(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 49
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 42-43
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/23
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Грудень , 2016/№ 50

Що менше бар’єрів, то ліпше: Закон на підтримку експортерів послуг

Нещодавно Верховна Рада прийняла Закон України від 03.11.16 р. № 1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» (далі — Закон № 1724). Більш того, 03.12.16 р. цей документ набрав чинності. Проте у нас ще є час детально з ним ознайомитися, оскільки цей нормативний акт буде введено в дію тільки з 03.01.17 р. Що ж, давайте розглянемо найцікавіші нововведення.

Існуючі перешкоди

Основне призначення документа, про який сьогодні йтиметься, полягає в тому, щоб максимально розвантажити суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з експорту робіт (послуг). А точніше — звільнити від тягаря зайвого адміністративного навантаження та контролю.

Річ у тому, що у разі здійснення операцій з експорту послуг резидентам доводиться проходити досить тривалу процедуру перевірок з боку банків, на яких покладено функції валютного контролю.

Зверніть увагу: банки до такої процедури підходять надзвичайно скрупульозно, оскільки порушення валютного законодавства загрожує для них серйозними негативними наслідками (див. Положення про валютний контроль, затверджене постановою НБУ від 08.02.2000 р. № 49).

З цієї причини резиденти-експортери послуг вимушені подавати банкам цілий набір документів. Наприклад:

1. Зовнішньоекономічний договір (підтверджує наявність договірних відносин між резидентом та нерезидентом).

2. Акти (акти виконаних робіт, наданих послуг), рахунки (інвойси) або інші документи, що засвідчують виконання робіт, надання послуг (для контролю за строками зарахування валютної виручки* та ідентифікації платежу).

* Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня підписання документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг (п. 2.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою НБУ від 24.03.99 р. № 136, далі — Інструкція № 136).

При цьому УСІ перелічені вище документи мають бути:

• оформлені виключно письмово;

• належним чином підписані та на них має стояти печатка замовника (п. 2.1 Інструкції № 136);

перекладені українською мовою (п. 1.12 Інструкції № 136).

Такий порядок створює певні проблеми:

1. Як для експортерів послуг:

• адже зовнішньоекономічного договору як такого у них може й не бути зовсім, оскільки часто при здійсненні операцій експорту послуг домовленість між сторонами досягається шляхом обміну електронними листами. Та до того ж такі документи завжди оформлені іноземною мовою;

• відповідно на оригіналах електронних документів буде відсутній відбиток печатки та особистий підпис замовника-нерезидента. А отже, їх не прийме банк;

2. Так і для банків:

• адже електронна форма документів не дозволить відстежити реальну дату підписання актів наданих послуг. А для того, щоб правильно розрахувати дозволені строки для інвалютних розрахунків, потрібні саме такі дані;

• можливі ситуації, коли валюта надходить на розподільчий рахунок раніше, ніж резидент може надати акт виконаних робіт.

Ось із такими «вузькими місцями» якраз і покликаний боротися Закон № 1724.

Довгоочікувані зміни

З уведенням у дію Закону № 1724 експортерам послуг можна буде полегшено зітхнути. Адже для того, щоб надавати послуги, нерезидентам достатньо буде оформити інвойс та оферту, завірені підписом виконавця. І все.

А щоб це стало реальністю, вже внесено зміни:

1. До Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII (далі — Закон № 959).

Нагадаємо: до набрання чинності Законом, що коментується, цей нормативний акт дозволяв оформлення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виключно у письмовій формі (розглядав такий вид договорів як матеріально оформлену угоду) (ст. 1 Закону № 959 у редакції від 12.07.16 р.).

З 03.01.17 р. зовнішньоекономічний договір:

• розглядатиметься не як матеріально оформлена угода, а як домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1 Закону № 959);

• може бути укладено як у простій письмовій, так і в електронній формі (ст. 6 Закону № 959). До речі, аналогічні корективи зачеплять і ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.05 р. № 2709-IV.

Увага! Експортерам послуг (крім транспортних) буде надано виключне право укладати договори шляхом прийняття:

а) публічної пропозиції про угоду (оферти);

б) шляхом обміну електронними повідомленнями;

в) в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

2. До Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі — Закон № 185).

Завдяки змінам, унесеним до цього документа:

• контроль за зарахуванням валютної виручки резидентів здійснюватиметься виключно щодо експорту продукції, робіт та транспортних послуг (ст. 1 Закону № 185);

• операції з експорту інших видів послуг, прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав, навпаки, зникнуть з переліку операцій, що підпадають під валютний контроль;

• банки, як і раніше, зможуть вимагати від резидентів перекладу українською мовою складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу).

Але! Крім документів, викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.

До речі, протягом місяця з дати набрання чинності Законом № 1724, такі зміни повинні потрапити і до Інструкції № 136 (п. 2 розд. ІІ Закону № 1724).

3. До Закону про бухоблік.

У результаті коригувань, унесених до цього Закону, експортери послуг зможуть відмовитися від складання актів виконаних робіт, оскільки на зміну таким документам прийде інвойс, який матиме статус первинного документа.

Для того, щоб це стало можливим, законодавці:

• скоротили вимоги до первинного документа ( ст. 1 Закону про бухоблік). Тепер достатньо, щоб такий документ містив тільки відомості про госпоперацію;

• виключили вимогу щодо складання первинних документів під час здійснення госпоперації (а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення) ( ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік);

• прибрали згадку про складання та зберігання первинних документів на машинних носіях. Тепер форма первинних документів може бути або паперовою, або електронною ( п. 2 та п. 6 ст. 9 Закону про бухоблік);

• вилучили зі списку обов’язкових реквізитів первинного документа місце його складання;

• дозволили на первинному документі ставити особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.

Ну а якщо первинний документ складено в електронному вигляді — слід дотримуватися вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Виходить, що інвойс може підписати усього лиш експортер послуг (причому за допомогою електронно-цифрового підпису). Тоді оплата рахунка нерезидентом означатиме згоду останнього прийняти його роботу (послугу) без заперечень.

4. До Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.05 р. № 2709-IV.

Ну й насамкінець — маленьке доповнення до ст. 31 цього документа. Тепер форма правочину, вчиненого між двома сторонами, які розташовані в різних державах, може відповідати вимогам права не лише місця проживання, а й місцезнаходження учасника, що надав пропозицію.

експорт послуг додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті