Якщо виходити з п. 49.2 ПКУ, то платники ПДВ зобов’язані подавати звітність:
• за кожний звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування;
• за наявності показників, що підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ.
Звичайно, якщо у звітному періоді госпдіяльність у платника не провадилася, то й об’єкти обкладення ПДВ у цей період відсутні. Виходить, перший пункт вимоги беззастережно виконується.
А ось що стосується другого — тут не все так просто. Припустимо, що в попередньому звітному періоді у платника ПДВ утворилося від’ємне значення (ВЗ) сум ПДВ. Його або заявляють до бюджетного відшкодування (ряд. 20.2 декларації), або зараховують до складу податкового кредиту (ПК) наступного звітного періоду (ряд. 21 декларації).
Якщо наш платник ПДВ вирішив залишити суму ВЗ у складі ПК, то він зобов’язаний перенести її до ряд. 16.1 декларації наступного звітного періоду (п.п. 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21).
Тоді виходить, що навіть не провадячи госпдіяльність у наступному періоді, при складанні ПДВ-звітності він зобов’язаний буде вказати суму ВЗ минулого періоду в ряд. 16.1 декларації. Отже, від подання звітності тут вже не відкрутитися.
Проте якщо платник ПДВ не провадив госпдіяльність протягом звітного періоду та при цьому він не мав показників, які підлягають декларуванню, то ПДВ-декларацію за такий звітний період він може не подавати (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ).
