(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 15
  • № 14
  • № 13
  • № 12
  • № 10-11
  • № 9
  • № 8
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
30/34
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Квітень , 2016/№ 16

Розподіл вхідного ПДВ між сільгоспопераціями

Сільгосппідприємство у березні 2016 року придбало трактор, який буде використовувати у двох видах сільськогосподарських операцій: при вирощуванні зернових культур та постачанні послуг (інша сільгоспдіяльність). Як розподілити податковий кредит між цими операціями?

З 01.01.16 р. у розпорядженні сільгосппідприємств залишається (зараховується на їх спецрахунок) не вся сума податкових зобов’язань (ПЗ), визначена у спецрежимній ПДВ-декларації, а лише певна її частина ( п. 209.2 ПКУ). Решта направляється в держбюджет. Пропорції розподілу спецрежимних коштів залежать від виду сільгоспоперацій, що проводить підприємство (див. таблицю нижче). Детально про це ми розповідали у «БТ», 2016, № 8, с. 20.

Розподіл спецрежимного ПДВ

Вид операції

Розподіл спецрежимного ПДВ, %

на спецрахунок

до бюджету

Операції із зерновими і технічними культурами

15

85

Операції з продукцією тваринництва

80

20

Операції з іншими сільськогосподарськими товарами/послугами, які не зазначені вище

50

50

Щоб визначити суму ПДВ, яку слід сплатити до бюджету і на спецрахунок, сільгоспвиробник має вести окремий облік нарахованих ПЗ і податкового кредиту (далі — ПК), що виникають при реалізації та виробництві кожного виду сільгосппродукції. Результати такого обліку відображають у додатку ДС10 до спецрежимної ПДВ-декларації.

Окремий облік ПЗ вести легко. Просто розподіляєте за видами продукції здійснені вами операції (складені податкові накладні).

Що стосується окремого обліку ПК, то тут усе набагато складніше. Річ у тім, що одні й ті ж товари/послуги або ОЗ можуть бути використані як при виробництві одного виду сільгосппродукції, так і двох або всіх трьох видів сільгосппродукції. У цьому випадку, щоб визначити, яку частину ПК щодо придбаних товарів слід віднести до відповідного виду сільгоспоперацій, слід розподілити вхідний ПК за правилами, передбаченими у  п.п. 209.15.1 ПКУ.

Відповідно до цих правил, якщо виготовлені та/або придбані товари/послуги/ОЗ використовуються сільгосппідприємством частково для виробництва зернових і технічних культур, та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільгосптоварів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) ПК розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільгосптоварів/послуг у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

Тобто, щоб провести такий розподіл, аграріям потрібно розраховувати частку здійснення окремих сільгоспоперацій в загальному обсязі сільгоспоперацій і, орієнтуючись на цю частку, проводити розподіл ПК.

Податківці у листах від 14.03.16 р. № 8763/7/99-99-19-03-02-17 та від 27.01.16 р. № 2533/7/99-99-19-03-01-17 пояснили правила розрахунку таких часток. Вони зазначили, що розрахунок питомої ваги вартості кожного виду сільгосптоварів/послуг у загальній вартості постачання усіх сільгосптоварів/послуг здійснюється:

• по-перше, за 12 попередніх послідовних звітних періодів (без урахування поточного звітного періоду). Тобто якщо потрібно здійснити розподіл ПК щодо товарів/послуг, придбаних у березні 2016 року, то вам необхідно брати обсяг поставок сільгосптоварів/послуг за звітні податкові періоди — березень 2015 року — лютий 2016 року;

• по-друге, дані щодо розрахованих часток слід щомісячно вказувати у додатку ДС9 до податкової декларації з ПДВ. Тобто податківці наголошують на тому, що для того, щоб дізнатися, які саме коефіцієнти (частки) слід використовувати для розподілу вхідного ПК, сільгосппідприємству достатньо заглянути до додатка ДС9.

На перший погляд, усе ясно, просто і зрозуміло.

Водночас є один-два нюанси, на які контролери не звернули уваги.

1. Додаток ДС9 призначений для того, щоб встановити, чи не порушило сільгосппідприємство у звітному місяці граничну межу співвідношення сільгоспоперації у загальній вартості поставлених товарів/послуг за попередні 12 календарних місяців. А тому до розрахунку такої частки беруться операції за 12 послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (включаючи поточний). Це прямо вказано у формі додатка ДС9 до спецрежимної декларації з ПДВ.

Тобто якщо ви подаєте декларацію за березень, то в додатку ДС9 буде розрахована сільгоспчастка за період з квітня 2015 року по березень 2016 року. А ця частка не підійде для того, щоб провести розподіл вхідного ПДВ у березні. Для цього потрібно брати дані з додатка ДС9 за попередній період (лютий).

Отже, щоб розподілити ПК щодо товарів, придбаних у березні, частку для розподілу слід брати з додатка ДС9 до спецрежимної декларації за лютий.

Звертаємо увагу! Нещодавно на офіційному сайті ДФСУ з’явився проект змін до декларації з ПДВ*. У ньому Мінфін пропонує в додатку ДС9 відображати дані за 12 попередніх місяців без урахування поточного. Якщо такі зміни відбудуться, то дані для проведення розподілу доведеться шукати у додатку ДС9 за поточний місяць. Водночас що робити із сільгоспчасткою, яка там раніше відображалася та свідчила про дотримання сільгосппідприємством 75 % межі, незрозуміло. Однак це тільки проект. І коли він стане нормативно-правовим актом, невідомо. А тому поки що додаток ДС9 заповнюємо і використовуємо так, як і раніше.

* http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2016-rik/67292.html

2. Досить часто товари та послуги, а також ОЗ використовуються аграріями тільки у двох із трьох видів операцій. А в додатку ДС9 питома вага для окремих операцій визначається виходячи із трьох (!) видів операцій. Тобто в цьому випадку питома вага, наведена у ДС9 як за звітний, так і за минулі періоди, не підійде для розподілу вхідного ПДВ.

Тому, на нашу думку, якщо мова йде про розподіл ПК між двома видами операцій, підприємству потрібно додатково самостійно визначити частку для розподілу вхідного ПДВ між двома видами операцій. Це підтверджує і  п.п. 209.15.1 ПКУ, в якому йдеться про розподіл ПК між зерновими та/або тваринницькими, та/або іншими операціями. Як зробити такий розподіл, читайте у «БТ», 2016, № 6, с. 15.

Щоб у податківців, які прийдуть на перевірку, не виникало запитання, звідки взялися саме такі частки розподілу вхідного ПДВ, радимо механізм визначення часток розподілу ПК між двома видами відображати у бухгалтерській довідці за відповідний період.

Також скажемо декілька слів і про розподіл від’ємного значення з ПДВ, що виникло у грудні 2015 року між окремими видами сільгоспоперацій. Дані щодо такого розподілу відображали у відповідній таблиці додатка ДС10 до спецрежимної ПДВ-декларації за січень. Для розподілу потрібно було брати дані не з додатка ДС9 до спецрежимної ПДВ декларації за січень 2016 року (у ньому показники розраховували з урахуванням даних січня 2016 року), а слід було самостійно розрахувати частку за період січень — грудень 2015 року. Дані щодо коефіцієнтів, на підставі яких ви проводили такий розподіл, відображаєте у бухгалтерській довідці.

Якщо ж ви не провели такого окремого розподілу, а просто взяли дані з додатка ДС9 до декларації за січень, то припустилися помилки (неправильно розподілили від’ємне значення з ПДВ). А це могло спричинити недоплату податку в бюджет. Тому, щоб не було проблем, радимо подати уточнюючу декларацію з ПДВ за січень і виправитися. З правилами виправлення помилок ознайомтесь у «БТ», 2016, № 8, с. 16.

ПДВ, податковий кредит додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті