(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 27-28
  • № 26
  • № 25
  • № 24
  • № 23
  • № 22
  • № 21
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
19/24
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Липень , 2016/№ 29

Строк випробування: перевіряємо працівника на міцність

Кажуть, щоб пізнати людину, треба з нею горнець солі з’їсти. А щоб зрозуміти, підходить новий працівник для виконання обов’язків, що покладаються на нього, чи ні, роботодавці нерідко встановлюють йому випробування. Скільки часу може тривати така перевірка на міцність? Кому з новачків вона точно не загрожує? У яких випадках випробування може бути продовжене? Чим воно може закінчитися? Відповіді на ці запитання, дорогі друзі, — перед вами. До речі, ця тема цікава ще й тим, що до норм КЗпП, які регулюють порядок установлення випробування, нещодавно було внесено зміни. Тож вивчаємо їх разом.

Право чи обов’язок?

Що таке випробування? Це перевірка відповідності працівника роботі, що йому доручається. Так говорить ст. 26 КЗпП.

Причому зауважте: тут не йдеться про випробування як про виконання «особливих» завдань. Працівник, щодо якого встановлено строк випробування, виконує свої посадові обов’язки як постійний працівник у звичайному режимі. Єдина відмінність — він перебуває під більш прискіпливим наглядом роботодавця і надалі отримує оцінку результатам своєї трудової діяльності. Якщо вони задовольняють роботодавця, працівник, який проходить випробування, залишається працювати, якщо ні — йому говорять: «Прощавай!».

Знайте: установлення випробування — це право, а не обов’язок роботодавця.

Тому якщо роботодавець упевнений у професіоналізмі працівника і знайомий з його людськими якостями, то може і не встановлювати строк випробування.

Але якщо є сумніви, впорається працівник із запропонованими йому завданнями чи ні, краще обумовте з ним можливість пройти випробування. Адже встановлюють випробування за згодою сторін. Це прямо прописано ч. 1 ст. 26 КЗпП. В односторонньому порядку встановити строк випробування працівнику роботодавець не має права.

Умову про встановлення працівнику строку випробування зафіксуйте в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Не буде такої умови, вважатиметься, що працівник прийнятий на роботу без строку випробування. Причому з урахуванням роз’яснень Мінсоцполітики (див. лист від 04.04.12 р. № 54/06/187-12) можна зробити висновок, що умова про випробування вважається законною, якщо вона:

• внесена до трудового договору, оформленого письмово, і продубльована в наказі про прийняття на роботу;

• зазначена в заяві про прийняття на роботу і продубльована в наказі про прийняття на роботу. Наприклад, у заяві працівник може зазначити: «Прошу прийняти мене на посаду програміста системного зі строком випробування 1 місяць»;

• не міститься в заяві про прийняття на роботу, але внесена до наказу про прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлений під підпис до початку роботи. Наприклад, у наказі він зазначить: «На встановлення строку випробування згоден».

Цікаво, чи потрібно при внесенні запису до трудової книжки працівника, який проходить випробування, зазначати в ній, що працівник прийнятий зі строком випробування? Ні, не потрібно.

Умова про строк випробування до трудової книжки не вноситься.

До речі, строк випробування може бути встановлений як для основних працівників, так і для сумісників.

Не забудьте про укладення трудового договору з новачком повідомити податківців.

Намотайте на вус: у період строку випробування на нових працівників поширюється законодавство про працю ( ч. 2 ст. 26 КЗпП). Це підкреслює й Мінсоцполітики в листі від 16.04.14 р. № 65/06/186-14.

Що це означає? А те, що протягом усього строку випробування новачок користується тими самими правами та гарантіями, що й інші працівники підприємства, у тому числі щодо:

• оплати праці;

• використання щорічної відпустки, а також відпустки без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25 і 26 КЗпП;

• оплати лікарняного.

Важливо! За певних умов розмір заробітної плати працівника, якому встановлено строк випробування, може бути менше розміру заробітної плати інших працівників. Що це за умови? Колективний договір, укладений на підприємстві, повинен містити норму про те, що розмір тарифної ставки (окладу) працівника може бути зменшено на час строку випробування. Проте в будь-якому разі він не має бути менше мінімальних гарантій з оплати праці (див. лист Мінпраці від 22.05.08 р. № 013-0721-05).

А якщо новачок проти встановлення йому випробування? У загальному випадку можете сміливо відмовити йому у працевлаштуванні. Виняток — випадки, коли до вас працевлаштуються працівники категорій, яким випробування не встановлюють згідно із законом. Що це за категорії? Зараз перерахуємо їх.

Кого беруть без випробування?

Ще нещодавно інформацію про те, яким категоріям осіб роботодавець не має права встановлювати випробування при прийнятті на роботу, потрібно було шукати не тільки в ч. 3 ст. 26 КЗпП, а й в інших нормах цього Кодексу, пов’язуючи їх одну з одною.

На щастя, віднедавна з цим стало легше. З 12.06.16 р. набув чинності Закон № 1367*, яким було внесено зміни до ч. 3 ст. 26 КЗпП, що розширили коло «безвипробувальних» працівників.

* Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу» від 17.05.16 р. № 1367-VIII.

Хто ж віднині входить до касти тих, хто не підлягає випробуванню при прийнятті на роботу?

Це:

• особи, які не досягли 18 років;

• молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

• молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів;

• особи, звільнені в запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

• інваліди, направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

• особи, яких приймають на роботу до іншої місцевості;

• особи, переведені на роботу на інше підприємство, до установи, організації;

• особи, обрані на посаду;

• переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;

• особи, які стажуються при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;

• вагітні жінки;

• одинокі матері, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

• особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;

• сезонні та тимчасові працівники;

• внутрішньо переміщені особи (зокрема, із зони АТО та окупованого Криму);

• особи, щодо яких установлено заборону чинним законодавством.

Крім того, як і раніше, строк випробування не має сенсу встановлювати для жінок, які мають дітей віком до 3 років (в окремих випадках — до 6 років), батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників) і прийомних батьків. Чому?

Ці категорії працівників не можуть бути звільнені з ініціативи роботодавця (див. ст. 184 і 1861 КЗпП). А звільнення в разі встановлення невідповідності працівника посаді, на яку він прийнятий, або виконуваній роботі протягом строку випробування належать до такої підстави. Це побічно випливає з положень ст. 431 КЗпП, а з 12.06.16 р. ще і прямо зазначено у ст. 40 КЗпП серед підстав для звільнення з ініціативи роботодавця ( п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП). А отже, встановлення строку випробування для них — процедура абсолютно безглузда.

Хоча свого часу ВСУ в рішеннях від 23.01.08 р. № 6-6627св07 і від 18.08.10 р. у справі № 6-25307св09 завагався в тому, що звільнення через незадовільні результати випробування — це звільнення з ініціативи роботодавця. Тепер же в цьому питанні законодавець поставив крапку.

Цілком може бути, що роботодавець ще до набуття чинності Законом № 1367 (тобто до 12.06.16 р.) прийняв на роботу зі строком випробування працівника, який раніше не входив до «безвипробувальної» групи, але зараз у ній значиться (наприклад, внутрішньо переміщена особа). Як бути, якщо такий працівник тепер раптом не витримає випробування? Чи можна його з цієї причини звільнити в нових умовах? На наш погляд, ні. Причина проста — на момент закінчення строку випробування працівник уже значиться в «пільговому» списку і це дає йому захист від звільнення з ініціативи роботодавця.

Проте погляд на цю ситуацію Мінсоцполітики наразі невідомий. Дочекаємося його офіційних роз’яснень.

Скільки випробовувати?

Мінімальний і максимальний строки випробування. Випробування при прийнятті на роботу, звичайно ж, не триває вічно. Його строк згідно зі ст. 27 КЗпП не може перевищувати:

• для робітників — 1 місяця. Зверніть увагу: КЗпП не розшифровує поняття «робітник», тому при встановленні строку випробування для цієї категорії осіб керуйтеся Класифікатором професій ДК 003:2010 (розділи 6 — 9);

• для працівників — 3 місяців, а в окремих випадках за узгодженням з профспілкою — 6 місяців.

Водночас для деяких категорій працівників законодавство встановлює свої строки випробування. Наприклад, при прийнятті на державну службу випробування може встановлюватися строком до 6 місяців без узгодження з профспілкою (ст. 35 Закону України «Про державну службу» від 10.12.15 р. № 889-VIII).

Важливо! До строку випробування не зараховують дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Це нове правило. Воно з’явилося в ст. 27 КЗпП завдяки Закону № 1367 і теж діє з 12.06.16 р.

Зауважимо, що до цієї дати роботодавець також мав право продовжити строк випробування працівнику, якщо останній був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин. Для цього керівнику необхідно було видати відповідний наказ (розпорядження). Тепер такі «рухи» зайві.

Майте на увазі: зазначені вище терміни випробування є максимальними. Роботодавець може встановити строк випробування і меншої тривалості (наприклад, для працівника — 2 місяці). Тут усе залежить від його суб’єктивних поглядів на строк, протягом якого, на його думку, працівник може розкрити свої професійні та людські якості. Головна умова — не «вискочити» за межі граничних строків випробування.

Установите випробування на строк більший максимального (навіть з відома працівника) — порушите трудове законодавство.

Обчислюємо строк випробування. Зазвичай строк випробування встановлюють на певну кількість місяців. Правильно його обчислити допомагає ч. 3 ст. 2411 КЗпП.

Так, строк, що обчислюється місяцями, закінчується у:

• відповідне число останнього місяця строку — у загальному випадку;

• останній день місяця — якщо закінчення строку припадає на місяць, у якому немає відповідного числа;

• перший після закінчення строку робочий день — якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний чи неробочий день.

Що в результаті?

Працівник витримав випробування. Строк випробування закінчився, працівник продовжує працювати як ні в чому не бувало. Отже, він вважається таким, що витримав випробування ( ч. 1 ст. 28 КЗпП). Чудово!

