Повний перелік осіб, нараховуючи яким роялті, платник податку на прибуток (ПНП) зобов’язаний збільшити фінрезультат таких витрат, наведений у п.п. 140.5.7 ПКУ. Потрапляють до нього як нерезиденти, так і резиденти.
До першої групи «щасливчиків» належать ті нерезиденти, які:
• зареєстровані в державах, зазначених у п.п. 39.2.1.2 ПКУ (їх перелік затверджений розпорядженням КМУ від 16.09.15 р № 977-р);
• не є бенефіціарними одержувачами роялті (за винятком випадків, коли бенефіціар надав право отримувати роялті іншим особам);
• надали в користування об’єкт (право на його використання), права інтелектуальної власності щодо якого вперше виникли у резидента;
• не обкладаються податками щодо роялті в державі, резидентами якої вони є.
А ось що стосується резидентів, то сюди, зокрема, потрапляють особи, які сплачують ПНП у складі інших податків, крім фізосіб, доходи яких оподатковуються згідно з розд. IV ПКУ ( п.п. 5 п.п. 140.5.7 ПКУ). Зверніть увагу, що під такими особами слід мати на увазі платників єдиного податку (категорія 102.08 ЗІР ДФСУ).
Дійсно, п. 297.1 ПКУ звільняє єдиноподатників від обов’язку нарахування та сплати деяких податків і зборів (до яких належить і ПНП). Проте п. 291.2 ПКУ роз’яснює, що спрощена система має на увазі заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ПКУ, на сплату ЄП. Така заміна ніби не є звільненням, але контролери з цим не погодяться.
Тому якщо ви нарахували роялті єдиноподатнику (юрособі або фізособі), то вам доведеться видалити з витрат усю суму такого платежу. Якщо ж правовласник перебуває на загальній системі оподаткування, жодних коригувань робити не доведеться.
