Щоб суд взяв до розгляду апеляційну скаргу, до неї слід додати документ про сплату судового збору (ст. 97 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.91 р. № 1798-XII).
Спираючись на цю норму, місцевий господарський суд відмовився приймати до розгляду апеляційну скаргу. Аргументи: платіжне доручення про сплату судового збору заповнене з порушенням норм діючого законодавства. У призначенні платежу платник зазначив неправильний код клієнта за ЄДРПОУ, а також неправильно вказав позивача по справі.
Не погодившись із цим рішенням, позивач подав касаційну скаргу до ВГСУ. Розглянувши матеріали справи, ВГСУ підтвердив*, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору має містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7). Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.
* http://reyestr.court.gov.ua/Review/62593057/
Якщо є сумніви щодо зарахування суми судового збору до Держбюджету, то саме суд повинен витребувати у скаржника підтвердження органу казначейської служби про зарахування коштів.
Враховуючи це, ВГСУ постановив, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до апеляційного господарського суду.
Ми ж можемо лише сказати: треба уважно ставитися до заповнення не тільки позовних заяв, а й документів на оплату судового збору.