У листі, що коментується, податківці звернули увагу на правила відображення податкового кредиту (ПК) одержувачами комунальних послуг.
Отже, висновок податківців, у принципі, не здивував. ДФСУ дозволила відображати ПК за рахунками, виставленими платнику ПДВ постачальниками комунальних послуг за спожиті послуги, вартість яких визначається за показниками лічильників. Головне, щоб такі рахунки містили загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер постачальника. Усе правильно, такі вимоги прописані в абз. «а» п. 201.11 ПКУ. У такому разі можна не чекати на ПН.
Важливо! Але такий «безнакладний» варіант має і зворотний бік. До «суперформули» розрахунку суми реєстраційного ліміту включається сума ПДВ тільки з вхідних ПН, зареєстрованих в ЄРПН. А ось замінники ПН (у тому числі й рахунки за комунпослуги) регліміт не збільшують. Таким чином, якщо сума ПК є принциповою для поповнення регліміту, то варто наполягти на отриманні ПН від постачальника комунальних послуг.
Також нагадаємо, що підставою для відображення ПК без ПН згідно з п. 201.11 ПКУ є:
• транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок за послуги зв’язку та інші послуги, вартість яких визначається за показаннями лічильниках, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
• касові чеки, що містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника), на загальну суму отриманих товарів/послуг не більше 200 грн. за день (без урахування ПДВ);
• бухгалтерська довідка, складена згідно з п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
• ПН, складена платником ПДВ — одержувачем послуг від нерезидента згідно з п. 208.2 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.
