(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 52
  • № 51
  • № 50
  • № 49
  • № 48
  • № 47
  • № 46
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
18/21
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Січень , 2016/№ 1-2

Переоцінка основних засобів: враховуємо всі нюанси

У практиків часто виникають запитання, пов’язані з переоцінкою ОЗ. Зараз цей момент впливає і на оподаткування, тому перш ніж наважитися на такі дії, наприклад за результатами проведеної інвентаризації, потрібно ретельно зважити всі «за» і «проти». Для того щоб ви змогли без проблем прийняти рішення про переоцінку, у статті ми розглянемо всі нюанси, пов’язані з цією процедурою.

Коли проводять переоцінку

Згідно з  п. 16 П(С)БО 7 «Основні засоби» підприємство може переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо його залишкова вартість істотно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Мінфін ще в листі від 20.03.03 р. № 053-2940 підкреслив, що норма П(С)БО 7 щодо переоцінки ОЗ не є імперативною і має тільки дозвільний характер. Підприємства можуть вести облік ОЗ за пріоритетною — історичною (фактичною, первісною) вартістю придбання цих об’єктів або за переоціненою вартістю.

Увага: рішення про проведення переоцінки ОЗ приймає керівництво підприємства. Тому підприємство має повне право не переоцінювати ОЗ навіть у ситуації, коли їх залишкова вартість істотно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

А ось у зворотній ситуації, коли підприємство бажає провести переоцінку, вона можлива тільки в тому випадку, коли різниця між балансовою і справедливою вартістю істотна. Як же визначити, коли таку відмінність можна вважати істотною?

Мінфін рекомендує встановлювати кількісний критерій істотності відхилення залишкової вартості необоротних активів від їх справедливої вартості в діапазоні до 10 % справедливої вартості активу ( п. 34 Методрекомендацій № 561, п.п. 2.20.1 Методрекомендацій № 635).

Тим часом кількісні критерії та якісні ознаки істотності інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності визначає керівництво підприємства, якщо такі критерії не встановлено П(С)БО, іншими нормативними актами, виходячи з потреб користувачів такої інформації (п.п. 2.20 Методрекомендацій № 635).

Виходячи з цього, у наказі про облікову політику підприємство має зазначити встановлений керівництвом критерій істотності інформації, який може бути нижче або вище 10 % порога, рекомендованого Мінфіном.

Майте на увазі: у разі переоцінки об’єкта ОЗ на ту саму дату проводять переоцінку всіх об’єктів групи ОЗ, до якої належить цей об’єкт ( п. 16 П(С)БО 7, п. 34 Методрекомендацій № 561).

У п. 34 Методрекомендацій № 561 зазначено, що групою ОЗ для переоцінки вважають сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів ОЗ. На нашу думку, зараз для визначення об’єктів ОЗ, що підлягають обов’язковій переоцінці у складі однієї групи, слід орієнтуватися на групи ОЗ, наведені в  п. 5 П(С)БО 7.

Скажімо, якщо підприємство прийняло рішення про проведення переоцінки якогось обладнання, то слід переоцінити всі ОЗ, що входять до групи «Машини та обладнання» (облік яких ведуть на однойменному субрахунку 104).

Справедливою вартістю вважається сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату ( п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»). Приклади справедливої вартості для деяких груп ОЗ наведені в додатку до П(С)БО 19.

Стосовно ОЗ справедливу вартість визначають так (додаток до П(С)БО 19):

• машини та обладнання — за ринковою вартістю. У разі відсутності даних про ринкову вартість — за відновлювальною вартістю (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки;

• інші ОЗ — виходячи з відновлювальної вартості (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Важливо: для визначення справедливої вартості ОЗ при переоцінці доведеться залучати незалежного оцінювача. Це прямо передбачено ст. 7 Закону про оцінку. Інакше оцінку майна можуть визнати недійсною, що передбачено ст. 8 Закону про оцінку. На необхідність залучення незалежного оцінювача для переоцінки об’єктів ОЗ неодноразово звертали увагу офіційні органи (листи МФУ від 26.03.09 р. № 31-34010-10/23-1462/1846, Держпідприємництва від 13.10.05 р. № 8950, від 10.11.05 р. № 9911).

Слід урахувати, що переоцінка ОЗ тієї групи, об’єкти якої вже переоцінювалися, надалі повинна проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу істотно не відрізнялася від справедливої вартості ( п. 16 П(С)БО 7, п. 34 Методрекомендацій № 561).

Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, якщо на них нараховується амортизація методами «50 % і 50 %» або «100 %» вартості, викладеними у другому реченні п27 П(С)БО 7 ( п. 16 П(С)БО 7, п. 34 Методрекомендацій № 561).

Процедура переоцінки

Крок 1. Визначаємо справедливу вартість об’єкта ОЗ. Ця вартість буде зазначена у звіті про незалежну оцінку, при цьому потрібно орієнтуватися на суму без ПДВ, на що звернув увагу Нацбанк у листі від 11.02.08 р. № 12-112/199-1485.

Крок 2. Розраховуємо індекс переоцінки об’єкта ОЗ (Іпереоц) так:

де Вспр — справедлива вартість об’єкта ОЗ, грн.;

Взал — залишкова вартість об’єкта ОЗ на дату проведення переоцінки (різниця між первісною вартістю об’єкта та сумою нарахованої амортизації), грн.

Крок 3. Визначаємо переоцінену вартість ОЗ (Впереоц) і суму амортизації після переоцінки (Апереоц) так:

Впереоц = Вперв х Іпереоц,

де Вперв — первісна вартість об’єкта ОЗ, грн.

Апереоц = Апоч х Іпереоц,

де Апоч — сума нарахованої амортизації за об’єктом ОЗ на дату переоцінки, грн.

Крок 4. Відображаємо результати переоцінки в бухгалтерському обліку (див. табл. 1):

Таблиця 1. Кореспонденції з переоцінки об’єктів ОЗ

Господарська операція

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1. На суму дооцінки первісної вартості об’єкта ОЗ, якщо раніше проводилася уцінка об’єкта ОЗ, і сума всіх проведених уцінок перевищує суму всіх проведених дооцінок (у межах суми такого перевищення):

• на суму дооцінки первісної вартості об’єкта ОЗ

10

746

• на суму дооцінки амортизації об’єкта ОЗ

10

131

2. На суму дооцінки в інших випадках:

• на суму дооцінки первісної вартості об’єкта ОЗ

10

411

• на суму дооцінки амортизації об’єкта ОЗ

411

131

3. На суму уцінки первісної вартості об’єкта ОЗ, якщо: 1) дооцінка об’єкта ОЗ раніше не проводилася; 2) дооцінка проводилася, але сума всіх проведених уцінок перевищує суму всіх проведених дооцінок (у межах суми такого перевищення(1)):

• на суму уцінки первісної вартості об’єкта ОЗ

975

10

• на суму уцінки амортизації об’єкта ОЗ

131

10

4. На суму уцінки в інших випадках:

• на суму уцінки первісної вартості об’єкта ОЗ

411

10

• на суму уцінки амортизації об’єкта ОЗ

131

10

(1) Ми вважаємо, що в разі проведення раніше дооцінки об’єкта ОЗ, суму такого перевищення слід визначати шляхом зіставлення суми уцінки із залишком дооцінки за цим об’єктом ОЗ, що значиться на субрахунку 411. Адже частина уцінки вже могла списатися при обранні методу списання дооцінок пропорційно нарахованій амортизації ( п. 21 П(С)БО 7, п. 38 Методрекомендацій № 561), відповідно списувати за дебетом субрахунку 411 (як у кореспонденції 4) тоді буде нічого.

 

Приклад 1. Підприємство дооцінило об’єкт ОЗ (обладнання), справедлива вартість об’єкта ОЗ становить 12000 грн. (без ПДВ), первісна вартість об’єкта — 15000 грн., сума нарахованої амортизації — 9000 грн.

Проводимо дооцінку об’єкта. Індекс переоцінки в цьому випадку становитиме:

Тоді переоцінена вартість дорівнюватиме: 15000 х 2 = 30000 грн. (сума дооцінки — 15000 грн.), сума амортизації після дооцінки: 9000 х 2 = 18000 грн. (сума дооцінки — 9000 грн.), залишкова вартість об’єкта ОЗ: 30000 - 18000 = 12000 грн.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ становитиме 6000 грн. (12000 - 6000).

Зазначені операції відобразяться в обліку так:

Таблиця 2. Облік результатів переоцінки об’єктів ОЗ

Господарська операція

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

дебет

кредит

Відображено дооцінку обладнання:

• на суму дооцінки первісної вартості обладнання

104

411

15000,00

• на суму дооцінки амортизації об’єкта ОЗ

411

131

9000,00

 

Отже, у разі проведення дооцінки об’єктів ОЗ, на субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» значиться сальдо дооцінок, яке може бути списане ( п. 21 П(С)БО 7, п. 38 Методрекомендацій № 561) кореспонденцією Дт 411 — Кт 44 двома способами:

1) сальдо списується одноразово при вибутті об’єктів ОЗ, що раніше були дооцінені;

2) сальдо списується з установленою періодичністю (щомісячно, щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, а при вибутті об’єкта ОЗ списується залишок суми дооцінок.

Обраний спосіб списання капіталу в дооцінках слід зазначити в наказі про облікову політику. Зауважимо: якщо підприємство планує надалі уцінювати дооцінені об’єкти ОЗ, то для платників, які не проводять коригування фінрезультату на суму різниць, зазначених у розд. III ПКУ, більш прийнятний з позиції оподаткування другий варіант. У ньому сальдо з субрахунку 411 спишеться швидше, і при проведенні чергових уцінок їх сума буде відображена в кореспонденції з субрахунком витрат (субрахунок 975), а не зменшенням субрахунку 411.

Іншим платникам, можливо, буде зручніше обрати перший (одноноразовий) спосіб списання.

ОЗ із нульовою вартістю: особливості дооцінки

Дооцінка об’єктів ОЗ із нульовою вартістю має особливості. Так, у  п. 17 П(С)БО 7 зазначено таке: «Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість». Тобто в цьому випадку при переоцінці амортизацію не коригують. Покажемо це на прикладі.

Приклад 2. Підприємство прийняло рішення провести дооцінку верстата, що використовується в госпдіяльності, але має 100 % знос. Первісна вартість верстата — 5000 грн., сума нарахованої амортизації — 5000 грн., ліквідаційна вартість дорівнює нулю. Справедлива вартість верстата на дату переоцінки становить 1000 грн., ліквідаційна вартість — 100 грн.

У цьому випадку переоцінена вартість становить 6000 грн. (1000 + 5000). Суму дооцінки 1000 грн. (6000 - 5000) показуємо кореспонденцією Дт 104 — Кт 411.

При цьому надалі підлягає амортизації сума 900 грн. (1000 - 100).

Якщо замортизований об’єкт має ліквідаційну вартість, то формально дооцінку проводять у загальному порядку. Адже залишкова вартість (різниця між первісною вартістю та сумою амортизації) не дорівнює нулю. Тобто визначають індекс переоцінки діленням справедливої вартості об’єкта на його залишкову вартість (у цьому випадку вона дорівнює ліквідвартості). Потім цей індекс множать на первісну вартість об’єкта і суму нарахованої амортизації.

Урахуйте: застосування цього порядку до повністю замортизованих об’єктів може призвести до неадекватних цифр у балансі. Продемонструємо це на прикладі.

Приклад 3. Підприємство прийняло рішення провести дооцінку верстата, що використовується в госпдіяльності, але має 100 % знос. Первісна вартість верстата — 5000 грн., сума нарахованої амортизації — 4900 грн., ліквідаційна вартість — 100 грн. Справедлива вартість верстата на дату переоцінки становить 1000 грн., ліквідаційна вартість — 200 грн.

Індекс переоцінки в цьому випадку становитиме:

Переоцінена вартість об’єкта визначається так: 5000 х 10 = 50000 грн., переоцінена сума амортизації: 4900 х 10 = 49000 грн.

При цьому будуть зроблені кореспонденції:

Дт 104 — Кт 411 на суму 45000 грн. (50000 - 5000);

Дт 411 — Кт 131 на суму 44100 грн.(49000 - 4900).

А надалі підлягає амортизації сума: 50000 - 49000 - 200 = 800 грн.

В цьому випадку переоцінена вартість верстата збільшилася в 10 разів! Реально вона повинна була б становити, як і у прикладі 2, 6000 грн., а вийшла сума 50000 грн. І хоча залишкова вартість об’єкта в цілому збігається з даними прикладу 2, наявність таких цифр у балансі може викликати подив у перевіряючих. Зокрема, якщо припустити, що переоцінювався, наприклад, стілець або стіл, то зрозуміло, що його переоцінена вартість явно не збігається зі справедливою.

Тому як альтернативу ми пропонуємо інший варіант переоцінки, що випливає з аналогії з нормами, які встановлюють специфіку переоцінки об’єктів з нульовою залишковою вартістю. При його дотриманні дооцінку замортизованих об’єктів з ліквідвартістю можна провести в такому порядку:

дооц = Вспр - Влікв,

де Влікв — раніше встановлена ліквідаційна вартість об’єкта (до дати переоцінки), грн.

Тоді за даними прикладу 3 переоцінка проводитиметься так: кореспонденція: Дт 104 — Кт 411 робиться на суму: 900 грн. = 1000 - 100. А надалі підлягає амортизації сума: 800 грн. = 1000 - 200.

Переоцінка та податок на прибуток

Порядок відображення результатів переоцінки в обліку з податку на прибуток залежить від того, чи проводить платник коригування фінрезультату на суму всіх різниць, зазначених у розд. III ПКУ.

1. «Малодохідні» платники (із сумою річного доходу менше 20 млн грн., які прийняли рішення про непроведення коригувань), показують усі операції з ОЗ, у тому числі й переоцінку, виключно за даними бухгалтерського обліку.

Тому в таких осіб суми уцінки об’єктів ОЗ у розмірі, що перевищує суму дооцінок, які відображаються на субрахунку 975, зменшують податковий прибуток.

Є для них «плюс» і в дооцінках, оскільки на збільшену (дооцінену) вартість об’єктів ОЗ нараховують амортизацію в підвищеному розмірі, яку включають до витрат, що зменшує податковий прибуток.

2. «Високодохідні» платники, які проводять коригування фінрезультату, у разі проведення переоцінки повинні провести такі коригування:

• збільшити фінрезультат до оподаткування на суму уцінки об’єктів ОЗ, включеної до витрат звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ ( п. 138.1 ПКУ);

• зменшити фінрезультат до оподаткування на суму дооцінки об’єктів ОЗ у межах попередньо віднесеної до витрат уцінки відповідно до НП(С)БО або МСФЗ ( п. 138.2 ПКУ).

Оскільки в таких осіб до витрат уключається «податкова» амортизація, що нараховується відповідно до п138.3 ПКУ, переоцінка, проведена відповідно до вимог П(С)БО 7, на об’єкт оподаткування у них не вплине.

До відома: у податковому обліку в зазначених осіб буде облікована індексація ОЗ, проведена станом на 31.12.14 р. на підставі п. 146.21 ПКУ в редакції до 01.01.15 р. Адже балансову вартість ОЗ визначають з урахуванням проведеної індексації. Це підтвердила й ДФСУ в листі від 02.03.15 р. № 4307/6/99-99-19-02-02-15.

Переоцінка і ПДВ

У результаті переоцінки змінюється балансова вартість об’єкта ОЗ, тому в деяких випадках вона може вплинути й на облік ПДВ, зокрема, в таких:

1) при продажу переоціненого об’єкта ОЗ мінімальна база оподаткування визначається виходячи із залишкової (читай — переоціненої) вартості ( абз. 2 п. 188.1 ПКУ). Особливо це важливо для експортних продажів, за якими різницю між договірною вартістю і мінімальною базою оподаткування контролери приписують оподатковувати за ставкою 20 % (листи ДФСУ від 10.08.15 р. № 16878/6/99-99-19-03-02-15, від 27.11.15 р. № 26089/10/28-10-06-11)*;

* Деякі суб’єкти господарювання успішно оспорюють індивідуальні податкові консультації з викладеною фіскальною позицією в суді (див. постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.11.15 р. у справі № 805/3316/15-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/53922213)). Хоча є й негативна судова практика (див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.15 р. у справі № 804/7619/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/53019632)).

2) при ліквідації переоціненого об’єкта ОЗ за самостійним рішенням платника податків податкові зобов’язання в загальному випадку нараховують виходячи зі звичайної ціни, але не нижче балансової (тобто — переоціненої) вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ). Утім, якщо підприємство належним чином оформить таку операцію, об’єкта обкладення ПДВ не виникне.

Зауважимо також, що дооцінка об’єктів ОЗ може бути вигідна юрособам — платникам єдиного податку групи 3 перед продажем таких об’єктів. Адже в них у ситуації, коли ОЗ продаються після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких ОЗ, та їх залишковою балансовою (тобто переоціненою) вартістю на день продажу ( п292.2 ПКУ). Відповідно чим вище буде залишкова (переоцінена) вартість, тим меншу суму єдиного податку заплатить підприємство.

Отже, ми навели всі аргументи «за» і «проти» переоцінки, а рішення про її проведення приймати вам.

Висновки

  • Підприємство самостійно вирішує, проводити переоцінку об’єктів ОЗ чи ні.

  • Переоцінка впливає і на показники податкового обліку, тому перед проведенням таких дій слід прорахувати податкові наслідки.

Документи та скорочення статті

Закон про оцінку — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.01 р. № 2658-III.

Методрекомендації № 635 — Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом МФУ від 27.06.13 р. № 635.

Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.03 р. № 561.

ОЗ — основні засоби.

основні засоби, переоцінка додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті