Передоплата в інвалюті: коли виникають ПДВ-зобов’язання

Датою виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) з постачання товарів/послуг вважається перша з подій ( п. 187.1 ПКУ):

• або дата зарахування передоплати на банківський рахунок платника податку,

• або дата відвантаження товарів.

Проте кошти в інвалюті, перераховані з-за кордону, зараховуються на поточні рахунки резидентів-юросіб через розподільчі рахунки (п. 5.3 Інструкції № 492*).

* Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492.

На сьогодні діє вимога щодо обов’язкового продажу 65 % валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку України (абз. 1 п. 2 постанови № 342**).

** Постанова Правління НБУ від 07.06.16 р. № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

У зв’язку з цим банк:

• спочатку зараховує надходження в інвалюті на розподільчий рахунок

• і тільки наступного робочого дня після цього продає 65 % від суми інвалюти, що надійшла (п. 2 постанови № 342).

Решта (35 %) зараховується на поточний валютний рахунок юрособи.

Контролери наполягають: датою виникнення ПЗ з ПДВ при отриманні передоплати в інвалюті є дата надходження коштів на поточний рахунок платника ПДВ***.

*** З таким підходом можна погодитися, хоча слід нагадати, що для бухоблікових цілей в умовах обов’язкового продажу інвалюти точкою відліку є дата надходження інвалюти на розподільчий рахунок (див. «БТ», 2015, № 11, с. 29).