Списання відстроченого податку на прибуток (ВПА-ВПЗ)

«Малодохідні» платники податку на прибуток, які не проводять коригування фінрезультату на суму всіх різниць, зазначених у розд. III ПКУ ( п.п. 134.1.1 ПКУ), як правило, не повинні розраховувати відстрочений податок на прибуток: відстрочені податкові активи (ВПА) і відстрочені податкові зобов’язання (ВПЗ) згідно
з  П(С)БО 17 «Податок на прибуток». Маються на увазі особи:

• у яких сума доходу за 2015 рік становила менше 20 млн грн.;

• які поставили відмітку «Наявність рішення» у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» у декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік.

Тут потрібно виділити дві групи осіб.

Група 1. Суб’єкти малого підприємництва, які застосовують
П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Ідеться про юросіб, у яких ( ч. 3 ст. 55 ГКУ):

• середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

• річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку (242389580 грн.)*.

* Показник річного доходу визначають за даними бухгалтерського обліку як суму оборотів за 2015 рік: Дт 70–74 — Кт 79. Методика розрахунку показника середньорічного курсу Нацбанку наведена в листі НБУ від 22.03.04 р. № 13-410/1390. Середньорічний курс Нацбанку за 2015 рік дорівнює 24,23895809 грн. за 1 євро.

У цих осіб питання з розрахунком відстроченого податку взагалі не виникає, оскільки у ряд. 2300 «Податок на прибуток» ф. № 2-м і ф. № 2-мс вони показують суму податку на прибуток, який визначають у розмірі податку на прибуток за звітний період ( п. 5.8 розд. ІІ, п. 2.6 розд. ІІІ П(С)БО 25). Це підтверджує і п. 55 Методрекомендацій № 476**. Хоча в ньому і дається посилання на старий рядок ф. № 2-м, це не є принциповим. Згідно з Методрекомендаціями № 476 у ряд. «Податок на прибуток» ф. № 2-м наводять показник податку на прибуток з декларації.

** Методичні рекомендації щодо перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.04.13 р. № 476.

Група 2. «Малодохідні» платники податку на прибуток, які не належать до суб’єктів малого підприємництва.

Зауважимо, що на цих осіб поширюються всі так звані перехідні коригування, зазначені в  підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, що підтверджують і податківці (див. наприклад, роз’яснення в категорії 102.08.06 ЗІР ДФСУ). Однак практично за всіма перехідними коригуваннями не виникають тимчасові податкові різниці, за якими обчислюють відстрочений податок на прибуток.

Єдиний виняток — коригування, зазначене в  п. 19 підрозд. 4 розд. XX ПКУ. Його проводять особи, які мають необоротні активи, не введені в експлуатацію, за якими витрати, пов’язані з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових і газових родовищ, до 01.01.15 р. були включені до витрат відповідно до абз. «з» п.п. 138.8.5 ПКУ (у редакції до 01.01.15 р.). Але таких платників — одиниці.

Отже, «малодохідні» платники податку на прибуток не обчислюють відстрочений податок на прибуток. Такі особи показують у ряд. 2300 «Витрати (дохід) з податку на прибуток» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний доход) податок на прибуток, відображений у ряд. 17 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» декларації за 2015 рік.

Що стосується списання сальдо відстроченого податку на прибуток, яке значиться у Балансі станом на 01.01.15 р., то в цьому випадку можна скористатися рекомендаціями, запропонованими Мінфіном у листі від 14.04.10 р. № 31-34000-20-27/8144. Незважаючи на те що вони стосуються іншої ситуації (списання сальдо при переході на норми П(С)БО 25), ця ситуація є аналогічною.

У цьому листі Мінфін повідомив, що у гр. 3 Балансу «На початок звітного періоду» у загальному порядку відображають сальдо за вказаними рахунками. У першому місяці переходу на інший формат звітності (у нас — у січні 2015 року) сальдо по рахунках 17 і 54 згортають взаємною кореспонденцією цих рахунків з відображенням різниці на рахунку 85 «Інші витрати» I кварталу 2015 року.

Вважаємо, що особи, які застосовують 9-й клас рахунків, можуть списати різницю, що виникла на рахунку 17, на субрахунок 98 «Податок на прибуток».

Якщо у «малодохідного» платника податків значиться сальдо по рахунку 54, його можна списати проводкою Дт 54 — Кт 98 «Інші доходи». Принаймні в  Інструкції № 291* прописано відображати кредитові обороти за рахунком 54 у кореспонденції з дебетом рахунка 17 «Відстрочені податкові активи», рахунка 64 «Розрахунки за податками та платежами» і рахунка 98. У цьому випадку в особи виникне так званий дохід з податку на прибуток, який показують у ряд. 2300 «Витрати (дохід) з податку на прибуток» Звіту про фінансові результати в дужках.

* Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

На податковий облік (який тепер прив’язаний до бухгалтерського) таке списання сальдо не впливає, оскільки оподатковуваний прибуток розраховують виходячи з показника фінансового результату до оподаткування, який показують у ряд. 2290 «Фінансовий результат до оподаткування: прибуток» Звіту про фінансові результати (до віднімання податку на прибуток).

Після списання сальдо відстрочених податків у гр. 4 Балансу за 2015 рік ці суми вже не показують.