* На момент підготовки номера остаточний текст Закону ще недоступний, тому ми виходимо з положень законопроекту
Оплата праці
1. Визначення мінімальної заробітної плати. Воно звучатиме так.
«Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірі».
Як бачите, з визначення мінімальної зарплати зникне «прив’язка» до простої, некваліфікованої праці. Та це не означає, що роботодавці тепер зможуть установлювати всім працівникам зарплату в мінімальному розмірі. Вимога про необхідність оплачувати працю працівників з урахуванням їх кваліфікації та складності виконуваних робіт залишиться і в ст. 96 КЗпП, і в ст. 6 Закону про оплату праці**.
** Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
2. Система оплати праці. Зараз у ст. 96 КЗпП усе «крутиться» навколо тарифної системи оплати праці. Та це й зрозуміло, адже вона є основою організації оплати праці.
Проте після підписання цього Закону та набрання ним чинності цей «перекіс» зникне. І у ст. 96 КЗпП буде зазначено, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
Систему оплату праці, що застосовується на підприємстві, слід зафіксувати в колективному договорі. При цьому мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не має бути нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Але повернемося до тарифної системи оплати праці. Законом визначено новий порядок формування тарифної сітки оплати праці.
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам робитимемо згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Що ще за професійні стандарти? Це ноу-хау. У них будуть зазначені вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов’язки та спеціалізація. Тобто такий собі аналог добре знайомих нам сьогодні кваліфікаційних характеристик.
Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів визначатиметься Кабміном. А ось кваліфікаційними характеристиками займатиметься Мінсоцполітики.
3. Розмір зарплати працівника. Розмір зарплати за повністю виконану місячну норму робочого часу не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати.
Причому, порівнюючи з мінзарплатою нараховану працівнику зарплату, не враховуватимемо тільки:
• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та умовах підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер праці;
• премії до святкових і ювілейних дат.
Наразі ж ми фактично порівнюємо з мінімальною зарплатою тільки місячний оклад (тарифну ставку) працівника, відкидаючи ВСІ! нараховані йому доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Уточнено, що мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
4. Доплата до мінзарплати. Ще одна новинка. Якщо працівник виконує місячну норму праці, але його зарплата «не дотягує» до мінімалки, роботодавець зобов’язаний буде встановити йому доплату до рівня мінзарплати. Цю доплату належить виплачувати щомісяця одночасно з виплатою зарплати.
Така сама «домінімальна» доплата буде й у разі, якщо відхилення від мінзарплати пов’язані з періодичністю виплати складових зарплати працівника (наприклад, через те, що премія виплачується не щомісяця, а один раз на квартал).
А як же тоді бути з тими, хто працює на умовах неповного робочого часу? Невже і їм потрібно буде доплачувати до мінзарплати? — запитаєте ви.
Ні, звісно ж, ні. Інакше було б спотворено суть режиму неповного робочого часу: менше працюєш — менше отримуєш.
Оплата праці працівників на умовах неповного робочого часу здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
У зв’язку з цим місячний фонд оплати праці працівника може бути менший мінзарплати, але при цьому в умовах нормальної тривалості робочого часу заробітна плата працівника має бути не нижче встановленого законодавством рівня мінімальної заробітної плати.
Аналогічне правило діє і для відрядників. Тобто відрядні розцінки повинні встановлюватися так, щоб при виконанні місячної норми оплата праці працівника становила не менше мінімальної заробітної плати.
Важливо! Якщо працівник не виконав місячну норму праці, його праця оплачуватиметься пропорційно відпрацьованій нормі або залежно від виробітку і може бути меншою від мінімальної заробітної плати. Тобто в цій частині — усе без змін та без доплат до мінзарплати.
Перевірки Держпраці
У ст. 265 КЗпП буде розширено перелік правопорушень шляхом виділення з «інших порушень трудового законодавства» таких, як:
• недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — штраф у трикратному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
• недопущення до проведення перевірки, що проводиться з метою виявлення працівників, які допущені до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, виплати зарплати без нарахування та сплати ЄСВ і податків — штраф у стократному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Єдиний соціальний внесок
Тут усе крутиться навколо підприємців. Дивіться самі.
1. Пенсія та сплата ЄСВ. Ура! Від сплати ЄСВ за себе буде звільнено УСІХ підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Зараз такою пільгою можуть скористатися тільки підприємці-єдиноподатники.
2. ЄСВ у бездохідному місяці загальносистемника. Погані новини. Загальносистемників зобов’яжуть сплачувати ЄСВ за кожен місяць звітного року. Порядок такий: якщо місяць був прибутковим — ЄСВ сплачуєте з суми прибутку, якщо місяць збитковий (безприбутковий) — ЄСВ сплачуєте з самостійно визначеної бази нарахування ЄСВ. При цьому величина цієї бази не може бути нижчою від мінзарплати.
Зауважимо, що нині загальносистемники, які не отримують дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, мають право не сплачувати ЄСВ за такий рік або бездохідний місяць.
Тож якщо ви зареєстровані загальносистемником, але діяльність не ведете, можливо, є сенс «розреєструватися», щоб «не попасти» на ЄСВ наступного року.
3. ЄСВ і єдиноподатники. Для платників єдиного податку 1 групи ( п.п. 1 п. 291.4 ПКУ) передбачена можливість сплати ЄСВ за себе у сумі, не меншій 0,5 мінімального страхового внеску. І відразу ж — ложка дьогтю: до страхового стажу такі місяці «половинчастої сплати» потраплять пропорційно сплаченому ЄСВ.