У цьому випадку вам не потрібно:

• ані видавати додатковий наказ (розпорядження) про прийняття такого працівника на роботу, як і наказ (розпорядження) про те, що він пройшов строк випробування;

• ані повідомляти працівника про те, що він пройшов випробування. Він просто продовжує працювати — і все.

Але будьте уважні! Якщо працівник після закінчення строку випробування пропрацював хоча б один день, то ви вже не можете звільнити його як такого, що не витримав випробування. Тепер це можна зробити тільки на загальних підставах. Інакше таке звільнення вважатиметься порушенням трудового законодавства.

Працівник не пройшов випробування. Результати випробування виявилися незадовільними — працівник не відповідає посаді (виконуваній роботі), на яку його прийняли. Отже, ви маєте право звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за 3 дні.

Причому, якщо невідповідність виявлена вже на початку проходження випробування, можна не тягнути без краю свою дудку. Роботодавець має право звільнити такого працівника, не чекаючи закінчення строку випробування.

Важливо! З 12.06.16 р. для звільнення у зв’язку з установленням невідповідності працівника посаді, на яку він прийнятий, або виконуваній роботі протягом строку випробування з’явилася нова підстава — п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Але! Щоб у суду не було причин поновити звільненого працівника на роботі з правом отримання компенсації за вимушений прогул, підтвердьте факт його невідповідності дорученій роботі документально належним чином. У цій справі вам допоможуть, наприклад:

• письмові пояснення працівника про причини невиконання або несвоєчасного виконання доручених йому завдань із зазначенням причин і обставин, що перешкоджали їх виконанню;

• акти, протоколи, доповідні (службові) записки безпосереднього керівника працівника, який проходить випробування, в яких зазначені факти невиконання, неякісного або несвоєчасного виконання доручених завдань тощо.

Щоб звільнити працівника, керівник підприємства не пізніше останнього дня строку випробування видає наказ (розпорядження) про розірвання трудового договору. З наказом ознайомлюють працівника під підпис. Якщо він відмовляється від підпису, складають відповідний акт.

До трудової книжки (до графи 3) вносять запис: «Звільнений у зв’язку зі встановленою невідповідністю посаді (виконуваній роботі) протягом строку випробування, п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП України».

Причому в цьому випадку не потрібні:

• подання працівником заяви про звільнення;

• узгодження його звільнення з профспілковою організацією ( абзац третій ст. 431 КЗпП).

Майте на увазі: якщо в період строку випробування виникли обставини, відмінні від тих, з яких працівник може бути звільнений як такий, що не витримав випробування (наприклад, прогул, поява на робочому місці в нетверезому вигляді, розкрадання), роботодавець має право звільнити його з інших підстав, перелічених у КЗпП. Чому? Тому що, повторимо, на працівника в період випробування законодавство про працю поширюється в повному обсязі.

Цікаво, чи можна звільнити випробовуваного в період хвороби чи відпустки? Так, але тільки в разі повної ліквідації підприємства. В інших випадках ч. 3 ст. 40 КЗпП забороняє це робити. Річ у тім, що звільнення «невідповідних» працівників за результатами випробування ( п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП) — це звільнення з ініціативи роботодавця.

Причому зауважте: під відпусткою маються на увазі не тільки щорічні, але й інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку (п. 17 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9).

У день звільнення видайте працівнику на руки копію наказу про звільнення разом із трудовою книжкою і проведіть з ним остаточний розрахунок — виплатіть усі суми, що йому належать (зарплату, компенсацію за невикористану відпустку тощо).

Якщо працівник у день звільнення не працював, розрахуйтеся з ним не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок.

Вихідну допомогу при звільненні за результатами випробування виплачувати не потрібно.

Працівник перервав випробування з власної ініціативи. Строк випробування — це період, протягом якого не тільки підприємство придивляється до нового працівника, а й працівник придивляється до роботи на новому підприємстві. І якщо з будь-яких причин ця робота новачка не влаштувала, він має повне право звільнитися за власним бажанням, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні на загальних підставах ( ст. 38 КЗпП).

За наявності поважних причин, перелічених у ч. 1 ст. 38 КЗпП, роботодавець зобов’язаний звільнити випробовуваного у строк, який він просить.

І вже тим більше, працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням у визначений ним строк, якщо роботодавець не дотримує законодавство про працю і умови колективного або трудового договору ( ч. 3 ст. 38 КЗпП). Сподіваємося, на вашому підприємстві із цим все гаразд.

Нехай адаптація нового працівника пройде у вас успішно і він повністю розкриє свої професійні та особисті якості. Упевнені, користь від цього буде взаємною!

Висновки

  • Строк випробування не може перевищувати для робітників — 1 місяця, для працівників — 3 місяців, а в окремих випадках — 6 місяців.
  • Видавати додатковий наказ про прийняття на роботу працівника, який витримав випробування, не потрібно.
строк випробування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті