

У якому звітному податковому періоді суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг і зазначені у ПН, що належать до ПК, якщо така ПН зареєстрована в ЄРПН своєчасно або з порушенням строку її реєстрації?

ПН, складені та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, уключаються до складу ПК того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.

ПН, складені та зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку їх реєстрації, — до ПК за звітний податковий період, в якому ПН зареєстровано в ЄРПН, але не більше 365 календарних днів з дати їх складання.

ПН, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування ПК

Тут хотілося б звернути увагу на два нюанси:

1. Податківці знову умовчали про можливість відображення у ПДВ-декларації подальших періодів (у межах 365 календарних днів) ПН, які були складені та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, але не включені до ПК звітного періоду. Очевидно, платник сам може обрати спосіб, у який реалізувати своє право: включити до ПДВ-декларації наступних періодів або ж використати для цього уточнюючий розрахунок.

2. Контролери, як і раніше, наполягають: ПН, з дати складання яких минуло 180 календарних днів:

• не можна зареєструвати в ЄРПН;

• не можна включити до ПК.

Фактично вони повторюють вже зазначене в  листі ДФСУ від 07.08.15 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17.

Зверніть увагу! Заборони на реєстрацію ПН в ЄРПН після 180 днів сьогодні немає ні в ПКУ, ні в підзаконних нормативних актах. Очевидно, тут слід орієнтуватися на новий строк — 365 днів, але контролери наполегливо стоять на своєму

Використані документи та скорочення:

Закон № 2346 — Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.01 р. № 2346-III; Указ № 227 — Указ Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95 р. № 227/95; Порядок № 1128 — Порядок визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, що надають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 14.11.14 р. № 1128; Порядок № 957 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957.

БВ — бюджетне відшкодування; ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних; ПН — податкова накладна; ПЗ — податкові зобов’язання; ПК — податковий кредит; ВЗ — від’ємне значення; РК розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної; РЛ — реєстраційний ліміт; СЕА — система електронного адміністрування ПДВ.

 

ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті